Ухвала КАС ВС № 420/4974/21

УХВАЛА 30 грудня 2021 року м. Київ справа № 420/4974/21 адміністративне провадження № К/9901/46036/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Губської О.А., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №420/4974/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ : У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просив про: зобов`язання відповідача виплатити йому середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за період з 22 серпня 2017 року по 01 березня 2021 року виходячи з розміру посадового окладу інспектора Одеської митниці Держмитслужби на час здійснення розрахунку, але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 2021 рік, враховуючи при цьому положення законодавства України щодо компенсації втрати частини доходів громадян у зв`язку з затримкою термінів їх виплати (Закон України "Про оплату праці", Закон України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2021 року №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати", Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення"). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року позов задоволено частково. Суд стягнув з Одеської митниці Держмитслужби на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі №815/6611/13-а за період з 21 серпня 2017 року по 28 лютого 2021 року у розмірі 57231,69 грн. (без урахування обов`язкових відрахувань). В решті позову було відмовлено. Також суд допустив негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Одеської митниці Держмитслужби середнього заробітку за час затримки виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі №815/6611/13-а за один місяць в розмірі 1367,31 грн. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Стягнуто з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі №815/6611/13-а за період з 22 серпня 2017 року по 28 лютого 2021 року у розмірі 83731,46 грн. (без урахування обов`язкових відрахувань). Зобов`язано Одеську митницю Держмитслужби нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів громадян у зв`язку з затримкою термінів їх виплати згідно Закону України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 22 серпня 2017 по дату проведення виплати середнього заробітку за час затримки виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі №815/6611/13-а. В решті позову відмовлено. 15 грудня 2021 року ОСОБА_1 вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного. У поданій касаційній скарзі відповідач з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким передати справу на новий розгляд. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів". Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини склались з приводу проходження позивачем публічної служби. При цьому посада позивача, (інспектор відділу митного оформлення №2 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці) не включає його в перелік службових осіб, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище. За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались відносяться до справ незначної складності. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №420/4974/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: О.А. Губська В.М. Соколов