Постанова 4857 № 460/884/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/884/20 пров. № А/857/3496/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, суддя у І інстанції Друзенко Н.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складення повного тексту рішення 04 березня 2020 року, ВСТАНОВИВ: 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі ГУ ПФУ), викладеному у листі від 14 лютого 2020 року № 152-2331/О-02/8-1700/20, про відмову у перерахунку його пенсії за вислугу років; - зобов`язати ГУ ПФУ перерахувати та виплатити йому пенсію за вислугу років без обмеження її граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (в редакції №2663-ІІІ від 12 липня 2001 року) виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 12 лютого 2020 року №18-50. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 460/884/20 позов було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що обмеження максимального розміру пенсії позивача, якому право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про прокуратуру», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб. Пенсія позивачу підлягає перерахунку та виплаті без обмеження граничного розміру. ГУ ПФУ у апеляційній скарзі просило скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що вимоги позивача суперечать приписам чинного законодавства. Управлінням виплата пенсії позивачу проводилася згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач не припинив службу і є працюючою особою. Щомісячно управлінням здійснюється виплата позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у межах норм чинного законодавства. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого. Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, позивачу на виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2016 року у справі №569/13350/16-а, яка набрала законної сили 20 січня 2017 року, призначено пенсію за вислугу років згідно з статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 27 травня 2016 року, виходячи із розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи. Відповідно до наказу Генеральної прокуратури України 173к від 03 серпня 2016 року старшого радника юстиції Ольшанецького І.В. призначено першим заступником прокурора Рівненської області. Довідкою Прокуратури Рівненської області від 12 лютого 2020 року №18-50 позивача проінформовано про розмір і складові місячного заробітку першого заступника прокурора Рівненської області з урахуванням окладу, класного чину, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії. 12 лютого 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою, у якій просив відповідно до вимог Конституції України, чинного законодавства та рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)2019 провести перерахунок раніше призначеної пенсії згідно із статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12 липня 2001 року) за вислугою років у розмірі 90 % середньомісячної суми заробітку без обмеження максимального розміру пенсії від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці прокуратури Рівненської області від 12 лютого 2020 року № 18-50. Листом від 14 лютого 2020 року №152-2331/О-02/8-1700/20 ГУ ПФУ повідомило позивача, що за наявною інформацією Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України із запитом щодо механізму виконання рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19). З урахуванням викладеного вказав, що про результати розгляду звернення позивач буде повідомлений після надходження відповідної відповіді. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, ОСОБА_1 за захистом своїх прав звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі Закон № 1789-XII). Згідно із частиною 13 вказаної статті Закону № 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII у редакції Закону № 2663-ІІІ від 12 липня 2001 року). Так, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України. В подальшому 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-XII, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1. За частиною 12 статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року по справі №7-р(ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини 12 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини 12 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Означеним Рішенням визначено, що положення частини 12 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 3 Рішення установлений такий прядок його виконання: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Таким чином, з 13 грудня 2019 року відновлена дія частини 12 статті 86 Закону № 1697-VII в редакції Закону, що була чинною з 15 липня 2015 року до 20 січня 2018 року, і певні категорії працівників органів прокуратури з 13 грудня 2019 року набули права на проведення перерахунку їх пенсій, призначених в порядку та умовах Закону № 1697-VII. Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (застосовується з 01 січня 2017 року) розділ XV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнений пунктами 13-1 і 13-2 наступного змісту: « 13-1. З 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність» у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», з 1 жовтня 2017 року поновлюється у розмірах, що були встановлені відповідними законами». « 13-2. Максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 лютого 2016 року № 1774-VIII внесено зміни в частину 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та передбачено, що у період роботи з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів І та II групи, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисті»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889 - VIII «Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується. Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється. На час звернення позивача до суду з адміністративним позовом норми пункту 13-1, пункту 13-2 розділу XV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» не скасовані та в установленому законом порядку не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже означені норми підлягають застосуванню. Окрім того, абзацами четвертим та п`ятим частини 15 статті 86 Законом України «Про прокуратуру» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Також частиною 16 статті 50-1 Закону № 1789-XII передбачено, що з 1 січня 2016 року пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до частини 17 статті 50-1 Закону № 1789-XII після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що відповідно до матеріалів справи позивач ОСОБА_1 на даний час продовжує працювати в органах прокуратури, а отже його пенсія виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відтак, на підставі аналізу наведених норм права та матеріалів справи апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки позивач на час звернення до пенсійного органу продовжував працювати в органах прокуратури, то пенсія відповідно до вимог чинного законодавства йому має виплачуватися у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і підстав для її перерахунку відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (в редакції №2663-ІІІ від 12 липня 2001 року), виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 12 лютого 2020 року №18-50 немає, а отже його позовні вимоги безпідставні. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 травня 2021 року при розгляді справи №523/153/17, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору. Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Тому оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову відмовити. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити. Скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 460/884/20 та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко