Постанова 4852 № 280/914/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 31 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/914/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2020 року (головуючий суддя Семененко М.О.) у справі №280/914/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 11.02.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила: - зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням умов оплати праці, які існували на день звільнення у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років, та виплатити пенсію в розмірі 90% від заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії на підставі документів, наявних у справі, з врахуванням підвищення посадових окладів та доплат за класний чин, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 на підставі фактично нарахованої заробітної плати працюючим працівникам органів прокуратури на відповідних посадах, виходячи з розміру місячного заробітку старшого помічника прокурора області, і, так як позивач набув право на підвищення пенсії, то різницю в пенсії за минулий час виплатити не більш як за 12 місяців, за період часу з 26 грудня 2018 року по 26 грудня 2019 року. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-XII. У зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури від 30.08.2017 №657 у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії. 18.12.2019 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак у проведенні перерахунку було відмовлено з посиланням на відсутність порядку перерахунку пенсій, визначеного Кабінетом Міністрів України. Позивач вважає відмову протиправною, та посилається на Рішення КСУ №7-р(II)/2019 від 13.12.2019. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2020 року позов задоволено частково: - зобов`язано відповідача здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на підставі довідки Прокуратури Запорізької області за №64 від 23.02.2018, з урахуванням раніше проведених виплат. Рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог обґрунтовано тим, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, Закон №1697-VII з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ №657, яка набрала законної сили 06.09.2017, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам, тому вказана постанова, є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивача. Позивач має право з 13.12.2019 на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з урахуванням довідки, виданої Прокуратурою Запорізької області за №62 від 23.02.2018. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що частина 20 статті 86 №1697-VII в редакції, що застосовується з 13.12.2019 на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019, визначає лише умови проведення перерахунку пенсії, та саме підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Проте, вказана норма не встановлює механізм проведення такого перерахунку. Звертає увагу, що право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 13.12.2019, однак позивачем не було надано до заяви жодного документу про розмір заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах та установах прокуратури станом на 2019 рік. Крім того, зазначає, оскільки позивач звернувся до Управління із заявою довільної форми, то відповідь йому надана у формі листа. Таким чином, позивачем не було подано до Управління заяви встановленого зразка про перерахунок пенсії, а відповідачем рішення про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії не приймалось. В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 31.01.2000 отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 50-1 Закону №1789-XII, перебуває на обліку в Управлінні. Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача, ОСОБА_1 отримує пенсію, розраховану в розмірі 90 % від середньомісячного заробітку. 18.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії з урахуванням умов оплати праці, які існували на день звільнення у зв`язку з виходом на пенсію за вислугу років та виплатити пенсію в розмірі 90% від заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії на підставі документів, наявних у його справі, з врахуванням підвищення посадових окладів та доплат за класний чин, відповідно до Постанови №657 на підставі фактично нарахованої заробітної плати працюючим працівникам органів прокуратури на відповідних посадах, виходячи з розміру місячного заробітку старшого помічника прокурора Запорізької області. Заява мотивована тим, що 13.12.2019 Конституційний Суд України прийняв рішення №7-р(ІІ)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ, яким поновив право на перерахунок пенсій прокурорам. До заяви позивачем додано довідку Прокуратури Запорізької області від 23.02.2018 №64 про складові заробітної плати за жовтень 2017 року в Прокуратурі Запорізької області. Листом Управління від 20.12.2019 №143/М-9 позивачу повідомлено про те, що згідно із пунктом 20 статті 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та на час звернення позивача такі умови та порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури не визначені. Позивачка вважає протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (що діяв на час призначення пенсії позивачу), Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ, Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VІІІ від 28.12.2014 року, норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, норми Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» №657 від 30.08.2017. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. На час призначення позивачці пенсії за вислугу років (28.01.2000 року) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (до 15 липня 2015 року). Відповідно до частини 1 цієї статті Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку. Згідно із частиною 12 вказаної статті Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст.50-1 ЗУ № 1789-ХІІ). Слід зазначити, що до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (ЗУ № 3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина 17 статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала 18, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14 жовтня 2014 року ухвалено Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ. У первинній редакції частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, первинна редакція частини 20 статті 86 (нового) Закону «Про прокуратуру» №1697-VІІ та частина 17 (з 1 жовтня 2011 року - 18) статті 50-1 («старого») Закону «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон «Про прокуратуру» №1789-XII (крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (ЗУ №76-VIII), яким, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроєкту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики. Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру». При цьому, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України. Однак, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до численних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та ПФУ. 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким: - визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення: - частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Зазначене Рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів ПФУ із заявами про перерахунок пенсії. Про перерахунок пенсії за таких же обставин звернулася і позивачка до відповідача з заявою від 18.12.2019 року (а.с. 68). Проте пенсійний орган відмовив позивачці у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Даючи оцінку даним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, правову позицію викладену в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №560/2120/20 (провадження № 11-337заі20) (зразкова справа). Зокрема, Велика Палата Верховного Суду (у зазначеній справі) не погодилася з доводами ПФУ про те, що Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» №657 від 30.08.2017 не є належним нормативно-правовим актом для визначення заробітної плати працівників прокуратури, систему якої оновлено з 25 вересня 2019 року, а відтак не є підставою для перерахунку пенсії з 13 грудня 2019 року. Так, пенсійний орган, відмовляючи в перерахунку пенсії прокурорам, серед іншого, посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», за змістом пункту 7 якої зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Натомість позивач просить здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням норм Постанови КМУ № 657, яка не містить жодних обмежень. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, доводи відповідача про те, що після набрання чинності Рішенням КСУ № 7-р(ІІ)/2019, тобто після 13 грудня 2019 року, нормативно-правового акта про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому немає підстав для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Адже грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року. Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону № 1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України. Така бездіяльність уряду була предметом розгляду в судах. Верховний Суд в постанові від 24 квітня 2019 року (справа № 826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом № 1697-VІІ покладено саме на уряд. При цьому, рішенням суду у зазначеній справі визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ, та зобов`язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Проте рішення суду Кабінетом Міністрів України виконано не було. Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами ПФУ перерахунку зазначених пенсій, у тому числі й пенсії позивача. Водночас, реалізація права позивача була забезпечена саме Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019. Тому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.01.2021 року (справа №560/2120/20) дійшла висновку, що твердження відповідача про те, що для реалізації пенсіонерам права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону № 1697-VІІ (у редакції, чинній з 13 грудня 2019 року), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці чинних працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. Така нерівність має усуватись ПФУ шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі зауважила, що Постанова КМУ № 657 є чинною, а тому немає підстав для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати працівників прокуратури». В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №560/2120/20 (провадження № 11-337заі20), також зазначено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є: - вимога зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону №1697-VII; - звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13 грудня 2019 року . Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Прокуратури Запорізької області за №64 від 23.02.2018, з урахуванням раніше проведених виплат. Також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо здійснення перерахунку пенсії позивачці з 13 грудня 2019 року з огляду на таке. Первинна редакція частини 20 статті 86 Закону № 1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 1 січня 2015 року було викладено в новій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року). Тому частина 20 статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (1 січня 2015 року - 12 грудня 2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що: - перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; - відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13 грудня 2019 року, а відтак ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 року. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог саме з 13 грудня 2019 року, оскільки особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови КМУ №657) такі пенсії перераховуються з 13 грудня 2019 року. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає недоречними посилання скаржника на те, що бюджетні асигнування з Державного бюджету України після винесення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 ПФУ не збільшувалися, виплата пенсій, зокрема призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», здійснюється з урахуванням пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України в межах бюджетних призначень, оскільки вимога позивача ґрунтується на чітких законодавчих положеннях. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що державні органи не можуть посилатись на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (зокрема, рішення у справах «Бурдов проти Росії», «Сук проти України»). Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач звернувся до Управління із заявою довільної форми, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у випадку коли заява очевидно дає змогу оцінити намір заявника (пенсіонера), відмова у її розгляді по суті з огляду на невідповідність встановленій формі вважатиметься надмірним формалізмом, наслідком чого є порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій) такий висновок, зокрема міститься у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 (справа №748/696/17). Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для не застосування зазначеної норми. При цьому, відповідач був обізнаний із наміром позивача домогтися саме перерахунку пенсії, а не реалізувати передбачене нормами Законом України «Про звернення громадян». Відтак, аргументи відповідача про невідповідність заяви позивача встановленій формі, піддано критиці. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини. Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. В повному обсязі постава виготовлена 07.06.2021. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова