Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/21490/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21490/19 Головуючий у 1 інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Кобаля М.І. Коротких А.Ю. За участю секретаря Борейка Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИЛА: Позивач - Громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року повернуто позовну заяву позивачеві. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року про повернення позовної заяви - залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року касаційну скаргу Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 640/21490/19 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду міста Києва. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року повернуто позовну заяву позивачеві. Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. 14 травня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження, у якому просить прийняти відмову від поданої апеляційної скарги та закрити провадження у справі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у задоволенні заяви Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги - відмовлено. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не були виконані вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В силу пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Матеріали справи свідчать, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 . У зазначеній ухвалі суду запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, зокрема, шляхом подання до суду: - нової позовної заяви (у т.ч. її примірників для інших учасників справи), в якій зміст позовних вимог привести у відповідність до визначеного відповідача, або уточнити суб`єктний склад відповідачів відповідно до заявленого змісту позовних вимог з урахуванням висновків суду в цій ухвалі; - доказів на підтвердження отримання позивачем 30.10.2019 повідомлення Головного Управління ДМС України в м. Києві від 05.10.2019 №242 або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій слід вказати інші підстави для поновлення строку, та доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, у зв`язку з неусуненням у визначений судом строк недоліків позовної заяви, повернуто позовну заяву позивачеві. Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року касаційну скаргу Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі № 640/21490/19 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду міста Києва. З огляду на вищезазначене, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2021 року прийнято справу до свого провадження. Крім того, враховуючи висновки Верховного Суду, а також те, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без руху є чинною і скасована (визнана нечинною) не була, судом першої інстанції у вищевказаній ухвалі суду від 15 січня 2021 року вирішено надіслати ОСОБА_1 копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 про залишення позовної заяви без руху. Апелянт зазначає, що він не зміг обґрунтувати обставини, що стали підставою для залишення його позовної заяви без руху, або ж усунути недоліки, виходячи з того, що не був належним чином повідомлений про ухвалу суду, оскільки, жодні поштові повідомлення на адресу його проживання не надходили. В силу ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 14 лютого 2020 року №04-0002867, відповідно до пункту 1 якого, Правобережним київським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в особі директора ОСОБА_2 , відповідно до наказу Центру від 14 лютого 2020 р. № 04-0002867 НБ призначено адвоката Галкіну Яну Геннадіївну для надання безоплатної вторинної правової допомоги (представництво інтересів у справі № 640/21490/19 про визнання дій Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві протиправними та зобов`язати вчинити дії) ОСОБА_1 (а.с. 32). Пунктом 2 вищевказаного Доручення передбачено, що адвокату доручено забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги Клієнту в межах повноважень, визначених довіреністю, а у разі здійснення захисту в межах процесуальних прав і обов`язків, визначених статтями 46 і 47 Кримінального процесуального кодексу України, протягом строку дії цього доручення. Частиною 1 ст. 57 КАС України закріплено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України, повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». За правилами частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку. Частиною третьою статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 року № 3460-VI встановлено, що повноваження адвоката для представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. За приписами частини 2 стаття 25 вищевказаного Закону, адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі права та гарантії, встановлені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», іншими законами України. Як вбачається з матеріалів справи, копії ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року та від 15 січня 2021 року електронним супровідним листом надіслані уповноваженим працівником апарату суду першої інстанції на офіційну електронну адресу представника Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 - адвоката Галкіної Я.Г. (е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а.с. 94). Згідно повідомлення від 16 січня 2021 року, вищевказаний електронний лист доставлено адресату (а.с. 95). Крім того, матеріали справи містять телефонограму від 15 січня 2021 року, з якої вбачається, що представника позивача - адвоката Галкіну Я.Г. повідомлено про те, що справа № 640/21490/19 прийнята в провадження до судді Костенка Д.А. на новий розгляд та залишена без руху (а.с. 92). Відповідно до ч. 1 ст. 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Згідно ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. З вищевказаного вбачається, що, оскільки, копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без руху було вручено представнику Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 - Галкіній Я.Г. , вважається, що копію ухвали суду вручено самому позивачеві. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що незабезпечення належного представництва адвокатом інтересів довірителя не є поважною обставиною невиконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без руху. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 12 березня 2020 року у справі №727/4200/15-а та від 10 лютого 2020 року у справі № 826/15309/18. З огляду на вищезазначене, доводи апелянта про те, що він не зміг обґрунтувати обставини, які стали підставою для залишення його позовної заяви без руху, або ж усунути недоліки, виходячи з того, що не був належним чином повідомлений про ухвали суду, колегія суддів вважає необґрунтованими. Щодо доводів апелянта про те, що адвокат Галкіна Я.Г. була залучена до справи лише для участі в одному судовому засіданні, з урахуванням чого, вона не була представником позивача у справі № 640/21490/19 за позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, слід зазначити наступне. Як вбачається із пункту 3 Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 14 лютого 2020 року №04-0002867, це Доручення діє до використання всіх національних засобів правового захисту, а у випадку складення документів процесуального характеру як виду правової допомоги - до моменту передання Клієнту відповідних складених документів. Дія доручення припиняється у випадках, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 23 та пунктами 1-4 частини першої статті 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Таким чином, представник Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 - адвокат Галкіна Я.Г., відповідно до вищевказаного Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 14 лютого 2020 року №04-0002867, здійснює представництво позивача до використання всіх національних засобів правового захисту. З огляду на вищезазначене, доводи апелянта про те, що адвокат Галкіна Я.Г. була залучена до справи лише для участі в одному судовому засіданні є безпідставними. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Практика Європейського суду з прав людини, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому, числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії). Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33). Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Враховуючи вищезазначене, оскільки, позивачем не було виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно позовну заяву повернуто позивачу. Судом апеляційної інстанції враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 243, 286, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Кобаль М.І. Коротких А.Ю. Повний текст постанови виготовлено 01.06.2021 р.