Постанова 4876 № 908/2192/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.06.2021 року м.Дніпро Справа № 908/2192/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є. секретар судового засідання Крицька Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства Житомирський бронетанковий завод на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 30.12.2020 (додаткове рішення оформлене і підписане 30.12.2020, суддя Дроздова С.С.) у справі за позовом державного підприємства Житомирський бронетанковий завод, Житомирська область, смт. Новогуйвинське до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Груп Інтрейд, м. Запоріжжя про стягнення 116 121 грн 60 коп. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Груп Інтрейд, м.Запоріжжя до відповідача державного підприємства Житомирський бронетанковий завод, Житомирська область, смт. Новогуйвинське про стягнення 166 751 грн 55 коп. ВСТАНОВИВ: І. Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.12.2020 у даній справі заяву товариства з обмеженою відповідальністю Груп Інтрейд про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з державного підприємства Житомирський бронетанковий завод на користь товариства з обмеженою відповідальністю Груп Інтрейд 17600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Додаткове рішення мотивовано посиланням на те, що з огляду на предмет спору, ступінь складності справи, кількість та обсяг підготовлених документів і наданих сторонами доказів, час витрачений адвокатом, категорію справи та суму предмету спору, заявлена загальна вартість професійної правничої допомоги є співмірною та підлягає задоволенню. ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи 2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із згаданим додатковим рішенням, державне підприємство Житомирський бронетанковий завод звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник вказує, що судом першої інстанції не враховано, що спір у даній справі для кваліфікованого юриста, який має стаж адвоката з 2011 року, є незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають з неналежного виконання договору поставки. Для адвокатського бюро дана справа є звичайним розрахунковим спором, так як адвокат мав дослідити лише умови договору, вирахувати 3% річних, інфляційні та пеню, що не представляє значної складності та збирання великої кількості документів. Крім того, враховуючи незначну тривалість судових засідань 28.09.2020, 10.11.2020, 27.11.2020 у цій справі, заявлені витрати на професійну правничу допомогу за участь у судових засіданнях в суді першої інстанції не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого часу проведення вказаних судових засідань. Тому, на думку скаржника, обсяг наданих адвокатом послуг в суді першої інстанції не відповідає критерію реальності таких витрат. 2.2 Доводи інших учасників справи Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, додаткове рішення залишити без змін. Відповідач зазначає, що позивач не подавав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягає розподілу з власної ініціативи. За твердженням відповідача, позивачем не надано доказів неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу, так як чинне законодавство покладає обов`язок не тільки подати відповідне клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, а і довести за допомогою належних і допустимих доказів факт того, що вартість послуг завищена (неспівмірна), розмір витрат не є розумним. Вартість професійної правничої допомоги передбачена у договорі (з додатками до нього), який укладається між адвокатом та клієнтом, і свідчить про досягнення сторонами згоди з приводу вартості таких послуг і саме із такої вартості повинен виходити суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу. ІІІ. Апеляційне провадження 3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.04.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021 поновлено державному підприємстві Житомирський бронетанковий завод пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 30.12.2020; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою державного підприємства Житомирський бронетанковий завод; призначено справу до розгляду на 01.06.2021. Ухвалою апеляційного господарського суду від 11.05.2021 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Груп Інтрейд про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. 01.06.2021 у судове засідання з`явилися представники сторін, які надали відповідні пояснення. 01.06.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. 3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.12.2020 у даній справі первісні позовні вимоги задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Груп Інтрейд на користь державного підприємства Житомирський бронетанковий завод 83 865,60 грн пені, 32 256,00 грн штрафу, 2 102,00 грн судового збору. Зустрічні позовні вимоги задоволено. Стягнуто з державного підприємства Житомирський бронетанковий завод на користь товариства з обмеженою відповідальністю Груп Інтрейд 116 040,00 грн основного боргу, 5 972,66 грн 3 % річних, 5 032,08 грн інфляційних втрат, 39 706,81 грн пені, 2 501,27 грн судового збору. Товариством з обмеженою відповідальністю Груп Інтрейд подано до господарського суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 600,00 грн. Вказана заява обґрунтована тим, що 04.07.2019 між Адвокатським бюро «Сергія Жечева» та товариством з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» укладено договір доручення про надання правової допомоги, на підставі якого адвокатським бюро були надані послуги з професійної правничої допомоги, а ТОВ «Груп Інтрейд» сплачено ці послуги. 3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Предметом апеляційного перегляду є додаткове рішення господарського суду про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 600,00 грн. За приписами ч.1-3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, у частині 5 наведеної правової норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Так, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7,9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7,9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Як вбачається з матеріалів справи, у зустрічній позовні заяві товариством з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" заявлено про стягнення з державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" всіх судових витрат. В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу заявником надано копію рахунку-фактури №СФ-0000217 від 23.12.2020, копію платіжного доручення №574 від 23.12.2020, копію розрахунку гонорару (додаток до акту приймання-передачі №ОУ-0000187 від 23.12.2020), копію акту приймання-передачі №ОУ-0000187 від 23.12.2020, копію договору-доручення про надання правової допомоги від 04.07.2019, копію додаткової угоди №1 до договору-доручення про надання правової допомоги від 04.07.2019. 04.07.2019 між Адвокатським Бюро "Сергія Жечева" та товариством з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" укладено договір-доручення про надання правової допомоги, предметом якого є надання Адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів. Відповідно до п.4.2 договору гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформлюється актом приймання-передачі наданої правової допомоги. У додатковій угоді № 1 від 11.12.2019 до вказаного договору сторони погодили вартість правової допомоги, що надається, зокрема, підготовка позову, відзиву, відповідей на відзив, клопотань, заяв - 800,00 грн за одну годину; представництво інтересів у судовому засіданні м.Запоріжжя - 3 000,00 грн. 23.12.2020 між сторонами договору підписано акт №ОУ-000П187 приймання передачі, відповідно до якого виконавцем були надані такі послуги: підготовка зустрічної позовної заяви 5600 грн; участь у судовому засіданні 28.09.2020 3000 грн; участь у судовому засіданні 10.11.2020 - 3000 грн; участь у судовому засіданні 27.11.2020 3000 грн; участь у судовому засіданні 23.12.2020 3000 грн. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених до стягнення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції враховує обставини справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог та зустрічних позовних вимог. Так, спір про стягнення заборгованості за договором поставки є незначної складності, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають; зустрічна позовна заява не містить посилань на практику Верховного Суду та/чи практику Європейського суду з прав людини, що може свідчити про підготовку документа високої складності; збір доказів адвокат не здійснював, оскільки всі докази були надані йому клієнтом. З урахуванням наведеного, апеляційний господарський дійшов висновку, що заява відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 8 800,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат. Колегія суддів звертає увагу відповідача, що суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, тому висновки суду про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав неспівмірності із складністю справи та часом, витраченим на виконання відповідних послуг не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19) про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права. 3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги Встановивши невідповідність висновків, викладених в ухвалах суду першої інстанції обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку про зміну ухвали господарського суду, відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу державного підприємства Житомирський бронетанковий завод задовольнити частково. Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 30.12.2020 у справі №908/2192/20 змінити, виклавши у наступній редакції «Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Груп Інтрейд про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2192/20 задовольнити частково. Стягнути з державного підприємства Житомирський бронетанковий завод (12441 Житомирська область, смт.Новогуйвинське, вул.Дружби народів, 1, ідентифікаційний номер юридичної особи 07620094) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Груп Інтрейд (69035 м.Запоріжжя, вул.Брянська, 15, офіс 25, ідентифікаційний код юридичної особи 41071921) 8 800,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили». Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Постанова складена у повному обсязі 11.06.2021 Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді Л.А.Коваль А.Є.Чередко