LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4822727/3436/21

від 10.06.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 травня 2021 року щодо нього за ч.1 ст. 130 КУпАП без змін.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2021 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., при секретарі судового засідання Галичанській Т.В., за участю захисника Гінгуляка В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши провадження у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 травня 2021 року, - ВСТАНОВИВ: Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 травня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 06 квітня 2021 року о 13 год. 15 хв. керував транспортним засобом автомобілем «Рено Лагуна» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Чернівці по вул. Гагаріна 95 в стані наркотичного сп`яніння. Своїми діями порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України. На вказану постанову суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 травня 2021 року щодо нього та закрити провадження по справі 727/3436/21 за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. ЄУНСС:727/3436/21 Головуючий у 1-й ін-ції: Слободян Г.М. НП:33/822/280/21 Головуючий в апеляційній ін-ції: ОСОБА_2 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Свої апеляційні вимоги обґрунтовував тим, що суд першої інстанції провів розгляд справи неповно, порушив право на справедливий судовий захист, порушив принцип верховенства права, законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом. Також, на думку апелянта, рішення районного суду є недостатньо мотивоване. Крім того, поза увагою суду залишилось те, що працівниками поліції порушено процедуру направлення водія на огляд на стан наркотичного сп`яніння, а також, на думку апелянта, судом не надана оцінка діям працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №087887 від 06.04.2021 року. Апелянт вказує і на те, що у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 квітня 2021 року за № 236 неправильно зазначено його ім`я. Звертає увагу суду і на те, що з відеозаписів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що працівники поліції не здійснювали безперервно відеозапис технічними засобами, як це передбачено чинним законодавством, більш того на вказаних відеозаписах не зафіксовано факт керування транспортним засобом. Крім того, з відеозаписів вбачається, що працівники поліції оформили направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння з порушеннями. В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, що у відповідності до ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши захисника Гінгуляка В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на доводи в ній викладені, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, повинно бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таких вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП зокрема настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вказане відповідає й п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наявними у справі письмовими доказами, яким суд дав вірну юридичну оцінку. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №027887 (а.с.1) 06 квітня 2021 року о 13 год. 15 хв. в м. Чернівці по вул. Гагаріна 95 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Рено Лагуна» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога в ЧОНД. Стан сп`яніння - внаслідок вживання марихуани. Своїми діями порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. Факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння підтверджується й висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №236 від 06 квітня 2021 року(а.с.3), згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного (марихуана) сп`яніння. При цьому, апеляційний суд, дослідивши вказаний доказ, вважає, що допущена помилка в імені особи, яка проходила огляд на стан сп`яніння, є незначною опискою та не змінює встановлених висновків щодо перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. Більш того, ОСОБА_1 був ознайомлений з даними, які містяться у висновку, про що свідчить його підпис у вказаному документі, однак жодних доповнень чи зауважень до нього він не мав. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також підтверджується наданими та дослідженими в ході апеляційного розгляду відеозаписами (а.с.6-диск), з яких вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері, в результаті якого виявлено, що він перебуває у стані наркотичного (марихуана) сп`яніння. Також при перегляді вказаних відеозаписів, апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції вимог чинного законодавтва. Посилання в апеляційній скарзі на те, що відеофіксація технічними засобами працівниками поліції здійснювалася не безперервно, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки для справи не має доказового значення відомості, зафіксовані на нагрудних камерах працівників поліції, з моменту початку виконання ними своїх службових обов`язків. Всі обставини, які мають значення для даної категорії справ зафіксовані на доданому до матеріалів справи відеозаписі, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає такий доказ достовірним, належним та допустимим. Факт керування транспортним засобом не заперечується самим апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі. Більш того, дослідивши відеозаписи з нагрудних боді-камер працівників поліції, вбачається, що працівниками поліції було надано ОСОБА_1 для перегляду відеозапис, на якому зафіксовано, що він не ввімкнув світловий покажчик повороту при виїзді з перехрестя з круговим рухом, за що відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4028919 за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с.5). Доводи апелянта про те, що працівники поліції оформили направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння з порушеннями є безпідставними, оскільки з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, не вбачається, що вказане направлення було оформлено після надання лікарем висновку, який міститься на а.с.3. Твердження щодо неправильного заповнення направлення вказаного вище апеляційний суд вважає формальними, оскільки сам факт перебування у стані наркотичного сп`яніння не спростований, і такі доводи не можуть бути належною і достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови. Що стосується інших посилань в апеляційній скарзі, то вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі. При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. За таких обставин, дослідивши матеріали даної справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-яких істотних порушень норм процесуального чи матеріального права судом не встановлено. При вирішенні питання про накладення на правопорушника адміністративного стягнення районним судом цілком враховано вимоги ст. 33 КУпАП. На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 травня 2021 року щодо нього за ч.1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду В.П. Потоцький

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»