Постанова 4876 № 908/2005/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Додаткова постанова ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.05.2021 року м.Дніпро Справа № 908/2005/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф. секретар судового засідання Крицька Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 , Запорізька обл., Михайлівський р-н, с.Тимошівка до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю Лан, Запорізька область, Михайлівський район, с.Тимошівка до відповідача-2 ОСОБА_3 , Запорізька область, Михайлівський район, с.Тимошівка до відповідача-3 ОСОБА_1 , Запорізька область, Михайлівський район, с.Тимошівка про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з заявою про винесення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 7 300,00 грн. Ухвалою апеляційного господарського суду від 19.05.2021 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.05.2021. 25.05.2021 учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників. Відповідачами подані заяви про розгляд справи за відсутності їх представників. Колегія суддів вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви. Розглянувши заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну допомогу у даній справі, колегія суддів враховує таке. За приписами ч.1-3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, у частині 5 наведеної правової норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Так, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. За ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Як вбачається з матеріалів справи у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заявлено про стягнення з позивача понесених відповідачем-3 судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним розглядом справи. 07.09.2020 між ОСОБА_1 , у подальшому "клієнт" та Адвокатським об`єднанням "БІ ЕНД ДЖИ ПАРТНЕРС" в особі керівника Бабенко Г.О., що діє на підставі статуту, далі "адвокатське об`єднання", укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Розмір гонорару адвокатського об`єднання при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків за цим договором, визначаються сторонами в додатковій угоді до цього договору (п.4.1 договору). За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватися також у вигляді передоплати або авансу. 10.09.2020 між сторонами підписано додаткову угоду до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 07.09.2020. У пункті 2 додаткової угоди від 10.09.2020 сторони узгодили, що вартість послуг з підготовки та подання апеляційних скарг на ухвали суду, на рішення суду, а також подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням поштових витрат, друку та копіювання документів) складає 1 200,00 грн за 1 годину роботи. До відзиву на апеляційну скаргу в підтвердження понесених витрат ОСОБА_3 додано копію додаткової угоди № 2 від 30.12.2020, копію акта виконаних робіт від 04.01.2021, копію рахунку на оплату від 04.01.2021, копію квитанції про оплату витрат на правову допомогу. У додатковій угоді №2 від 30.12.2020 сторони погодили, що відповідно до п.4.2 договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 07.09.2020 та п.2 додаткової угоди від 10.09.2020 сторони домовились, що клієнт здійснює передоплату (авансування) за представництво адвокатським об`єднанням інтересів клієнта в судовому засіданні, призначеному на 09.02.2020 о 10 годині 30 хвилин у Центральному апеляційному господарському суді у справі №908/2005/20, у розмірі 2 500,00 грн. 04.01.2021 між сторонами підписано акт виконаних робіт №2, відповідно до якого адвокатським об`єднанням виконано, а клієнтом прийнято наступний обсяг робіт: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 (з урахуванням поштових витрат, друку та копіювання документів) тривалістю 4 години на загальну суму 4 800,00 грн. 04.01.2021 адвокатським об`єднанням виставлено клієнту рахунок на оплату на загальну суму 6 100,00 грн, з яких 4 800,00 грн - підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , 2 500,00 грн - представництво інтересів клієнта в судовому засіданні, призначеному на 09.02.2021 о 10 годині 30 хвилин в Центральному апеляційному господарському суді. Відповідно до квитанції №11 від 04.01.2021 ОСОБА_1 сплачено на користь адвокатського об`єднання 7 300,00 грн за договором про надання правничої допомоги. Перевіривши обставини фактичної участі адвоката відповідача при апеляційному розгляді цієї справи та фактичний обсяг наданих ним послуг, колегія суддів враховує таке. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021 розгляд справи відкладено, у тому числі і за клопотанням представника ОСОБА_1 , у зв`язку з неможливістю останнього прибути у судове засідання через погодні умови. Отже, представник ОСОБА_1 адвокат Бабенко Г.О. не приймала участь у судовому засіданні 09.02.2021. Колегія суддів враховує, що адвокат Бабенко Г.О. представляла також інтереси відповідача-2 ОСОБА_3 , позиція відповідача-3 не змінювалась з початку розгляду справи, доводи відзивів на апеляційну скаргу відповідача-2 та відповідача-3 є майже ідентичними. Таким чином, кількість годин витрачених адвокатом на складання відзиву на апеляційну скаргу (4 години) не є співмірним з часом, необхідним для фактичного виконання цього завдання для кваліфікованого спеціаліста, яким є адвокат як професіонал в галузі права та обсягом наданих послуг і виконаних робіт. З урахуванням наведеного, апеляційний господарський дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 1 200,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат. Керуючись ст.ст.129,244,281 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2005/20 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) витрати на оплату правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 200,00 грн. Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Додаткова постанова складена у повному обсязі 02.06.2021 Головуючий В.О.Кузнецов Судді А.Є.Чередко В.Ф.Мороз