Постанова Полтавський апеляційний суд № 536/799/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 536/799/19 Номер провадження 33/814/357/21Головуючий у 1-й інстанції Клименко С. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. Категорія ст.124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2021 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О., при секретарі Філоненко О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Стаханова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 липня 2019 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), у редакції, яка була чинною на час вчинення правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 384 грн. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за те, що він 23 травня 2019 року о 09:20 год. в с. Кам`яні Потоки, Кременчуцького району Полтавської області на вул. Центральній, навпроти будинку №277, керуючи транспортним засобом FIAT-BRAVA 1.4SX, д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимоги дорожньої розмітки, перетнув суцільну лінію розмітки 1.1 та виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем MERSEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який від удару з`їхав на ліве узбіччя та зіткнувся з припаркованим автомобілем DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_4 . В результаті вказаної дорожньо - транспортної пригоди (далі - ДТП) автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 липня 2019 року, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого необгрунтовано визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта та його захисника, які заперечували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до положень ст.124 КУпАП (в редакції чинній на час вчинення ДТП) адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Об`єктом правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, є суспільні відносини в сфері власності, об`єктивна сторона яких передбачає обов`язкове настання наслідків у вигляді майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Основною і обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони будь-якого складу адміністративного правопорушення є наявність вини особи у скоєнні такого діяння. Згідно ст.ст.9, 247 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до положень пункту 1.1. розділу 34 Правил дорожнього руху вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. У свою чергу, апеляційний суд наголошує, що суд першої інстанції у повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, та вірно встановив наявність у діях ОСОБА_1 вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки останній, керуючи транспортним засобом FIAT-BRAVA 1.4SX, д.н.з. НОМЕР_2 , порушив Правила дорожнього руху, не виконав вимоги дорожньої розмітки, перетнув суцільну лінію розмітки 1.1 та виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем MERSEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Належне обґрунтування наявності у діях ОСОБА_1 вини, навіть без урахування показань свідка ОСОБА_3 (а.с.5), які останній ставить під сумнів, у достатній мірі підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №023589 від 23 травня 2019 року (а.с.1), схеми місця ДТП від 23 травня 2019 року, підписаної всіма учасниками дорожнього руху без зауважень та заперечень (а.с.3), письмових пояснень учасників ДТП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.4,6,7). У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 щодо виклику в судове засідання свідків ДТП ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є безпідставним і задоволенню не підлягає. Твердження апелянта щодо не бажання працівників поліції фіксувати всю траєкторію гальмівного шляху автомобіля MERSEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_3 , з метою приховування факту перевезення пасажирів на неліцензійному автомобілі, є неспроможним, оскільки ОСОБА_1 мав змогу зазначити свої зауваження та заперечення як при підписанні схеми місця ДТП, так і в письмових поясненнях, наданих на місці ДТП, а сам факт перевезення пасажирів не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, в тому числі наданими ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою відеозаписами і фотозображеннями, та ніяким чином не впливає на суть вчиненого адміністративного правопорушення. Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, ОСОБА_1 у апеляційній скарзі не зазначено. Крім того, апеляційний суд зазначає, що при розгляді справ судами важливе значення має преюдиційність судових актів, яка не тільки впливає на процес доказування, але й дозволяє уникнути прийняття судами протилежних рішень з одних і тих самих питань. Чинне законодавство України встановлює обов`язковість врахування судами фактів, встановлених судовими рішеннями в інших справах. Так, обставини, встановлені судовим рішенням в одній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. У свою чергу, за фактом вчинення даної ДТП працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення і стосовно водія автомобіля MERSEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП (в редакції чинній на час вчинення ДТП). Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 грудня 2020 року по справі №536/800/19, яка набрала законної сили 18 грудня 2020 року, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Більше того, у вказаній постанові зазначено, що згідно висновку №1315 судової авто технічної експертизи від 24 липня 2020 року в діях водія автомобіля MERSEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 відсутні невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП. В діях водія автомобіля FIAT-BRAVA 1.4SX, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 маються невідповідності вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП. Враховуючи викладене, вважаю обґрунтованим висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ст.124 КУпАП, який ґрунтується на зібраних у встановленому порядку і перевірених в судовому засіданні доказах. Стягнення накладене у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану. Судове рішення є належним чином мотивованим та таким, що відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено. Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко