Постанова Київський апеляційний суд № 382/1643/19

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 червня 2021 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 382/1643/19 Номер провадження 22-ц/824/6967/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Головачова Я. В., Шахової О. В., за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 02 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Кисіль О. А., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Сотниківська сільська рада Київської області (Сотниківський старостинський округ), Яготинська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, в с т а н о в и в : У вересні 2019 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Яготинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Сотниківська сільська рада Київської області (Сотниківський старостинський округ) про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 заповідав усе своє майно ОСОБА_2 , що підтверджується заповітом. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , помер, у зв`язку з чим відкрилася спадщина на його майно. Позивач зазначає, що протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 він не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини оскільки вважав, що спадщину прийняв фактично вступивши в управління та володінням спадковим майном. У 2018 році, маючі намір подати до Яготинської районної державної нотаріальної контори Київської області заяву на отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, позивач дізнався, що після смерті ОСОБА_4 , його син - ОСОБА_5 , на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 05 листопада 2008 року, переоформив на себе право власності на вказану земельну ділянку, яка була поділена на 3 окремі земельні ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 - помер. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв його син ОСОБА_1 отримавши свідоцтва про право на спадщину на спірні земельні ділянки. Постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року рішення Яготинського районного суду Київської області від 05 листопада 2008 року, скасовано. Враховуючи вище наведе, позивач вважає, що ОСОБА_5 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , не мав права на спадкування майна після смерті ОСОБА_4 , оскільки останній залишив заповіт, який на день смерті не змінено і не скасовано, а позивач прийняв спадщину фактично вступивши в управління та володінням спадковим майном. Отримати свідоцтво про право на спадщину на спірне спадкове майно позивач не має можливості, внаслідок чого змушений звернутися до суду. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Яготинського районного суду Київської області із зустрічним позовом, який у зв`язку з не усуненням недоліків зазначених в ухвалі Яготинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2020 року було повернуто остаттньому. Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 02 лютого 2021 року (а.с. 175-184) з урахуванням ухвали Яготинського районного суду Київської області від 22 лютого 2021 року (а.с. 186-187) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Сотниківська сільська рада Київської області (Сотникіський старостинський округ), Яготинська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - задоволено. Встановлено, що ОСОБА_2 , прийняв спадщину після смерті, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління та володінням спадковим майном. Визнано свідоцтва про право на спадщину, які були видані на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Яготинською районною державною нотаріальною конторою Київської області 03 жовтня 2018 року після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельні ділянки за № 740, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, а саме: площею 3,2626 га, кадастровий номер: 3225586500:01:007:0113; площею 0,6905 га, кадастровий номер: 3225586500:04:004:0219 та площею 0,6067 га, кадастровий номер: 3225586500:04:003:0333, недійсними. Скасовано рішення про державні реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексні номери: 43325166, 43321285, 43323523 від 03.10.2018 року, державного реєстратора: Яготинська районна державна нотаріальна контора, та скасувати записи про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номери записів про право власності: 28213962, 28210557, 28212674, щодо земельних ділянок, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, а саме: площею 3,2626 га, кадастровий номер: 3225586500:01:007:0113; площею 0,6905 га, кадастровий номер: 3225586500:04:004:0219, площею 0,6067 га, кадастровий номер: 3225586500:04:003:0333. Визнано за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку за № 740, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, площею 3,2626 га, кадастровий номер: 3225586500:01:007:0113, що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності. Визнано за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку за № 740, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, площею 0,6905 га, кадастровий номер: 3225586500:04:004:0219, що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності. Визнано за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку за № 740, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, площею 0,6067 га, кадастровий номер: 3225586500:04:003:0333, що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 24 березня 2021 року ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу у якій, посилаючись на неповне встановлення обставин справи, які мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення суду, просив скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 02 лютого 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову, відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в основу оскаржуваного рішення судом покладені докази подані позивачем, серед яких є заповіт складений на ім`я ОСОБА_2 посвідчений 11 березня 2002 року секретарем виконавчого комітету Сотниківської сільської ради Басанцем В. В., проте в матеріалах справи немає відповідного рішення виконавчого комітету сільської ради, яке б надавало вищевказаній особі повноваження на вчинення нотаріальних дій. Скаржник зазначає, що вказане рішення має істотне значення для правильного вирішення справи по суті, проте судом першої інстанції не було його витребувано та досліджено під час ухвалення оскаржуваного рішення. На думку скаржника, суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи, що суперечить фундаментальним принципам цивільного судочинства та не сприяє здійсненню ефективного правосуддя. Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. 16 квітня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, разом з тим, вказаний відзив не містить підпису особи, що її подала, а відтак, не береться до уваги судом апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваного рішення. У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній. Позивач та представники третіх осіб до суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток-повідомлень на їх електронні адреси у зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності осіб, що не з`явились. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи скаржника, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Колегія суддів в повній мірі погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Судом встановлено, що 08 лютого 2002 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання відповідно до умов якого, ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_2 належний йому на праві власності будинок під АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 зобов`язався довічно повністю утримувати ОСОБА_4 , забезпечувати його харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою (а.