LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801127/16194/20

від 27.05.2021 ·

Справа № 127/16194/20 Провадження № 22-ц/801/1157/2021 Категорія: 55 Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2021 рокуСправа № 127/16194/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Якименко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року, постановлену суддею Дерновою В.В., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Злагода» про скасування довіреності, встановив: У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив: - заяву ОСОБА_2 , оголошену в судовому засіданні 24.07.2020 при розгляді справи №127/32440/19, з відмовою визнання наявності договорів про надання юридичних послуг визнати недостовірною і письмово не підтвердженою, порушуючи присягу адвоката; - у разі визнання відсутності договорів зазначену довіреність скасувати, про що покласти обов`язок відповідачу поставити до відома нотаріуса і дати оголошення в ЗМІ; - у разі підтвердження фальші адвоката ОСОБА_2 щодо договору доручення та/або іншого, пов`язаного з оплатою юридичних послуг КС «Злагода», поставити до відома Національну асоціацію адвокатів України. 22.02.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він для остаточного визначення позовних вимог просив також: - встановити факт, що за адресою АДРЕСА_1 з травня 2016 року КС «Злагода» не перебуває; - встановити факт, що дійсне місцезнаходження КС «Злагода» та спосіб зв`язку невідомі; - встановити факт, що внесені до нотаріально посвідченої довіреності відомості про адресу «КС «Злагода» є абстрактними і зазначення з нею укладеного в письмовій формі договору доручення дійсності не відповідають; - скасувати дію нотаріально посвідченої довіреності КС «Злагода» від 09.06.2020 НОК 444304 за недостовірних відомостей, що внесені до неї, у тому числі норми права; - встановити факт внесення до реєстраційної справи про держреєстрацію 04.02.2019 змін до запису в Єдиному державному реєстрі щодо ОСОБА_3 як керівника КС «Злагода» недостовірних відомостей про призначення і фактичне місцезнаходження юридичної особи та скасувати реєстраційний запис №11741200000002531, що вчинений держреєстратором Стрижавської селищної ради; - встановити факт, що в протоколі позачергових зборів членів КС «Злагода» від 28.12.15, завіреного печаткою і підписом слідчого Вінницького відділу поліції в рамках кримінального провадження №12015020010002901 відсутнє зазначення про обрання спостережної ради, що спростовує зміст іншого протоколу тих самих зборів, якого через три роки і тридцять вісім днів подано в пакеті документів реєстраційної справи держреєстратору Стрижавської селищної ради. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року відмовлено у прийнятті до провадження заяви ОСОБА_1 від 22.02.2021. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі в частині відмови у відкритті провадження по заяві від 22.02.2021 про уточнення позовних вимог та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що уточнені позовні вимоги в заяві від 22.02.2021 поєднанні з первісними позовними вимогами, та підлягають розгляду як похідні; судом помилково віднесено подану заяву до заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення; судом порушено право позивача на захист. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. За змістом ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення (в разі неприйняття) заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вказані норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у прийнятті до провадження заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що подана 22.02.2021 позивачем заява про встановлення фактів, що мають юридичне значення та стосуються діяльності Кредитної спілки «Злагода» (місцезнаходження, діяльності спостережної ради, проведення загальних зборів тощо) в цілому, за своєю процесуальною природою не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, а є заявою про одночасну зміну і предмету, і підстав позову, оскільки первинна редакція позовної заяви стосується виключно скасування довіреності від 09.06.2020, виданої головою правління Кредитної спілки «Злагода» Пекарчуком М.М. та посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б. за реєстровим № 3131, а тому прийшов до висновку, що її прийняття у даному провадженні є процесуально неможливим. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У ч. 3 ст. 49 ЦПК України зазначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду (ч.5 ст.49 ЦПК України). Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (постанова Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19). Одночасна зміна і предмета і підстав позову, як визначено вищенаведеною нормою ч. 3 ст. 49 ЦПК України, не допускається. Доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом. В уточненій заяві від 22.02.2021 ОСОБА_1 змінює як сам предмет позову (тобто змінені вимоги, з якими позивач звернувся до відповідача), так і змінює підстави позову, оскільки ставлячи на вирішення суду питання, які не заявлялися в позовній заяві (загалом стосуються діяльності КС «Злагода»), позивач породжує інші спірні правовідносини. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 в своїй уточненій заяві допустив як зміну предмету свого позову, так і одночасно зміну підстав позову, що є недопустимим, а тому у прийнятті даної заяви має бути відмовлено. Необхідність розгляду вимог, викладених у заяві від 22.02.2021 з первісними ОСОБА_1 обґрунтовує лише наявністю юридичної логіки і разом з цим не розкриває зміст цього. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на спосіб подання цієї заяви: ОСОБА_1 у зв`язку з відкриттям провадження (тобто дочекавшись ухвали про відкриття провадження) подав заяву, в якій містилися вимоги про встановлення певних фактів, з якими останній неодноразово звертався до судів та за результатами розгляду яких ухвалені судові рішення, в тому числі про повернення таких заяв, відмову у відкритті провадження чи залишення заяв без розгляду (як приклад, справи №127/26090/20, №127/27434/20, №127/25904/20, №127/22212/20, №127/3869/21, що слідує із із комп`ютерної програми "Д-3" та Єдиного державного реєстру судових рішень). Отже, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 , подавши заяву від 22.02.2021, з метою розгляду судом вимог, за якими вже ухвалювалися судові рішення, недобросовісно користується своїми правами, і в деякій мірі зловживає ними, що теж може бути підставою для повернення їх. Безпідставними також є твердження апелянта про те, що ним було уточнено позовні вимоги, оскільки таке уточнення може стосуватися раніше заявлених вимог без зміни їх суті (помилки в датах, прізвищах, неточність формулювання). Однак, з огляду на права, надані сторонам процесуальним законом, позивач може: збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог (стосується вимог у грошовому вимірі), змінити підставу або предмету позову. І цей перелік є вичерпним. Суд першої інстанції не відносив заяву ОСОБА_1 від 22.02.2021 до заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, на що наголошує апелянт, оскільки він лише узагальнив зміст такої заяви. Оскільки суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у прийнятті заяви, не можна говорити про порушення права позивача на захист. Крім того, судом першої інстанції роз`яснено ОСОБА_1 його право на звернення до суду з окремою позовною заявою. Інші доводи апеляційної скарги стосуються відмови суду першої інстанції в задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів та виклику свідків, однак, вони не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2021 про відмову у задоволенні вказаних клопотань повернуто апелянту. Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи не є суттєвими та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.В. Ковальчук М.М. Якименко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»