Постанова 4818 № 953/24412/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 14 квітня 2021 року м. Харків Справа № 953/24412/19 Провадження № 22-ц/818/1949/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Кругової С.С., Маміної О.В., за участю секретаря судового засідання : Плахотнікової І.О., Учасники справи: позивач Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, відповідач ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, за апеляційною скаргою Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року, постановлену суддею Бородіною Н.М., - В С Т А Н О В И В : У грудні 2019 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. В обгрунтування позову зазначає, що відповідач є замовником об`єкту «реконструкція квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 під одноповерхову квартиру АДРЕСА_1 та двоповерхову квартиру АДРЕСА_2 за рахунок частини площі квартири АДРЕСА_3 », введеного в експлуатацію декларацією про готовність до експлуатації об`єкта від 21 лютого 2019 року №ХК 141190520661. На дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництва зазначеного об`єкта відповідач не виконав покладеного на нього законодавством обов`язку щодо укладання договору про пайову участь і не звернувся до них із заявою з приводу укладання такого договору та відхилив їх пропозицію від 20 серпня 2019 року про укладення цього договору. Просить суд визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у запропонованій йому у досудовому порядку редакції. Днем укладання договору вважати день набрання рішенням суду законної сили. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року в задоволені позовних вимог Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відмовлено. В апеляційній скарзі Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки декларація про готовність до експлуатації об`єкта зареєстрована 21 лютого 2019 року, вони звернулися до суду з цим позовом 10 грудня 2019 року, а Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачав на той час обов`язок замовника ініціювати укладення договору про пайову участь і укласти таки договір, до спірних правовідносин мають застосовуватися приписи ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказують, що ухилення замовника від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», приписи ст.40 якого є імперативними та підлягають обов`язковому виконанню замовниками. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що з 1 січня 2020 року стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регулювала цивільні відносини між сторонами та зобов`язувала замовника взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, втратила чинність. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. Статтею 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства. Стаття 15 ЦК України гарантує захист своїх цивільних прав в разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. ст. 627, 630 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідач є замовником об`єкту «реконструкція квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 під одноповерхову квартиру АДРЕСА_1 та двоповерхову квартиру АДРЕСА_2 за рахунок частини площі квартири АДРЕСА_3 », введеного в експлуатацію декларацією про готовність до експлуатації об`єкта від 21.02.2019 року №ХК 141190520661. Однак, на дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництва зазначеного об`єкта відповідач не уклав договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Листом від 28 серпня 2019 року заступник директора Департаменту начальник Управління соціально-економічного розвиту, планування та обліку з посиланням на ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.12.2018 № 983 звернувся до відповідача з пропозицією про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції квартир та надіслав у 2-х примірниках для розгляду та підписання договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції квартир . У разі не врегулювання питання у визначений термін, матеріали будуть направлені для вирішення питання в судовому порядку . При цьому, як вбачається з наданої позивачем копії проекту відповідного договору № 148-19/1 без дати, з додатком до нього, позивач навів розрахунок величини пайової участі при реконструкції квартир на суму 218194,08грн. з урахуванням коефіцієнту 0,04 , тобто 4%. Відповідач письмово відмовилась від пропозиції укласти договір . Згідно копії Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), вона була складена стосовно квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 під одноповерхову квартиру АДРЕСА_1 та двоповерхову квартиру АДРЕСА_4 , замовник ОСОБА_2 , зареєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 21 лютого 2019 року. Відповідно до ч.ч.1, 2 та 9 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2020 року, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Разом з тим, згідно п.п. 3 п.13 розділу І Закону України від «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року № 132-IX, у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами): згадану вище статтю 40 було виключено. При цьому відповідно до п.п. 2 п. 1 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 132-IX визначено, що згадані зміни набирають чинності з 1 січня 2020 року. Згідно п. 2 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Тому, виходячи з принципу верховенства права, ст. 10 ЦПК України, з урахуванням виключення на день розгляду справи згаданої норми ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суд першої інстанції обґрунтовано не застосував її до спірних правовідносин, а також згадані норми п.п. 3.2, 3.3 Положення. Дія актів цивільного законодавства у часі визначена у ст. 5 ЦК України наступним чином:

1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Відповідно до ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом (ч.1 ст.649 ЦК України). Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку (ч.1 ст.643 ЦК України). У даному випадку відповідач не прийняла пропозицію позивача укласти договір на запропонованих умовах протягом 10 днів після отримання цієї пропозиції та проекту договору. Оскільки відповідно до згаданих норм матеріального права у даному випадку договір є укладений лише з дня набрання чинності рішення суду, тобто спірні правовідносини тривали на день набрання Законом України № 132-IX, який припинив дію норми ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», змінив порядок укладення договору про пайову участь та зменшив її розмір, то відповідно до наведеної норми ч.3 ст. 5 ЦК України до спірних правовідносин на день розгляду справи судом застосовується новий акт цивільного законодавства, а не згадана норма ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», як правильно вирішив суд першої інстанції. Тому колегія суддів відхиляє наведені з цього приводу доводи скарги. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для застосування наведених у доводах скарги правових висновків касаційного суду в інших справа, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи. Так, у справі №641/157/16 рішення суду першої інстанції було ухвалено до набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20 вересня 2019 року №132-ІХ. Зважаючи на те, що за змістом позовних вимог, договір між сторонами, про укладання якого вирішено спір, набув би чинності із набранням законної сили рішення суду першої інстанції, в той час як на час ухвалення такого рішення укладання такого договору законом не передбачено, підстав для задоволення позову у суду першої інстанції не було. З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.В. Маміна С.С. Кругова