Постанова 4850 № 200/373/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 року справа №200/373/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Ястребової Л.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 р. у справі № 200/373/21-а (головуючий І інстанції суддя Кошкош О.О.) за позовом Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення в рахунок відшкодування завданої шкоди суми 4086,67 грн., ВСТАНОВИВ: Департамент патрульної поліції (далі позивач) 30.12.2020 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій просив стягнути з відповідача на користь Департаменту патрульної поліції в рахунок відшкодування завданої шкоди 4086,67 грн.(а.с. 1-4). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року позов залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строків звернення до суду (а.с. 64-65). Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу для продовження розгляду до Донецького окружного адміністративного суду. В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом при вирішенні справи порушено приписи ч.1 ст.123, ч.13 ст.171 КАС України та не в повному обсязі враховано факт досудового врегулювання спірних правовідносин, ініційованого позивачем. Також апелянтом зазначено про те, що суд першої інстанції під час прийняття спірної ухвали не врахував запровадження на території України карантинних обмежень, що свідчить на неповну дослідженість матеріалів справи та неправильне застосування норм права. Сторони в судове засідання не з`явились. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Відповідач ОСОБА_1 з 10 березня 2020 року прийнятий на службу в поліцію за конкурсом та призначено поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону, про що свідчить витяг з наказу від 10.03.2020 № 193 о/с (а.с. 6). За змістом витягу з наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.08.2020 № 623 о/с з 31 серпня 2020 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», визначена сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, у розмірі 4086,67 грн. (а.с. 7). З особистої розписки ОСОБА_2 вбачається, що витяг з наказу про звільнення, що містить відомості про суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, отримано 31 серпня 2020 року (а.с. 9). Предметом даного адміністративного позову є стягнення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, у розмірі 4086,67 грн. Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України). Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. В свою чергу, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону України «Про Національну поліцію». Згідно зі статтею 20 Закону № 580, поліцейські мають єдиний однострій, який отримується безоплатно. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України. Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року № 1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за № 1224/31092 (далі - Порядок № 772). Пунктом 2 розділу 1 Порядку № 772 встановлено, що однострій - це загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно. За змістом пункту 3 Розділу 1 Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України. Відповідно до п. 10. розділу V Порядку № 772 та п. 10 розділу V Наказу №1100 встановлено, що поліцейським у випадку звільнення зі служби в поліції У зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України здійснюється відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, з урахуванням термінів його експлуатації. Із даними нормативними вимогами відповідача було особисто (під підпис) ознайомлено, що зафіксовано у відомості про ознайомлення особового складу роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області з Порядком забезпечення поліцейських одностроєм. З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 772 вбачається, що в разі звільнення поліцейського зі служби, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Тобто видача предметів однострою особистого користування особі, так само як і відшкодовуватись вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився нерозривно пов`язане із проходженням особою публічної служби. Відтак посилання позивача на застосування загального шестимісячного строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст. 122 КАС України, в даному випадку є безпідставними. Натомість, в даному випадку застосуванню підлягає саме ч. 5 ст. 122 КАС України, яка визначає місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Правові висновки подібного характеру наведені у пункті 34 постанови Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 360/917/19, де вказано, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до суду 30.12.2020 року. Разом з позовної заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просив визнати поважними причини пропуску строку звернення. Зазначено, що первинно позивач звернувся із позовом про стягнення 27.11.2020, тобто в межах шестимісячного строку звернення. Разом з цим, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у справі № 200/11136/20-а позовну заяву повернуто позивачеві. В межах досудового врегулювання спору відповідачу надіслано лист-вимогу від 06.11.2020 № 9877/41/37/01-2020, однак погашення відповідної суми не відбулося. Враховуючи те, що підстави, які зумовили Департамент патрульної поліції звернутися з даним позовом, виникли у день ознайомлення відповідача з наказом від 25.08.2020 № 623 о/с, а саме 31 серпня 2020 року, то фактичне звернення з адміністративним позовом 30 грудня 2020 року відбулось з порушенням строків, визначених ч.5 ст.122 КАС України. Посилання апелянта на вжиття заходів досудового порядку вирішення спору до звернення з адміністративним позовом, є також безпідставними, оскільки а ні Законом України «Про Національну поліцію», а ні іншими нормативно-правовими актами не встановлено можливості вжиття заходів досудового порядку вирішення спору у випадку відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Попереднє звернення до Донецького окружного адміністративного суду із позовом (справа № 200/11136/20-а, позов подано 27.11.2020) також здійснено з порушенням місячного строку звернення. З огляду на викладене, суд вважає, що зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду причини є неповажними. А приписами частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Таким чином, оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, а підстави вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду визнані судом неповажними, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Доводи апелянта стосовно порушення судом при вирішенні справи приписи ч.1 ст.123, ч.13 ст.171 КАС України є неприйнятними з огляду на зміст ч. 3 ст. 123 КАС України. Позивач зазначає у своїй апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не врахував запровадження на території України карантинних обмежень. Згідно п.3 розділу IV Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Разом з тим апелянт у клопотанні про поновлення строку на подання позовної заяви не зазначає щодо ускладнень спричинених запровадженням на території України карантинних обмежень. З урахуванням наведених обставин у справі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України). За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскарженого судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 р. залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 р. у справі № 200/373/21-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 09 червня 2021 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді Е.Г. Казначеєв Л.В. Ястребова