Ухвала КАС ВС № 260/2845/20

УХВАЛА 10 червня 2021 року Київ справа №260/2845/20 адміністративне провадження №К/9901/19172/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі №260/2845/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, виконувача обов`язків прокурора Закарпатської області Дем`янчука Івана Івановича, Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Закарпатської обласної прокуратури, Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, виконувача обов`язків прокурора Закарпатської області Дем`янчука Івана Івановича, Офісу Генерального прокурора в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: - визнати протиправними дії Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур при прийнятті та ухваленні рішення №3 від 3 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати рішення №3 від 3 липня 2020 року Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження атестації прокурором відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 ; - визнати протиправними дії виконувача обов`язків прокурора Закарпатської області Дем`янчука Івана Івановича щодо видання наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»; - визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків прокурора Закарпатської області Дем`янчука Івана Івановича від 18 серпня 2020 року №352 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» як незаконний; - поновити ОСОБА_1 в органах Закарпатської обласної прокуратури на посаді прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді або на рівнозначній посаді, яку він займав станом на 20 серпня 2020 року; - стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 21 серпня 2020 року до дати винесення судового рішення. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур при прийнятті та ухваленні рішення №3 від 3 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 ; - визнано протиправним та скасовано рішення Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №3 від 3 липня 2020 року «Про неуспішне проходження атестації прокурором відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 »; - визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов`язків прокурора Закарпатської області Дем`янчука Івана Івановича від 18 серпня 2020 року №352 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Закарпатської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»; - поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури Закарпатської області на посаді прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Закарпатської області з 20 серпня 2020 року; - стягнуто із Закарпатської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909967) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 21 серпня 2020 року до 20 квітня 2021 року в сумі: 187504 (сто вісімдесят сім тисяч п`ятсот чотири) грн 80 коп. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із цим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Офіс Генерального прокурора звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 20 травня 2021 року. У своїй касаційній скарзі скаржник просить постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про судовий збір». Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судом апеляційної інстанції в частині однієї майнової вимоги (187504,80 грн) і трьох вимог немайнового характеру. Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру - 3750,096 грн (187504,80*1%*200%) і три вимоги немайнового характеру - 5044,8 грн (840,8*200%*3) загальною сумою: 8794,9 грн. Як вбачається з наявного у матеріалах касаційної скарги платіжного доручення №2206 від 11 травня 2021 року, скаржник сплатив судовий збір у розмірі: 5044,80 грн. З огляду на зазначене, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі: 3750,1 грн (8794,9 -5044,8). Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа про доплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі №260/2845/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, виконувача обов`язків прокурора Закарпатської області Дем`янчука Івана Івановича, Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк Л.О. Єресько В.М. Соколов, Судді Верховного Суду