Постанова 4876 № 926/4035/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.07.2023 року м. Дніпро Справа № 926/4035/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач) суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ніколенко М.О.) від 13.03.2023р. у справі № 926/4035/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Герметика-Україна", м. Кропивницький, Кіровоградська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський", м. Дніпро про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 13 240 грн., пені у розмірі 309,69 грн, інфляційної складової у розмірі 1 827,12 грн та 3 % річних у розмірі 247,68 грн ВСТАНОВИВ: Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Герметика-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1 000 грн. Відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Герметика-Україна" витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 4 000 грн. Додаткове рішення мотивовано посиланням на наявність заперечень позивача щодо співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу; відсутність складних арифметичних розрахунків під час підготування відзиву; незначний обсяг доказів у справі; ціну позову. Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення скасувати, прийняти постанову, якою клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник не погоджується із висновком суду першої інстанції про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Так, представником відповідача складався відзив на позовну заяву, а представник відповідача брав участь в судовому засіданні по справі. В матеріалах справи містяться договір, додаткова угода, акт приймання-передання послуг, докази оплати витрат. Всі ці документи оформлені належним чином, а послуги вже були оплачені. За таких обставин, на думку скаржника, у суду не було підстав для відповідного зменшення. Заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн є абсолютно ринковою і пропорційною, враховуючи, що вона передбачала повне ведення справи до моменту прийняття рішення по суті спору. Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України). Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Товариство з обмеженою відповідальністю Герметика-Україна звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 13 240 грн., пені у розмірі 309,69 грн., інфляційної складової у розмірі 1 827,12 грн. та 3 % річних у розмірі 247,68 грн. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22.12.2021 позовну заяву з додатками направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2023 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Товариством з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" подано до господарського суду клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, що складаються з: підготовки та подання відзиву на позовну заяву по справі № 926/4035/21 (в тому числі: вивчення та аналізу позовної заяви по справі, збору та підготовки письмових доказів по справі, складання тексту відзиву, подання відзиву до суду) - 2 000 грн; участі в 1 судовому засіданні - 2 000 грн. В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу заявником надано: договір про надання правової допомоги № б/н від 18.02.2022; додаткову угоду № 1 від 18.02.2022; акт наданих послуг від 23.02.2023, платіжну інструкцію № 159 від 22.02.2022 на суму 5 000 грн. З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2022 між Адвокатським об`єднанням Новум (надалі об`єднання) та товариством з обмеженою відповідальністю Соковий завод Сокирянський (надалі клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами п.1.2 якого, клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу у формі, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, на підставі особистої позиції адвоката об`єднання, як фахівця в галузі права, в порядку, встановленому чинним законодавством. Правова допомога надається в порядку та обсязі узгодженому між сторонами, в тому числі шляхом укладення додаткових угод до цього договору (п.1.3 договору). Відповідно до п.4.1 договору за послуги, що виконуються та надаються об`єднанням, обсяг яких, передбачений додатком до договору, клієнт перераховує об`єднанню гонорар, погоджений сторонами в додатку до договору. Розрахунки за надані послуги здійснюються клієнтом впродовж строків, передбачених у додатку до даного договору (п.4.2 договору). Пунктом 4.3 договору передбачено, що до суми гонорару не включаються витрати на сплату судового збору та інших обов`язкових платежів. Транспортні витрати, можливі представницькі витрати. Необхідні для представництва інтересів клієнта, а включається лише вартість роботи об`єднання. Сторонами у додатку до договору може бути передбачено інше. 18.02.2022 між Адвокатським об`єднанням Новум (надалі об`єднання) та товариством з обмеженою відповідальністю Соковий завод Сокирянський (надалі клієнт) укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 18.02.2022, у п.1 якої сторони узгодили, що об`єднання представляє інтереси клієнта у всіх судах України під час розгляду справи №926/4035/21 За представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції клієнт сплачує об`єднанню 5000,00 грн, вказана сума підлягає сплаті протягом 10 днів з дня підписання цієї додаткової угоди (п.3 додаткової угоди №1). Відповідно до акту виконаних (наданих) послуг згідно договору про надання правової допомоги від 18.02.2022 та додаткової угоди №1 від 18.02.2022 до договору про надання правової допомоги від 18.02.2022 по господарській справі №926/4035/21 в суді першої інстанції (Господарський суд Дніпропетровської області) від 23.02.2023 адвокатське об`єднання Новум та товариство з обмеженою відповідальністю Соковий завод Сокирянський узгодили наступний обсяг послуг, який був наданий об`єднанням на прохання клієнта: підготовка та подання відзиву на позовну заяву по справі №926/4035/21 ( в тому числі: вивчення та аналіз позовної заяви по справі, збір та підготовка письмових доказів по справі, складення тексту відзиву, подання відзиву до суду) вартістю 3000,00 грн; участь партнера об`єднання адвоката Сиромятникова Е.Є. у судовому засіданні у справі №926/4035/21 2000,00 грн. Відповідно до платіжної інструкції №159 від 22.02.2022 товариством з обмеженою відповідальністю Соковий завод Сокирянський сплачено на користь адвокатського об`єднання Новум гонорар за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції під час розгляду справи №926/4035/21 у розмірі 5000,00 грн. Позивачем подані заперечення щодо задоволення клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які обґрунтовані посиланням на те, що сума витрат на професійну правничу допомогу 5000,00 грн неспіврозмірна з ціною позову та часом витраченим адвокатом на участь у справі, тому не може бути задоволена у повному обсязі. Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, у частині 5 наведеної правової норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Так, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7,9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7,9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених до стягнення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції правомірно здійснено аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу. Колегія суддів враховує, що спір про стягнення заборгованості за договором поставки є незначної складності, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають; позовна заява не містить посилань на практику Верховного Суду та/чи практику Європейського суду з прав людини, що може свідчити про підготовку документа високої складності; збір доказів адвокат не здійснював, оскільки всі докази були надані йому клієнтом. З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов вмотивованого висновку, що заява відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 1000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат. Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, передбачені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає, що підстави для зміни чи скасування додаткової постанови відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити. Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" - залишити без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2023р. у справі № 926/4035/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий суддя А.Є. Чередко Суддя Л.А. Коваль Суддя В.Ф. Мороз