Постанова 4855 № 580/4534/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4534/20 Головуючий у І інстанції - Паламар П.Г. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив: - визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо задоволення скарги Черкаської міської ради від 22.11.2019 року та прийняття наказу Міністерства юстиції України № 3242/5 від 18.09.2020 року "Про задоволення скарги"; - визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Міністерства юстиції України № 3242/5 від 18.09.2020 року "Про задоволення скарги", яким анульовано доступ Державному реєстратору виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; - зобов`язати Міністерство юстиції України поновити доступ Державному реєстратору виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позов мотивовано тим, що Позивача не було належним чином повідомлено про час та місце засідання комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та інших, що позбавило його можливості отримавши таке повідомлення, одержати всі необхідні матеріали та надати пояснення відносно обставин справи. Вказано, що скаргу на підставі якої прийнято спірний наказ подано з пропуском встановленого строку, а розгляд її здійснено з порушенням строку. Отже, на думку Позивача, Міністерство юстиції України не мало достатніх правових підстав для застосування до Позивача санкції у вигляді анулювання доступу до ЄДР, оскільки порушено сам порядок розгляду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Також вказано, що суд першої інстанції при прийняття оскаржуваного рішення не з`ясував обставин щодо наявності доказів, які б підтверджували надсилання Міністерством юстиції України на адресу Позивача копії скарги та факт отримання ним документів щодо її розгляду. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, позаяк ОСОБА_1 допустив порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" під час здійснення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю (тимчасову споруду), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим Відповідачем правомірно прийнято рішення щодо анулювання доступу. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності № 188869556 від 15.11.2019 Державним реєстратором виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 на підставі: технічного паспорту від 15.02.2018, договору пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою від 30.03.2012 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39747428 від 19.02.2018 про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1489033771101 за ФОП ОСОБА_2 на нежитлову будівлю загальною площею 21,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . 22.11.2019 представником Черкаської міської ради Братко Ю.В., на підставі встановлених відомостей з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності № 188869556 від 15.11.2019, подано скаргу до Міністерства юстиції України на рішення Державного реєстратора ОСОБА_1 № 39747428 від 19.02.2018. Скарга вмотивована тим, що 13.11.2019 виконавчим комітетом Черкаської міської ради прийнято рішення № 1329 про демонтаж тимчасової споруди на розі АДРЕСА_2 , однак в ДРРПННМ зареєстроване право власності на дану тимчасову споруду без надання (присвоєння) Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради адреси за даною тимчасовою спорудою (торговий павільйон). Вказано, що договір пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою від 30.03.2012 № 336 не є підставою для реєстрації права власності на тимчасову споруду, оскільки згідно п. 1.1 договору від 30.03.2012 № 336 предметом його є пайова участь учасника (ФОП ОСОБА_2 ) в утриманні об`єкту благоустрою м. Черкаси з урахуванням намірів розміщення торгового павільйону на даному об`єкті. Згідно листів Мін`юсту від 26.12.2019 направлених на адресу Черкаської міської ради, Державного реєстратора ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 копію скарги направлено останнім та вказано про розміщення повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги комісією і про опублікування на веб-сайті Міністерства юстиції України оголошення про засідання колегії про проведення засідання. Згідно листа ДП "Національні інформаційні системи" від 17.11.2020 № 4778/14.2-12 зазначене оголошення про засідання призначене на 02.09.2020 розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 28 серпня 2020 року о 16:41 год. 02.09.2020 комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийнято висновок, яким рекомендовано Відповідачу: - скаргу Черкаської міської ради від 22.11.2019 задовольнити; - скасувати рішення від 19.02.2018 №39747428; - анулювати доступ Державного реєстратора ОСОБА_1 до ДРРПНМ. Підставою для прийняття вищевказаного висновку слугував факт проведення Позивачем неправомірних реєстраційних дій стосовно державної реєстрації права власності на малу архітектурну форму: - законодавство зобов`язує Державного реєстратора перевірити документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав та прийняти відповідне рішення; - не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складового частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (утому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії; - Державний реєстратор ОСОБА_1 під час прийняття оскаржуваного рішення не встановив, що заявлене речове право не підлягало державній реєстрації, а отже належним чином не перевірив документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав та здійснив державну реєстрацію прав на об`єкт, який не мав ознак нерухомого майна, в той час коли речове право на такий об`єкт не підлягало державній реєстрації в Державному реєстрі прав. Згідно розширеного викладу мотивів висновку, чітко зазначено підстави по кожному з пунктів. 18.09.2020 Мін`юстом прийнято наказ № 3242/5, яким скасовано рішення від 19.02.2018 № 39747428 та п. 3 якого, Державному реєстратору виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 06.10.2020 Мін`юст листом направив на адресу Черкаської міської ради та Державного реєстратора ОСОБА_1 повідомлення про розгляд скарги, а також копії прийнятих рішень. Вважаючи вказане рішення протиправним, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді скарги не порушені права Позивача в частині повідомлення про наявну скаргу та повідомлено щодо розгляду скарги згідно вимог п. 11 Порядку № 1128 на офіційному веб-сайті Мін`юсту, а тому доводи Позивача в даній частині є необґрунтовані. Крім того, розгляд скарги відбувався при запровадженні Кабінетом Міністрів України карантинних заходів у відповідності до постанови від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". При цьому, мотивом прийняття відповідного рішення Міністерством юстиції України було те, що Державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято рішення від 19.02.2018 № 39747428 з порушенням пункту 2 частини третьої статті 10, пункту 4 частини першої статті 18, пункту 1 частини першої стати 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та вимог абзацу першого пункту 12 Порядку державної реєстрації №1127. В той же час суд першої інстанції погодився з доводами Позивача щодо наявності при розгляді скарги певних недоліків, однак останні допущені з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 і не вплинули на права Позивача та не пов`язуються з змістом акта, не породжують правові наслідки для його дійсності і не можуть бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не впливають на правомірність рішення. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до преамбули Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав. Статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено можливість оскаржити рішення державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, зокрема, до Міністерства юстиції України. Так, Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначено Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128). За змістом пункту 2 Порядку № 1128 для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом. В пункті 12 Порядку № 1128 передбачено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу. Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Верховним Судом у постанові від 18 червня 2020 року у справі № 820/1063/17 зазначено, що використання прислівника «обов`язково» свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані. З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2016 року за № 42/28172. Способи повідомлення визначені у пункті 10 Порядку № 1128, відповідно до якого суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: - телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; - засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). В листі ДП «Національні інформаційні системи» від 17.11.2020 № 4778/14.2-12 зазначено, що оголошення про засідання призначене на 02.09.2020 розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 28 серпня 2020 року о 16:41 год. Відповідно до частини першої пункту 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем листом від 26.12.2019 направлено на адресу Позивача копію скарги та вказано про розміщення повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги комісією на веб-сайті Міністерства юстиції України. Проте, будь-яких доказів направлення вказаної скарги Позивачу та отримання її останнім ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної скарги надано не було. Отже, на Міністерство юстиції України покладено обов`язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень. Отже, Позивач був фактично позбавлений можливості належним чином підготуватися до засідання Комісії та бути присутнім на ньому. З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не мала законних підстав розглядати скаргу по суті. У постанові від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16 Верховний Суд дійшов висновку, що посилання скаржників на те, що наявність формальних порушень процедурного характеру не може бути підставою для скасування спірного наказу є необґрунтованими оскільки, важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення. Подібних висновків Верховний Суд дійшов також у постанові від 27.02.2018 у справі № 826/4194/16. Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу. Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії. Колегія суддів зазначає, що дійсно, обрання серед визначених у частині шостій статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» способів реагування на допущені державним реєстратором порушення перебуває у площині дискреційних повноважень Відповідача. Разом із цим, з огляду на приписи частини 6 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 8 Порядку Відповідач під час розгляду скарги повинен дослідити наявність чи відсутність підстав для відповідного реагування та, з урахуванням встановлених обставин, мотивувати необхідність застосування конкретного його способу (способів). У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. Спірний висновок, не містить жодного мотивування щодо необхідності блокування доступу Позивача до Реєстру та обґрунтування визначення періоду такого блокування. Згідно з частинами 1, 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, висловленої в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», згідно з якою принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків. За такого правового регулювання та обставин справи Відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв з порушенням вимог та пункту 12 Порядку, необґрунтовано та з порушенням права Позивача. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги останнього задовольнити. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року - скасувати. Ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" - задовольнити. Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо задоволення скарги Черкаської міської ради від 22.11.2019 року та прийняття наказу Міністерства юстиції України № 3242/5 від 18.09.2020 року "Про задоволення скарги". Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України № 3242/5 від 18.09.2020 року "Про задоволення скарги", яким анульовано доступ державному реєстратору виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зобов`язати Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) поновити доступ державному реєстратору виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 25.05.2021 року.