Постанова 4851 № 480/6337/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2021 р. Справа № 480/6337/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, м. Суми по справі № 480/6337/20 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області (далі відповідач), в якому просила суд: визнати бездіяльність Миколаївської сільської ради незаконною, зобов`язати Миколаївську сільську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 1,25 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Рогізне, на території Миколаївської сільської територіальної громади ради Сумського району Сумської області та надати у власність земельну ділянку кадастровий номер 5924786900:12:001:0069 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,25 га за адресою: Сумська область, Сумський район, с-ще Рогізне. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року у справі № 480/6337/20 та прийняти постанову, якою задовольнити позов. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що за результатом розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,25 га в с. Рогізне, на території Миколаївської сільської територіальної громади Сумського району Сумської області, відповідач 12.09.2019 прийняв рішення № 27 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ". Після розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, отримання висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 15.04.2020, яким його погоджено, позивач звернулася до відповідача з заявою від 21.04.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,25 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 та надання земельної ділянки у власність позивачу. Проте жодної відповіді на заяву від 21.04.2020 позивач не отримав. Відповідачем не прийнято відповідного рішення про затвердження проекту землеустрою у строк визначений ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме 14 днів. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернулась до відповідача з заявою від 30.08.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,25 га в с. Рогізне, на території Миколаївської сільської територіальної громади Сумського району Сумської області (а.с. 13). Рішенням 40 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 12.09.2019 № 27 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 " вирішено надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення - рілля орієнтовною площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Рогізне, на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 14). Позивач звернулася до ФОП ОСОБА_2 із заявою від 02.04.2020, в якій просила виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1.2500 га за цільовим використанням 01.03 - для ведення особистого селянського господарства за адресою: в с-ще Рогізне, на території Миколаївської сільської територіальної громади ради Сумського району Сумської області (а.с. 9). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с-ще Рогізне, на території Миколаївської сільської територіальної громади ради Сумського району Сумської області (а.с. 6-30). Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 15.04.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 01.03 - для ведення особистого селянського господарства в с-ще ОСОБА_3 , на території Миколаївської сільської територіальної громади ради Сумського району Сумської області (а.с. 31). Позивач звернулася до відповідача із заявою від 21.04.2020, в якій просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,25 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 та надати земельну ділянку у власність (а.с. 39). 04.05.2020 відповідач направив рекомендованим поштовим відправленням позивачу лист від 24.04.2020 №1241/02-35, у якому повідомив, що заява позивача від 21.04.2020 буде розглянута на сесії Миколаївської сільської ради, яка відбудеться в травні 2020 року (а.с. 58-60). 04.06.2020 відповідач направив рекомендованим поштовим відправленням позивачу лист від 01.06.2020 №1632/02-35, у якому повідомив, що заява позивача від 21.04.2020 була включена до порядку 50 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, яка відбулася 28.05.2020. При розгляді питання позивача один з депутатів оголосив про конфлікт інтересів. Без участі даного депутата кворуму для розгляду питання позивача не було, тому воно було зняте з розгляду та включене до порядку денного наступного засідання сільської ради (61-63). Рішенням 51 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 30.06.2020 №47 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", відмовлено гр. ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,25 га - для ведення особистого селянського господарства в межах селища Рогізне на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області в зв`язку з невідповідністю площі, яка зазначена в рішенні 40 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради від 12.09.2019 за №27, а саме: 0,25 га. (а.с. зворотній бік 83). Вказане рішення оприлюднено на офіційному сайті Миколаївської сільської ради (адреса посилання - https://nikolaevka.rada.today/wp-content/uploads/2020/07/Rishennya-zem.pyt.2-dlya-oprylyudnennya.pdf) Листом від 01.07.2020 відповідач повідомив позивача про розгляд заяви від 21.04.2020 та прийняте відповідачем рішення (а.с. 68). Вважаючи, що відповідачем допущена бездіяльність, оскільки представник позивача вказує, що жодної відповіді - рішення сесії, позивач станом на 09.12.2020 не отримував, позивач звернулася до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пунктів «а» та «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. За змістом частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Згідно із частиною 8 статті 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Частиною 6 статті 186-1 Земельного кодексу України, передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Згідно частини 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відповідно до частини 10 статті 118 Земельного кодексу України зазначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду. При цьому, з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту. Вказаний правовий висновок відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2020 року у справі № 316/979/18. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивач звернулась до відповідача з заявою від 30.08.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,25 га в с. Рогізне, на території Миколаївської сільської територіальної громади Сумського району Сумської області (а.с. 13). Рішенням 40 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 12.09.2019 № 27 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 " вирішено надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення - рілля орієнтовною площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Рогізне, на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 14). Таким чином, позивач просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,25 га, при цьому, отримала дозвіл лише на частину бажаної земельної ділянки у розмірі 0,25 га. 02.04.2020 позивач звернулася до ФОП ОСОБА_2 із в якій просила виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1.2500 га за цільовим використанням 01.03 - для ведення особистого селянського господарства за адресою: в с-ще Рогізне, на території Миколаївської сільської територіальної громади ради Сумського району Сумської області (а.с. 9). Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 01.03 - для ведення особистого селянського господарства в с-ще ОСОБА_3 , на території Миколаївської сільської територіальної громади ради Сумського району Сумської області (а.с. 6-30). 15.04.2020 висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки експертом державної експертизи Головного управлінням Держгеокадастру у Луганській області- ОСОБА_4 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 01.03 - для ведення особистого селянського господарства в с-ще ОСОБА_3 , на території Миколаївської сільської територіальної громади ради Сумського району Сумської області загальним розміром 1,25 га. (а.с. 31). Позивач звернулася до відповідача із заявою від 21.04.2020, в якій просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,25 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 та надати земельну ділянку у власність (а.с. 39). Рішенням 51 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 30.06.2020 №47 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", відмовлено гр. ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,25 га - для ведення особистого селянського господарства в межах селища Рогізне на території Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області в зв`язку з невідповідністю площі, яка зазначена в рішенні 40 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради від 12.09.2019 за №27, а саме: 0,25 га. (а.с. зворотній бік 83). Отже, підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки є те, що рішенням 40 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради від 12.09.2019 за №27, було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 0,25 га, а позивач надала на затвердження проект на земельну ділянку у розмірі 1,25 га. Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З аналізу вищевказаної норми слідує, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Зазначений правовий висновок відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2018 у справі №814/741/16, від 14.03.2018 у справі №804/3703/16, від 29.08.2019 року у справі № 420/5288/19. Матеріалами справи підтверджено, що позивач 30.08.2019 зверталась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,25 га, при цьому дозвіл отримала лише на частину бажаної земельної ділянки у розмірі 0,25 га. Будь-якого рішення про надання дозволу або мотивовану відмову у його наданні на частину ділянки у розмірі 1 га відповідачем прийнято не було. Отже, враховуючи, що позивач звертався з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 1,25 га, дозвіл було надано лише на частину земельної ділянки у розмірі 0,25 га, рішення про надання дозволу або мотивовану відмову у його наданні на частину ділянки у розмірі 1 га відповідачем прийнято не було, позивач у відповідності до абз. 3 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України мав право на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 1,25 га. Таким чином, відмова позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки з підстав того, що позивач подала на затвердження проект на земельну ділянку у розмірі 1,25 га, а дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було надано лише на земельну ділянку у розмірі 0,25 га, є протиправною. На підставі наведеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення позивачем вимог ст. 118 Земельного кодексу України та прийняття відповідачем рішення 51 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 30.06.2020 №47 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" у відповідності до вимог чинного законодавства. Враховуючи, що позивач фактично оскаржує вищезазначене рішення відповідача, яке перешкоджає передачі земельної ділянки у її власність, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача є не визнання бездіяльності Миколаївської сільської ради незаконною, а визнання протиправним та скасування рішення 51 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 30.06.2020 №47 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки". Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов`язання Миколаївської сільської ради затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 1,25 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Рогізне, на території Миколаївської сільської територіальної громади ради Сумського району Сумської області та надати у власність земельну ділянку кадастровий номер 5924786900:12:001:0069 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,25 га за адресою: Сумська область, Сумський район, с-ще Рогізне, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Таким чином, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом. При цьому, зі змісту норм ст.ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України випливає, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян згідно якої після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, здійснюється державна реєстрація сформованої земельної ділянки, тобто законодавством визначено певні умови за наявності яких такий проект може бути затверджений. Колегія суддів зазначає, що рішення 51 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 30.06.2020 № 47 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" мотивовано лише невідповідністю розміру земельної ділянки визначеної у рішенні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, розміру земельної ділянки на яку розроблено проект землеустрою. В матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем перевірялось виконання всіх умов, передбачених чинним законодавством для можливості затвердити проект землеустрою щодо відведення бажаної для позивача земельної ділянки. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в цій частині шляхом покладення обов`язку на відповідача повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 1,25 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Рогізне, на території Миколаївської сільської територіальної громади ради Сумського району Сумської області та надання у власність земельної ділянки кадастровий номер 5924786900:12:001:0069 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,25 га за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року у справі № 480/6337/20 з прийняттям постанови про часткове задоволення позову. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 по справі №480/6337/20 скасувати. Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення 51 сесії 7 скликання Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області від 30.06.2020 №47 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки". Зобов`язати Миколаївську сільську раду Сумського району Сумської області повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 1,25 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Рогізне, на території Миколаївської сільської територіальної громади ради Сумського району Сумської області та надання у власність земельної ділянки кадастровий номер 5924786900:12:001:0069 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,25 га за адресою: Сумська область, Сумський район, с-ще Рогізне. В задоволенні іншої частини позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва