Ухвала КАС ВС № 420/3359/21

УХВАЛА 14 грудня 2021 року м. Київ справа № 420/3359/21 адміністративне провадження № К/9901/43243/21 Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі №420/3359/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА МАРІН до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та скасування картки відмови, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА МАРІН звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA500500/2020/500019/2 від 07 вересня 2020 року; - визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів №UA500500/2020/50034. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №420/3359/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КОНСТАНТА МАРІН задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA500500/2020/500019/2 від 07 вересня 2020 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформленні товарів № UA500500/2020/50034. Не погодившись з вищеозначеним рішенням суду першої інстанції Одеською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №420/3359/21 залишено без руху. Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 15728,54 грн., а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №420/3359/21 із наведенням обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, з підтверджуючими доказами та матеріалами. 22 вересня 2021 року від скаржника на електронну адресу суду надійшло повідомлення про отримання копії ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року про залишення апеляційної скарги Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №420/3359/21 без руху. Таким чином, апеляційний судом установлено, що скаржник належним чином повідомлявся про залишення без руху його апеляційної скарги, та необхідність протягом десяти днів з дня отримання судового рішення усунути визначені в ньому недоліки. Однак, вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року Одеською митницею Держмитслужби не виконано та недоліки апеляційної скарги у визначений у судовому рішенні строк не усунуто. Жодних клопотань та/або заяв на адресу апеляційного суду від скаржника не надходило. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №420/3359/21. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що на виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року Одеською митницею Держмитслужби до суду апеляційної інстанції не надано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №420/3359/21 із наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з підтверджуючими доказами та матеріалами, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. Не погодившись з ухвалою Пятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне. Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а п. 1 ч. 5 ст. 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору. За правилами ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України). Крім того, згідно ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті). Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває ст. 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95). Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі №420/3359/21. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов