Ухвала КАС ВС № 521/16/21

УХВАЛА 24 травня 2021 року м. Київ справа № 521/16/21 адміністративне провадження № К/9901/15876/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І. В., суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі №521/16/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил, - у с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом, у якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил від 19 листопада 2020 року №0953/50000/20, якою визнано винним громадянина України ОСОБА_1 (директор ТОВ «Будасон») у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу розміром 300 відсотків несплаченої по МД №UA500020/2020/224834 від 01 вересня 2020 року суми митних платежів, що складає 354755,16 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що декларантом до митного органу надано усі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, вагові показники, інші показники, у тому числі, але не виключно код УКТ ЗЕД. Позивач стверджує, що ТОВ «БУДАСОН», директором якого є ОСОБА_1 , вжито усіх заходів щодо належного декларування товарів та подано до контролюючого органу нову митну декларацію із зазначенням вірної митної вартості товарів. Означене, на думку позивача, дає підстави стверджувати про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та ознак порушення митних правил. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 січня 2021 року у справі №521/16/21 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил від 19 листопада 2020 року №0953/50000/20 і закрито справу про адміністративне правопорушення. В іншій частині позову відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 січня 2021 року скасовано, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом позову у справі №521/16/21 є вимога про визнання протиправною та скасування постанови Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил від 19 листопада 2020 року №0953/50000/20, якою визнано винним громадянина України ОСОБА_1 (директор ТОВ «Будасон») у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу розміром 300 відсотків несплаченої по МД №UA500020/2020/224834 від 01 вересня 2020 року суми митних платежів, що складає 354755,16 грн, що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України є категорією справ з приводу рішень суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Таким чином, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо вони не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у чітко визначених законом випадках. Статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ. Згідно з частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Водночас згідно з частиною третьою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273 - 277, 282 - 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Своєю чергою, стаття 286 Кодексу адміністративного судочинства України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Відтак, судові рішення, ухвалені за наслідками апеляційного перегляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності касаційному оскарженню не підлягають. На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. З огляду на те, що предметом спору у вказаній справі є рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, у відкритті касаційного оскарження слід відмовити. Суд звертає увагу на наявність конкретної і послідовної практики Верховного Суду, яка висловлена, зокрема в ухвалах від 30 квітня 2020 року у справі №704/1304/19, від 28 травня 2020 року у справі № 127/32103/19, від 17 березня 2020 року у справі №163/870/17, від 16 березня 2020 року у справі №725/3142/17 від 21 січня 2020 року № 163/1146/19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 272, 286, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі №521/16/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Дашутін Судді О. О. Шишов М. М. Яковенко