Постанова 4818 № 953/24412/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова ДОДАТКОВА Іменем України 19 травня 2021 року м. Харків Справа № 953/24412/19 Провадження № 22-з/818/196/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Кругової С.С., Маміної О.В., за участю секретаря судового засідання : Плахотнікової І.О., Учасники справи: позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, відповідач - ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, (головуючий суддя першої інстанції Бородіна Н.М.), - В С Т А Н О В И В : У грудні 2019 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року в задоволені позовних вимог Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради - відмовлено. 02 грудня 2020 року ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2020 року у прийнятті додаткового рішення - відмовлено. Не погодившись із рішенням суду від 18 листопада 2020 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, подав апеляційну скаргу. Не погодившись із ухвалою суду від 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Постановою Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради - залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року - залишено без змін. Постановою Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_2 - задоволено частково. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2020 року - скасовано. Заяву ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат за надання правової допомоги понесених в суді першої інстанції в розмірі 10 000грн. В іншій частині - відмовлено. 21 квітня 2021 року до апеляційного суду надійшли заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, понесених під час апеляційного розгляду, а саме представник відповідача просить стягнути з Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради на її користь витрати понесених нею на отримання професійної правничої допомоги під час розгляду її апеляційної скарги на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2020 року в розмірі 24 000грн., та стягнути з Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради на її користь витрати понесених нею на отримання професійної правничої допомоги під час розгляду апеляційної скарги Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року в розмірі 102 000грн. Обговоривши заяви ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_2 колегія суддів вважає, що вони підлягають часткову задоволенню, виходячи з наступного. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. Відповідно до положень ст.270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу. Статтею 264 ЦПК України визначені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення, в тому числі - як розподілити між сторонами судові витрати (п.6 ч.1 цієї статті). Матеріали справи свідчать, що в апеляційній скарзі на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2020 року та у відзиві на апеляційну скаргу Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_2 , заявлялося клопотання щодо надання строку для надання доказів підтвердження понесених судових витрат на професійну справничу допомогу під час розгляду вказаних апеляційних скарг апеляційним судом (т.І, а.с.218, т.ІІ а.с.61). Самі ж заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на правову допомогу, були подана через засоби поштового зв`язку 19 квітня 2021 року, тобто у встановлений п`ятиденний строк після ухвалення рішення у справі по суті, а отже з дотримання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України. Що стосується розгляду заяв по суті, а саме в частині розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат понесених на надання професійної правничої допомоги під час розгляду апеляційної скарги Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року та розподілу судових витрат понесених на надання професійної правничої допомоги під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2020 року - колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно ч.ч.1-3 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 1 та пунктом 2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу понесених під час розгляду апеляційної скарги Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надано наступні документи: Договір №б/н про надання правової допомоги, укладеного 24 лютого 2020 року між АО «ЛОУ УОЛВС», в особі Голови ОСОБА_2. та ОСОБА_1 ; коефіцієнти складності; додаткова угода №3 від 02 березня 2021 року до договору про надання правової допомоги №б/н від 24 лютого 2020 року; акт прийому-здачу наданих послуг від 19 квітня 2021 року на загальну суму 102 000грн.; Так, згідно п.4.1, 4.4, 4.7 Договору №б/н про надання банківських послуг від 24 лютого 2020 року вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Час, затрачений на надання послуг визначається відповідно до Додатку №1 до Договору, що є невід`ємною частиною Договору. Ціна однієї години затраченого на надання послуги дорівнює розміру однієї мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на 01 січня року в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається Сторонами в акті наданих послуг. За результатами надання юридичної допомоги складається акт наданих послуг, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті вказується перелік наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги та її вартість Порядок та стоки оплати послуг Сторони визначають у відповідному акті прийому-здачі наданих послуг за Договором або у Додатковій угоді до Договору. Згідно п.п.1-4 Додаткової угоди №3 від 02 березня 2021 року до договору про надання правової допомоги №б/н від 24 лютого 2020 року адвокатське об`єднання зобов`язується надати наступні послуги: написання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду міста Харкова у справі № 953/24412/19 від 18 листопада 2020 року за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова; надання усних консультацій без вивчення документів; надання усних консультацій ч вивченням документів; аналіз судової практики. Оплата наданих послуг (гонорару) здійснюється Клієнтом наступним шляхом: протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг. Інші умови Договору б/н про надання правової допомоги від 24 лютого 2020 року залишаються незмінними. Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору б/н про надання правової допомоги від 24 лютого 2020 року та вступає в силу з моменту її підписання Сторонами. Як вбачається з акту прийому-здачу наданих послуг від 19 квітня 2021 року вартість 1 години надання послуг з урахуванням місячного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» становить 6 000грн. Обсяги правової допомоги, наданої клієнту також визначено в акті прийому-здачі наданих послуг від 19 квітня 2021 року з зазначенням кількості годин: Написання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №953/24412/19 від 18 листопада 2020 року - 5год.; Надання усних консультацій без вивчення документів - 1год.; Надання усних консультацій з вивченням документів - 0,5год.; Аналіз судової практики - 2год. Таким чином, загальна кількість годин затрачених при наданні правової допомоги становить 8,5год., вартість яких становить 51 000грн. (8,5годин * 6 000грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року). При цьому, при складанні акту прийому-здачі заявником було використано коефіцієнт «2» передбачений додатком до договору, з урахуванням якого вартість наданих відповідачеві адвокатських послуг становить 102 000грн. (51 000грн. * 2). До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу понесених під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2020 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надано наступні документи: Договір №б/н про надання правової допомоги, укладеного 24 лютого 2020 року між АО «ЛОУ УОЛВС», в особі Голови ОСОБА_2. та ОСОБА_1 ; коефіцієнти складності; додаткова угода №2 від 04 січня 2021 року до договору про надання правової допомоги №б/н від 24 лютого 2020 року; акт прийому-здачу наданих послуг від 19 квітня 2021 року на загальну суму 24 000грн.; Так, згідно п.4.1, 4.4, 4.7 Договору №б/н про надання банківських послуг від 24 лютого 2020 року вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Час, затрачений на надання послуг визначається відповідно до Додатку №1 до Договору, що є невід`ємною частиною Договору. Ціна однієї години затраченого на надання послуги дорівнює розміру однієї мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на 01 січня року в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається Сторонами в акті наданих послуг. За результатами надання юридичної допомоги складається акт наданих послуг, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті вказується перелік наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги та її вартість Порядок та стоки оплати послуг Сторони визначають у відповідному акті прийому-здачі наданих послуг за Договором або у Додатковій угоді до Договору. Згідно п.п.1-4 Додаткової угоди №2 від 04 січня 2021 року до договору про надання правової допомоги №б/н від 24 лютого 2020 року адвокатське об`єднання зобов`язується надати наступні послуги: написання апеляційної скарги на ухвалу Київського районного суду міста Харкова у справі №953/24412/19 від 14 грудня 2020 року за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської ліської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Оплата наданих послуг (гонорару) здійснюється Клієнтом наступним шляхом: протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг. Інші умови Договору б/н про надання правової допомоги від 24 лютого 2020 року залишаються незмінними. Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору б/н про надання правової допомоги від 24 лютого 2020 року та вступає в силу з моменту її підписання Сторонами. Як вбачається з акту прийому-здачу наданих послуг від 19 квітня 2021 року вартість 1 години надання послуг з урахуванням місячного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» становить 6 000грн. Обсяги правової допомоги, наданої клієнту також визначено в акті прийому-здачі наданих послуг від 19 квітня 2021 року з зазначенням кількості годин: Написання апеляційної скарги на ухвалу Київського районного суду м. Харкова у справі №953/24412/19 від 14 грудня 2020 року - 2год. Таким чином, загальна кількість годин затрачених при наданні правової допомоги становить 2год., вартість яких становить 12 000грн. (2годин * 6 000грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року). При цьому, при складанні акту прийому-здачі заявником було використано коефіцієнт «2» передбачений додатком до договору, з урахуванням якого вартість наданих відповідачеві адвокатських послуг становить 24 000грн. (12 000грн. * 2). Натомість позивач Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради заперечує проти вказаних розмірів витрат на правову допомогу та вважає їх необгрунтованими. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України). Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Розподіляючи витрати, понесені відповідачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Як вбачається з Додатку до договору про надання правової допомоги №б/н від 24 лютого 2020 року, коефіцієнт складності, на який посилається заявник при розрахунку вартості правової допомоги, застосовується у наступних випадках: ціна позову менше 25000грн., ціна позову більше 25 000грн.; вплив на репутацію; публічний інтерес; захист в кримінальному процесі. Разом з тим, позовні вимоги заявлені позивачем у даній справі мають немайновий характер. Отже, вказаним додатком коефіцієнт для справ немайнового характеру не передбачений, а тому підстав для його застосування колегія суддів не вбачає. Таким чином, загальна сума витрати за надання правої допомоги, з урахування затрачених годин на надання правої допомоги зазначених в актах, становити 51 000грн. (8,5годин * 6 000грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року) - під час розгляду апеляційної скарги Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року та 12 000грн. (2 години * 6 000грн.) під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2020 року. Між тим, враховуючи характер виконаної працівниками адвокатського об`єднання роботи наданої у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності подання відповідних документів зі сторони адвокатського об`єднання з метою захисту інтересів ОСОБА_1 , та значимості таких дій у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи в апеляційному суді 3 000грн. Керуючись ст.270 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково. Стягнути з Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (юридична адреса: м. Харків, м-н Конституції, буд.7, м. Харків, код ЄДРПОУ 25610834) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код № НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді витрат за надання правової допомоги понесених під час розгляду справи в апеляційному суді в розмірі 3 000грн. (три тисячі гривень 00коп.). В іншій частині заяв - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - Н.П. Пилипчук Судді - О.В. Маміна С.С. Кругова