Постанова 4852 № 280/2066/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2066/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Конишева О.В.)у справі №280/2066/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 17.03.2021р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунарського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Коммунарського відділу державної виконавчої служби у М.Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Щетинкіної Анастасії Сергіївни, від 27.01.2021 ВП №62929724 про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн.; визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Коммунарського відділу державної виконавчої служби у М.Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Щетинкіної Анастасії Сергіївни, від 18.02.2021р. ВП №62929724 про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не вчиняла дій спрямованих на перешкоджання третій особі у спілкуванні з дитиною, а також не допускала невиконання рішення суду без поважних причин, а саме неможливість виконання рішення суду пов`язує із хворобою дитини. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. На вказане рішення суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано доводів позивача, що відповідач не з`ясував чи отримано боржником постанову про відкриття виконавчого провадження, а також не надав оцінку доводам, що боржник надавав довідки про стан здоров`я дитини, а отже виконавець не перевірив поважність причин невиконання рішення суду. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначає, що судом першої інстанції досліджені подані докази, надано оцінку доводам сторін. Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні, оскільки рішення відповідача прийняті у відповідності до норм чинного законодавства та з урахуванням всіх обставин. В силу пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2019р. по справі № 333/3678/19 було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаним рішенням суд встановив ОСОБА_2 порядок його участі у вихованні дитини, з дотримання розпорядку дня дитини та стану її здоров`я без участі матері наступним чином: -шляхом надання побачень з дочкою кожного понеділка та середи з 15 год. 00 хв. до 20 год. 00 год. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків; -шляхом надання побачень з дочкою кожної суботи з 09 год. 00 хв. до неділі 09 год. 00 хв. за місцем проживання батька з правом відвідування культурних, розважальних закладів, відвідування парків, дитячих майданчиків; -шляхом надання спільного відпочинку з донькою кожного року влітку до 25 днів на території місця проживання батька або для оздоровлення та відпочинку у місцях, які мають умови для дитячого відпочинку (організоване харчування, умови для прибування і дозвілля малолітньої дитини) за попередньою домовленістю і узгодження дати, періоду і місцях відпочинку, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . На виконання зазначеного рішення, судом 31.08.2020 був виданий виконавчий лист, 07.09.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62929724 та 07.09.2020 супровідним листом №53253/10-18.3-34 зазначену постанову від 07.09.2020 направлено сторонам виконавчого провадження за адресами зазначеними у виконавчому документі. Кореспонденція з постановою про відкриття виконавчого провадження, направлена на адресу боржника ОСОБА_1 повернлася з відміткою про закінчення терміну зберігання про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення №6910413378239. 25.01.2021 державним виконавцем складено акт де вказано, що боржником ОСОБА_1 за вказаною адресою та у вказаний час, які зазначені у виконавчому документі, не було надано дитину для побачення з батьком. 26.01.2021 року на адресу відділу надійшла заява боржника разом з довідкою від лікаря про стан здоров`я дитини. Довідки про стан здоров`я дитини від 16.01.2021. 27.01.2021 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу (ВП №62929724) на боржника ОСОБА_1 у сумі 1700 грн. за невиконання рішення суду. 27.01.2021 супровідним листом №4082/10 було направлено зазначену постанову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03.02.2021 року вх.№2312-18.3-32 боржником ОСОБА_1 до виконавчої служби надано довідку від 01.02.2021 з Державного закладу "Запорізька медична академія після дипломної освіта МОЗ України" професора, доктора медичних наук ОСОБА_4 , встановлено, що дитина захворіла. У зв`язку з наданою довідкою 03.02.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій (ВП №62929724) строком до 16.02.2021 рік. 03.02.2021 супровідним листом №6117/10 про відкладення виконавчих дій від 03.02.2021 було направлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11.02.2021 вх. №3151-18.3-32 боржником ОСОБА_1 до матеріалів виконавчого провадження була долучена довідка від 08.02.2021 з Державного закладу "Запорізька медична академія після дипломної освіта МОЗ України" професора, доктора медичних наук ОСОБА_4 , встановлено, що дитина захворіла, плановий огляд через 5-7 днів. Так як виконавче провадження було відкладено до 16.02.2017, а станом зазначену дату будь-яких документів до державної виконавчої служби більше не надходило, тому 17.02.2021 державним виконавцем складено акт де вказано, що боржником ОСОБА_1 за вказаною адресою та у вказаний час, які зазначені у виконавчому документі, не було надано дитину для побачення з батьком. Поважних причин державному виконавцю не повідомлено. 18.02.2021 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу (ВП №62929724) на боржника ОСОБА_1 у сумі 3400 грн. а невиконання рішення суду. 18.02.2021 супровідним листом №10268/10 постанову про накладення штрафу від 18.02.2021 було направлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Наступну довідку від 17.02.2021 про хворобу дитини ОСОБА_1 направила до виконавчої служби, яку останні отримали 22.02.2021 вх. №3903-18.3-32, тобто вже після винесення останньої оскаржуваної постанови від 18.02.2021. Позивач не погодившись з постановами про накладення штрафу звернувся до суду із зазначеним позовом. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що оскаржені рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне. Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі- Інструкція №512/5). Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини першої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а згідно із пунктом 1 частини другої вказаної статті виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Частинами першою та другою статті 63 Закону №1404 передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Статтею 64-1 Закону №1404 встановлено особливості виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною. Частинами першою - третьою та сьомою цієї статті визначено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону. Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Крім того, у розділі ІХ Інструкції № 512/5 наведено порядок виконання рішень немайнового характеру, у тому числі рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною. Відповідно до пунктів 7-9 розділу ІХ Інструкції № 512/5 за наявності обставин, що перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій в порядку, визначеному статтею 32 Закону. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону. Отже, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є встановлення факту невиконання рішення боржником без поважних причин. Таким чином, державний виконавець має встановити факт невиконання боржником судового рішення та відсутність поважних причин його невиконання. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд від 31.03.2020 по справі №640/11079/19. Поважними в розумінні підставами щодо невиконання рішення суду можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Як свідчать встановлені обставини справи, стягувач у грудні 2020р. подав заяву до виконавчої служби про невиконання боржником судового рішення. 25.01.2021 державним виконавцем складено акт в якому вказано, що боржником ОСОБА_1 за адресою проживання стягувача та у вказаний час, які зазначені у виконавчому документі, не було надано дитину для побачення з батьком. Поважних причин державному виконавцю не повідомлено. 26.01.2021 року на адресу відділу надійшла заява боржника разом з довідкою від лікаря про стан здоров`я дитини. Довідки про стан здоров`я дитини від 16.01.2021. 17.02.2021 державним виконавцем складено акт де вказано, що боржником ОСОБА_1 за адресою проживання стягувача у вказаний час, які зазначені у виконавчому документі, не було надано дитину для побачення з батьком. Поважних причин державному виконавцю не повідомлено. Довідка про хворобу дитини від 08.02.2021 надійшла до виконавчої служби 11.02.2021, акт про невиконання рішення суду складений 17.02.2021р. Судом були досліджені довідки подані позивачем до виконавчої служби, як на доказ поважності невиконання рішення суду, з яких встановлено, що повторний огляд дитини за цими довідками повинен проводитися через 5-7 днів, з 16.01.2021 +7 днів= 23.01.2021, а з 08.02.2021+7 днів= 15.02.2021. Проте документа про продовження лікування на момент складання акта про невиконання рішення суду та постанови про накладення штрафу позивачем ні державній виконавчій службі ні суду надано не було. Крім того, боржник не повідомляв завчасно орган виконавчої служби про наявність таких довідок, або зверненню до медичного закладу щодо стану здоров`я дитини. Таким чином колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржені постанови прийнято у відповідності до норм чинного законодавства. Щодо посилання позивача на не пересвідчення відповідачем про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, колегія суддів зазначає наступне. Позивач не спростовує тієї обставини, що йому як боржнику відомо про відкриття виконавчого провадження. Крім того, позивач подавала у грудні 2020р. заву про ознайомлення з виконавчим провадженням. Також 29 грудня 2020р. подавала заяву в якій зазначала, що повідомляла стягувача 23.12.2020р. про те що дитина захворіла. Крім того, кореспонденція з постановою про відкриття виконавчого провадження, направлена на адресу боржника ОСОБА_1 повернулася з відміткою про закінчення терміну зберігання про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення №6910413378239. Доводи позивача, що виконавець не був вправі вчиняти виконавчі дії, не пересвідчившись про отримання боржником постанови, колегія суддів відхиляє, оскільки за рішенням суду, що виконується, боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст. ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №280/2066/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак