Постанова 4857 № 460/764/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/764/20 пров. № А/857/3497/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Онишкевича Т.В., Іщук Л.П., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, прийняте суддею Зозуля Д.П. у місті Рівне, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,- встановив: ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Рівненській області, викладене у листі від 10.02.2020 №87-1657/М-02/8-1700/20 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років та зобов`язання останнього здійснити перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент виникнення права на отримання пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Київської області від 04.02.2020 №18ф-45, з 13.12.2019. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року позов задоволено. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачу призначено пенсію за вислугу у порядку та на підставі ч.ч. 13, 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-ХІІ), яким передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсії проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком. Внесені зміни щодо обмеження максимального розміру пенсії відбулись уже після призначення такої позивачу. Застосування до спірних правовідносин Закону №1697-VІІ є безпідставним, оскільки пенсія позивачу була призначена до 01.01.2016. Маються покликання на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018 та практику Європейського суду з прав людини, Конвенцію, постанову Верховного Суду від 24.04.2019 в справі №826/8546/18, рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУПФ України в Рівненській області подало апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що при винесенні рішення суд не врахував, що Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України не прийнято нормативно-правового акту, який би регламентував підстави, зміст та механізм проведення перерахунків пенсії такій категорії пенсіонерів, а також норми статті 86 Закону України «Про прокуратуру». Інформація яка надана позивачу на звернення не породжує жодних юридичних наслідків. Наведено аналіз норм законодавства, рішення Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини. Зазначено, що органи Пенсійного фонду України в силу ч.2 ст. 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу позивач звів свої доводи фактично до викладеного у відзиві на позов. Далі наведено обґрунтування аналогічне мотивам судового рішення. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 до жовтня 2014 року працював в органах прокуратури та з 21.01.2016 року отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі 90% від заробітної плати відповідно до постанови Рівненського міського суду від 13.05.2016. Довідкою Прокуратури Київської області від 04.02.2020 №18ф-45, позивачу надано інформацію про розмір нарахованої заробітної плати заступника прокурора Київської області за грудень 2017 року, з урахуванням: окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії (а.с. 21-22). 06.02.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив з 13.12.2019 провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії відповідно до ч. 1, 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції Закону від 12.07.2001 №2663, за вислугою років у розмірі 90% середньомісячної суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у інформації прокуратури Київської області від 04.02.2020 №18ф-45 (а.с. 23-25). У відповідь на зазначену заяву ОСОБА_1 , відповідач листом від 10.02.2020 №87-1657/М-02/8-1700/20 повідомив, що за наявною у нього інформацією Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України із запитом щодо механізму виконання рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19). З урахуванням викладеного вказав, що про результати розгляду звернень позивач буде повідомлений після надходження відповідної відповіді (а.с.11). Згідно з статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ) (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (ч. 1). Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 12). Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17). Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку. Разом з тим, положення ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави. Так, згідно з ч.ч. 13, 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №3668-VІ від 08.07.2011) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. 14.10.2014 прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-УП (далі - Закон від 14.10.2014 № 1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015. Так, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано ст.86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII, відповідно до ч. 20 якої (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону від 14.10.2014 № 1697- УП попередній Закон від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ із змінами частково втратив чинність, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 50-1. Законом України від 02.03.2015 №213-VІІ (далі - Закон №213-VІІ) знову внесено зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, а саме в ч.15 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Аналіз вказаних вище правових норм вказує на те, що нова редакція ст.50-1 Закону №1789-ХІІ суттєво звужує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією. Також, абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VII передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Вказана редакція абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» викладена внаслідок внесення змін згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016 . При цьому, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону №3668-VІ від 08.07.2011 обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Поряд з цим, статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст.22 Конституції України не допускається. Як встановлено, позивачу пенсію за вислугою років було призначено у порядку та на підставі частин 13 та 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком. Таким чином, колегія суддів вважає, що новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами від 02.03.2015 №213-VІІ, від 28.12.2014 №76-VІІІ та від 14.10.2014 №1697-VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії). Відтак, у даному випадку до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, оскільки такі звужують його права. Надалі, Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон від 28.12.2014 № 76-VIII, набрав чинності 01.01.2015) до ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону від 08.07.2011 № 3668-VI) та до ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697- VII внесені зміни, зокрема, вказані частини викладено у однакових редакціях: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 № 76-VIІІ зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акту, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697- VIІ (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 № 76-VІІІ) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку. Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 по справі № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 по справі № 754/15912/16-а. Так, постановою Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. У п. 54 вказаної постанови Верховний Суд звертає увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом від 14.10.2014 № 1697-VII покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України. Колегія суддів вважає, що неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує ст.22 Конституції України. Звертається увага, що рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VIІ зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України). Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 (вказана вище справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення по справі № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, є втрата чинності з 13.12.2019 норм ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VIІ зі змінами. Системний аналіз норм свідчить, що Закон від 14.10.2014 № 1697-VІI з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, втім останній відмовив у здійсненні такого перерахунку з огляду на відсутність порядку проведення перерахунку пенсій. Колегія суддів враховуючи встановленні обставини справи вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у перерахунку з огляду на те, що позивачем було виконано всі визначені умови, необхідні для здійснення перерахунку пенсії (звернувся до пенсійного органу та надав довідку), а не встановлення порядку і механізму не може позбавити його права на такий перерахунок, відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підставність заявленого позову та необхідності його задоволення. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав вважати неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі № 460/764/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 02.07.2020 року.