LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Херсонський апеляційний суд766/3489/21

від 11.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/3489/21 Справа №766/3489/21 Головуючий у 1 інстанції Валігурська Л.В. Номер провадження 33/819/250/21 Доповідач Коломієць Н.О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.06.2021 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд в складі головуючої судді Коломієць Н.О., при секретарі ЛитвиненкоК.М. розглянувши клопотання ОСОБА_1 та його захисника Головка Олександра Володимировичапро поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 30.04.2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП в с т а н о в и л а: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10200грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Суд встановив, що ОСОБА_1 11.02.2021 о 21:14 годині в м. Херсоні, по Бериславському шосе, 6, керував транспортним засобом «ГАЗ 31105», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306. Не погоджуючись з постановою 20.05.2021 року ОСОБА_1 та захисник Головко О.В. подали на неї спільну апеляційну скаргу, в якій посилаються на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки у справі відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Просять постанову суду скасувати, а провадження - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та захисником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні, копію постанови отримав лише 12.05.2021 року в суді. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 клопотання підтримав, давав суперечливі пояснення щодо причин неявки в судові засідання. Спочатку зазначив, що дізнався про розгляд справи лише 30.04.2021 року випадково, за півгодини до судового засідання, тому подав заяву про його відкладення. Після оголошення поданих ним заяв про відкладення судових засідань, датованих 16.03.2021, 22.04.2021, 23.04.2021 року (а.с. 14, 20, 25,26) змінив свої пояснення та зазначив, що знав про розгляд Херсонським міським судом справи про адміністративне правопорушення від самого початку, однак до суду не з`являвся, подавав заяви про відкладення судового розгляду за порадою свого знайомого, який допомагав йому друкувати ці заяви. Намір відкласти судовий розгляд обґрунтовував тим, що судові повістки на його адресу не надходили та потребував ознайомлення зі справою та послуг адвоката. Про існування дійсно об`єктивних причин, які перешкодили йому взяти участь в судових засіданнях суду не зазначив, доказів на підтвердження існування таких причин, апеляційному суду не подав. Не заперечував, що знав про розгляд судом справи 30.04.2021 року. Захисник Головко О.В. клопотання підтримав. Заслухавши позиції учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Таким чином, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення. Визначений законом строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення надає стороні достатньо часу для прийняття рішення щодо подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення правової позиції. Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 294 КУпАП містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини. Виходячи із системного аналізу норм процесуального права під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім при складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП і був повідомлений про те, що справа про порушення ПДР розглядатиметься Херсонським міським судом, що підтверджується його підписом (а.с.6). Отже, ОСОБА_1 був попереджений про те, що йому слід очікувати виклику до Херсонського міського суду. ОСОБА_1 був обізнаний з приводу перебування в провадженні Херсонського міського суду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, що підтверджуються його чисельними заявами та клопотаннями про відкладення розгляду справи, залучення захисника, надання інформації про рух справи тощо (а.с. 14, 20, 25, 26, 27, 28) та не заперечувалось під час апеляційного розгляду клопотання. Однак в жодне з судових засідань, призначених на 19.03., 23.04., 30.04.2021 року ОСОБА_1 не з`явився,про причини неявки суд не повідомив, доказів про існування об`єктивних причин поважності неявки суду не надав, що обґрунтовано розцінено судом як зловживання процесуальними правами, метою якого є уникнення адміністративної відповідальності, враховуючи скорочені строки накладення адміністративних стягнень, передбачені ст. 38 КУпАП. За таких обставин суд правомірно розглянув справу 30.04.2021 року у відсутності останнього. Доводи ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції про те, що він як юридично необізнана особа потребував правової допомоги, тому правомірно подавав суду чисельні клопотання про відкладення справи є неприйнятними, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має не тільки права, але й обов`язки, серед яких обов`язок з`явитись за викликом суду. Будь-які клопотання, заявлені учасником процесу вирішуються у процесуальний спосіб судом під час судового розгляду, а не заочно. Однак ОСОБА_1 жодного разу в судове засідання не з`явився, отже його клопотання обґрунтовано сприйняті судом як спосіб затягнути судовий розгляд з метою вийти за межі строку накладення адміністративного стягнення. Більш того, отримавши 11.05.2021 року копію постанови за результатами розгляду справи ОСОБА_2 у 2-денний строк уклав договір з адвокатом про надання правової допомоги, в той час як протягом усього періоду перебування справи в провадженні суду майже 2 місяців, не реалізував вказане право, що додатково свідчить про відсутність в нього такого наміру на стадії судового провадження в суді 1 інстанції. В апеляційному суді Кононенко М.М. не зазначив причин, з яких не скористався правовою допомогою під час розгляду справи судом першої інстанції. Не подавав ОСОБА_1 суду першої та апеляційної інстанції й медичних документів про наявність в нього тяжкої хвороби або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням, які б могли бути визнані поважними причинами неявки в судові засідання, не посилався він на ці обставини і в поданих до суду заявах про відкладення судового розгляду. Достовірно знаючи, що справа буде розглянута 30.04.2021 року ОСОБА_1 не вжив заходів для ознайомлення з постановою у передбачений законом строк на апеляційне оскарження. Доказів про те, що судом чинились будь-які перешкоди в отриманні судового рішення у цей строк, апелянтами не надано. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. В чисельних рішеннях Європейський Суд з прав людини констатує, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Union AlimentariaSanders SA v. Spain"- рішення від 07 липня 1989 року; справа «Пономарьов проти України»- рішення від 03.04.2008 року тощо». Тобто згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторона,яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З урахуванням наведеного вище, вказані у клопотанні причини, з яких апеляційну скаргу ОСОБА_1 не було подано в десятиденний строк, починаючи з дня винесення постанови, поважними вважатись не можуть. Враховуючи, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження подано в тому числі захисником, оцінюючи підстави для поновлення цього строку захисника, апеляційний суд виходить з наступного. Як вбачається із матеріалів справи, захисник Головко О.В. не брав участі у ході розгляду справи судом першої інстанції. ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги із адвокатом Головком О.В.12.05.2021 року, тобто після набрання постановою судді законної сили. Суд звертає увагу на те, що захисник Головко О.В. є самостійною процесуальною особою, апеляційна скарга подана в тому числі від його імені, а тому суд повинен перевірити наявність підстав для поновлення строку на подачу апеляційної скарги захиснику. Наявність причин, що призвели до пропуску строку на подачу апеляційної скарги самим адвокатом Головком О.В.не дає підстав для поновлення строку на подачу апеляційної скарги захиснику, як особі, яка подала апеляційну скаргу від свого імені. Та обставина, що право захисника Головка О.В.не було порушене протягом строку на апеляційне оскарження постанови судді, яка набрала законної сили, свідчить про відсутність як правових, так і об`єктивних підстав для поновлення саме захиснику строку на апеляційне оскарження постанови. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та його захисника Головка Олександра Володимировичапро поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 30.04.2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП- відмовити. Апеляційну скаргу разом з додатками повернути апелянту. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду: підпис Коломієць Н.О. Згідно з оригіналом: Секретар судового засідання Литвиненко К.М. Постанова набрала законної сили 11.06.2021 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»