с. 21). Із довідок № 364 від 19 жовтня 2018 року та № 201 від 28 липня 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований та на день смерті ОСОБА_4 проживав з останнім у будинку АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство (а.с. 22, 130). Згідно заповіту від 11 березня 2012 року, посвідченого секретарем виконкому Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області 11 березня 2002 року, зареєстрованого у реєстрі за № 11, ОСОБА_4 , на випадок своєї смерті зробив розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за азконом матиме право заповів ОСОБА_2 (а.с. 20). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , помер (а.с. 10). Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину вбачається, що станом на 19 квітня 2018 року після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася (а.с. 11). Із довідки № 257 від 03 липня 2019 року та № 365 від 19 жовтня 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 за власний рахунок поховав ОСОБА_4 , та після його смерті вступив у володіння спадковим майном померлого (а.с. 23, 131). Рішення Яготинського районного суду Київської області від 05 листопада 2008 року по справі № 2-876/2008 визнано, що ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнано за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку площею 4,53 гектари, розташовану на території Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, що належала його батьку ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КВ № 0060660 від 22.01.1997 року (а.с. 12). З копії листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 29-10-0.331-13853/2-18 від 10 вересня 2018 року вбачається, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 22 січня 1997 року за № 611 на ім`я ОСОБА_4 зареєстровано та видано сертифікат серії КВ № 0060660 на право на земельну частку (пай), площею 4,53 ум. кад. га, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області; інформація щодо виготовлення та видачі державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку у відділі відсутня (а.с. 13). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , помер. Спадкоємцем померлого ОСОБА_5 є його син ОСОБА_1 , якому видано свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки: за № НОМЕР_2 , площею 3,2626 га з кадастровим номером 3225586500:01:007:0113; за № НОМЕР_2 , площею 0,6905 га з кадастровим номером 3225586500:04:004:0219; за № НОМЕР_2 , площею 0,6067 га, з кадастровим номером 3225586500:04:003:0333 (а.с. 40-52а). З листа Яготинської районної державної нотаріальної контори № 475/01-16 від 04 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_2 не можна видати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки: площею 0,6905 га з кадастровим номером 3225586500:04:004:0219; площею 0,6067 га з кадастровим номером 3225586500:04:003:0333; площею 3,2626 га з кадастровим номером 3225586500:01:007:0113, оскільки вони перебувають у власності іншої особи, яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 03 жовтня 2018 року після смерті свого батька (а.с. 25). Постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року по справі № 2-876/2008, рішення Яготинського районного суду Київської області від 05 листопада 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в позові ОСОБА_6 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно. (а.с. 32-33). Так, відповідно до положень частини 1 статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Частиною 1 статті 534 ЦК УРСР встановлено, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Відповідно до статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно статті 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. Відповідно до статті 560ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . З 27 березня 1999 року по вищевказаній адресі зареєстрований та проживає й ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , на випадок своєї смерті, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідав ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , помер. Згідно довідок № 257 від 03 липня 2019 року та № 365 від 19 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 за власний рахунок поховав ОСОБА_4 , та після його смерті вступив у володіння спадковим майном померлого. Відповідач в свою чергу, як і його батько ОСОБА_5 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з позовом про визнання заповіту складеного 11 березня 2002 року ОСОБА_4 , не зверталися. Таким чином, враховуючи, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 заповідав все своє майно ОСОБА_2 , який після смерті спадкодавця вступив у володіння спадковим майном, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині встановлення ОСОБА_2 таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 та в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки за № 740 розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області. Відповідно до приписів статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Як вбачається із роз`яснень, викладених в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, встановлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з виданою свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Частиною 10 ст. 79-1 Земельного Кодексу України встановлено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться» на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Яготинського районного суду Київської області від 05 листопада 2008 року по справі № 2-876/2008 визнано прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 та визнано за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку площею 4,53 гектари, розташовану на території Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області. Після смерті ОСОБА_5 , його син ОСОБА_7 прийняв спадщину, до якої входить вищевказана земельна ділянка, яка пізніше була поділена на три земельні ділянки з кадастровими номерами 3225586500:01:007:0113; 3225586500:04:004:0219 та 3225586500:04:003:0333. Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року по справі № 2-876/2008, рішення Яготинського районного суду Київської області від 05 листопада 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, відмовлено. Так, враховуючи те, що рішення на підставі якого за ОСОБА_8 визнано право власності на земельну ділянку у порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_4 було скасовано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки з кадастровими номерами 3225586500:01:007:0113; 3225586500:04:004:0219 та 3225586500:04:003:0333 виданих на ім`я ОСОБА_1 , недійсними, та скасування рішення про державні реєстрації прав та їх обтяжень, та записи про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно щодо вищевказаних земельних ділянок. Посилання скаржника на те, що матеріали справи не містять рішення, яке б надавало секретарю виконавчого комітету Сотниківської сільської ради Басанець В. В. на посвідчення заповіту складеного ОСОБА_4 11 березня 2002 року, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вищевказаний заповіт недійсним в судовому порядку не визнавався та є чинним й на даний час. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 02 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 10 червня 2021 року. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: Я. В. Головачов О. В. Шахова