Постанова 4808 № 354/396/21

Справа № 354/396/21 Провадження № 33/4808/368/21 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Гайтанюк М.М., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, працюючого молодшим приймальником товарів в маркеті «АТБ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції за змістом постанови встановив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 458249 від 16 лютого 2021 року, ОСОБА_1 16 лютого 2021 року приблизно о 01 год. 23 хв. в м. Яремче по вул. Свободи, неподалік маркету «АТБ», керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в установленому законом порядку, у присутності двох свідків. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить про скасування постанови та закриття провадження в справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою. Наголошує, що вказана у протоколі інформація не відповідає дійсності. Пояснює, що він працює в супермаркеті «АТБ». 27 лютого 2021 року ввечері забирав товариша ОСОБА_2 з роботи, який теж там працює. Близько 01 год. 30 хв. він разом з товаришем сидів у своєму автомобілі, який був припаркований на повороті неподалік супермаркету. До його автомобіля під`їхав автомобіль поліцейських і зупинився. Поліцейські підійшли до його автомобіля, представилися, попросили пред`явити документи. Після того, як він пред`явив документи, працівник поліції сказав, що підозрює, що він в стані алкогольного сп`яніння і запропонував йому пройти огляд. Він в той вечір алкоголь не вживав, автомобілем не керував і поліцейські його не зупиняли. Оскільки поліцейські, крім цього, ще й свідків не залучали, він відмовився проти огляд. Осіб, вказаних у протоколі, як свідків, на місці події не було. Написав в протоколі, що випив шампанського, тому що перехвилювався. Оскільки мав підвезти товариша додому, то написав у протоколі те, що йому запропонували поліцейські. Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права, а саме ст. ст. 130, 245, 251, 252, 256, 266, 280 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103. Стверджує, що він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та працівники поліції порушили встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вказує, що письмові пояснення свідків є повністю ідентичними, складені на бланках, в них не деталізовано, від чого саме він відмовився, а тому, на його думку, у поясненнях свідків заздалегідь сформована позиція. Також в нього є сумніви щодо дійсності підписів свідків, оскільки у протоколі та поясненнях, акті огляду вони відрізняються. Зауважує, що на відеозаписах не зафіксовано свідків. Зазначає, що згідно з рапортом причиною зупинки його автомобіля було те, що не освічувався номерних знак, що не відповідає дійсності, оскільки відсутні докази цього. Також зазначає, що не відповідає дійсності інформація у рапорті щодо ознак алкогольного сп`яніння, виявлених поліцейським, зокрема щодо нестійкої ходи, оскільки він не виходив з автомобіля, коли пред`явив документи, та оцінити стан його ходи було неможливо. Звертає увагу на те, що не зазначена така ознака алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з ротової порожнини, відсутність якої при наявності інших ознак, не є можливою. Посилається на відсутність інформації про відсторонення його від керування транспортним засобом. Вказує, що суд першої інстанції не викликав та не допитував свідків, вказаних у протоколі, та розглянув справу у його відсутності. Пояснює, що він вже рік не проживає за адресою, вказаною у протоколі, відправлення з суду у поштовій скриньці батько знайшов через день після розгляду справи, при цьому на 22 квітня 2021 року припала його робоча зміна, про сайт йому не було відомо. В судове засідання апеляційного суду з`явились особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому роз`ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП, та його захисник Гайтанюк М.М., якій роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. ОСОБА_1 заявив клопотання про виклик свідків, вказаних у протоколі, а також про виклик для допиту ОСОБА_2 . В задоволенні клопотання відмовлено, оскільки не було наведено переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які містять письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та матеріали справи містять компакт-диск «DVD-R» з відеозаписом, на якому відображено безсторонньо зафіксовані обставини події, а ОСОБА_2 є товаришем ОСОБА_1 , тому може бути зацікавлений в результатах розгляду справи. ОСОБА_1 та його захисник Гайтанюк М.М. просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову судді, закрити провадження по справі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи його захисника Гайтанюк М.М., перевіривши матеріали справи, доходжу висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст. 268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення розглядаються у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення. Апелянт посилається на те, що суддя розглянув справу у його відсутності. В той час, він вже рік не проживає за адресою, вказаною у протоколі, відправлення з суду у поштовій скриньці батько знайшов через день після розгляду справи, при цьому на 22 квітня 2021 року припала його робоча зміна, про сайт йому не було відомо. Перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що у судді суду першої інстанції були всі підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 . В протоколі (а.с. 1) ОСОБА_1 власноручними підписами підтвердив, що його повідомлено про розгляд справи в Яремчанському міському суді та що внесені про нього дані, в тому числі про місце проживання, правильні. Справа перебувала на розгляді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з 09 березня 2021 року (а.с. 10). Суд повідомив ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи 22 квітня 2021 року шляхом направлення на адресу, вказану в протоколі, що також є його зареєстрованим місцем проживання, повістки про виклик до суду та шляхом розміщення її на сайті Судової влади України (а.с. 11, 12). Поштове відправлення з повісткою про виклик до суду згідно з роздруківкою з сайту (а.с. 13) отримано ОСОБА_1 особисто 18 березня 2021 року. Тому, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, від нього не надійшло клопотання про його відкладення, суддя суду першої інстанції правильно прийняв рішення у відсутність ОСОБА_1 22 квітня 2021 року. Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Звертаю увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права. Перенесення розгляду справи повинно бути зумовлене поважними причинами. Поважність причин неможливості взяти участь у судовому засіданні має довести особа, заявивши відповідне клопотання. Те, що у день розгляду справи ОСОБА_1 був на роботі, саме по собі не є поважною причиною неявки в судове засідання, оскільки ця обставина об`єктивно не унеможливлювала його явку на виклик суду. Більш того, виклик до суду є поважною причиною відсутності на роботі. Оскільки ОСОБА_1 знав про розгляд справи щодо нього в Яремчанському міському суді Івано-Франківської області, не вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає реалізувати свої права під час розгляду справи про адміністративні правопорушення, вважаю, що судом забезпечено в повній мірі дотримання його прав, передбачених ст. 268 КУпАП України, і завершення розгляду справи у його відсутність, не призвело до їх порушення. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку про те, що суддею суду першої інстанції з урахуванням вказаних вище вимог закону з`ясовані обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніннязнайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Погоджуюся з висновком судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими у судовому засіданні та викладеними у постанові доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз та оцінив їх у сукупності, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2021 року серії ДПР18 № 458249 (а.с. 1), рапортом поліцейського від 16 лютого 2021 року (а.с. 2), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у Яремчанська ЦМЛ від 16 лютого 2021 року (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 16 лютого 2021 року (а.с. 4, 5), даними, що вбачаються з відеофайлу, який міститься на наданому відділом поліції компакт-диску «DVD-R» (а.с. 7), іншими доказами. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, відсутні сумніви у їх достовірності та істинності. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2021 року серії ДПР18 № 458249 (а.с. 1) ОСОБА_1 16 лютого 2021 року о 01 год. 23 хв. в м. Яремче по вул. Свободи, неподалік маркету «АТБ», керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в установленому законом порядку, у присутності двох свідків. Цим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП № 1 Яремчаського ВП ГУНП сержанта поліції Ілитчуком А.В., з заповненням реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний поліцейським, свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , містить їх дані. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, стороною захисту не наведено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті правопорушення» ОСОБА_1 зазначив, що «випив стакан шампанського, більше такого не повториться». Враховую, що під час оцінки пояснень ОСОБА_1 на час складення протоколу береться до уваги не сам факт визнання чи заперечення особою своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення,а ті фактичні дані, які мають значення для встановлення фактичних обставин у справі про адміністративне правопорушення та оцінюються у сукупності з усіма іншими встановленими відомостями. В рапорті від 16 лютого 2021 року (а.с. 2) поліцейський СРПП № 1 Яремчаського ВП ГУНП сержанта поліції Ілитчук А.В. доповідає начальнику про те, що під час несення служби 16 лютого 2021 року було зупинено транспортний засіб «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки було те, що у водія не освічувався номерний знак. У процесі спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, нестійка хода. У зв`язку з цим йому було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» або проїхати на огляд до найближчого медичного закладу. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків. На даного водія складено адмінматеріали. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння у Яремчанська ЦМЛ від 16 лютого 2021 року (а.с. 3) на огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння - почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, нестійка хода, від проходження такого огляду відмовився. З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) вбачається, що ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння - почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, нестійка хода, при свідках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовився від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки. З письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 16 лютого 2021 року (а.с. 5) вбачається, що 16 лютого 2021 року о 01 год. 26 хв. в м. Яремче по вул. Свободи, неподалік маркету «АТБ», вони були запрошені співробітниками поліції в якості свідків при складенні адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 . В їх присутності вказаний водій відмовився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», а також пройти дану перевірку в медичному закладі, що вони засвідчують своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 458249. Переконливих мотивів для сумнівів у зацікавленості чи упередженості свідків апелянтом не наведено, пояснення засвідчені їхніми власноручними підписами, а також поліцейським, який їх відібрав. При цьому, відсутні відомості про те, що з певних причин вони надавали працівнику поліції неправдиві пояснення, або що такі ними засвідчено під примусом. Твердження сторони захисту про те, що пояснення цих свідків є повністю ідентичними, складені на бланках, не є підставою для сумніву в об`єктивності викладених свідчень з огляду на зміст цих пояснень та тієї інформації щодо події адміністративного правопорушення, що міститься в них. Також є голослівними посилання апелянта на те, що в поясненнях свідків не деталізовано, від чого саме він відмовився, оскільки в них чітко зазначено, що останній відмовився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», а також пройти дану перевірку в медичному закладі. Доводи ОСОБА_1 відносно того, що підписи свідків недійсні, за відсутності будь-яких доказів, є голослівними. З відеозапису, який міститься на компакт-диску «DVD-R» в матеріалах справи (а.с. 7), вбачається: як поліцейський наближається до транспортного засобу з запущеним двигуном, оголошує особі, що на місці водія, причину зупинки - неосвітлення належним чином номерного знаку, показує водію, що світиться лише один ліхтар, і той блимає; процес перевірки документів, встановлення особи водія; як поліцейський оголошує виявлені ознаки алкогольного сп`яніння - тремтіння пальців рук, нестійка хода, нечітка розмова, що водій заперечує, каже «може я з роботи прийшов»; як поліцейський пропонує особі пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що водій відмовляється; після цього поліцейський пропонує пройти такий огляд в лікарні, той відмовляється; водій каже, що вживав шампанське; поліцейський повідомляє йому про те, що буде складено адмінматеріали відносно нього за ст. 130 КУпАП. Зміст протоколу, долучених до нього письмових доказів в повній мірі узгоджується з змістом відеозапису. Що стосується наявного в матеріалах справи доказу - пояснень ОСОБА_5 відносно іншої події, такі є неналежними, та суддя суду першої інстанції їх не взяв до уваги. Висновки щодо обставин, які підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення, встановлюються на підставі аналізу та оцінки всіх наявних доказів, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Відомостей про те, що порушено ст. 266 КУпАП, приписи Інструкції та Порядку не здобуто під час апеляційного розгляду. Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. При цьому вважаю, що особа керує транспортним засобом, який рухається своїм ходом, з моменту запуску двигуна, оскільки ця технічна дія приводить транспортний засіб в рух. Відомості, які вбачаються з відеозапису беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_1 виконував функції водія під час руху транспортного засобу в той час та в тому місці, що вказані у протоколі, був зупинений працівниками поліції, а тому є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП. Більш того, ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем ні під час зупинки, ні під час того, як поліцейські пропонували пройти огляд. Причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , обставини того, чи був він був відсторонений від керування автомобілем, не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо відмови особи, яка керувала транспортним засобом, від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апелянт вказує, що поліцейські безпідставно почали підозрювати його у керуванні ним транспортним засобом в стані сп`яніння. В той час, поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта про те, що він не виходив з автомобіля, коли пред`явив документи, та оцінити стан його ходи було неможливо, через що не відповідає дійсності інформація у рапорті щодо ознак алкогольного сп`яніння, виявлених поліцейським, зокрема щодо нестійкої ходи, спростовується змістом відеозапису, де зафіксовано як після того, як поліцейський повідомив про причину зупинки, він вийшов з автомобіля подивитися на освітлення номерного знаку. При цьому, необхідно звернути увагу на те, що згідно з змістом відеозапису ОСОБА_1 від початку спілкування з поліцейськими перебував у масці, що, відповідно, у разі наявності такої ознаки алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з ротової порожнини, перешкоджало її виявленню. Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що жодних свідків на місці події не було, оскільки матеріалами справи, а саме як протоколом, актом, так і їх письмовими поясненнями доведено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стали свідками того, як водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Також, дані про свідків та їх підписи містяться в протоколі, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 засвідчив власноручним підписом те, що він зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав. Наведене є підставою для висновку, що свідки поставили свої підписи у протоколі до того, як ОСОБА_1 отримав його копію. Те, що на відеозаписах не зафіксовано свідків, з огляду на зміст усіх інших доказів та враховуючи те, що законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у таких справах, не свідчить про їх відсутність на місці події. Доводи апелянта про те, що для повного та всебічного з`ясування обставин даної справи необхідно допитати цих свідків безпосередньо в судовому засіданні не ґрунтується на вимогах закону, оскільки письмові докази в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи, а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено. Докази по справі про адміністративне правопорушення у своїй сукупності та взаємозв`язку вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, він за наявності двох свідків відмовився на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я. Апелянт, вказуючи на необхідність закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не наводить переконливих доводів, які б свідчили про те, що ним не було допущено порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху - він погодився на вимогу поліцейського та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Дослідивши сукупність доказів по справі, вважаю, що ними поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови особи, яка керувала транспортним засобом, - ОСОБА_1 , від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Оскільки суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, були законні підстави для накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло