Постанова 4850 № 200/11575/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2021 року справа №200/11575/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В., за участі секретаря судового засідання Сухова М.Є., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Польського М.В., третьої особи Лимаря Є.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 200/11575/20-а (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 до Покровського міського відділу Головного управління Державної Міграційної служби України, Головного управління Державної Міграційної служби України у Донецькій області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області в особі територіального підрозділу - Покровського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; - зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області в особі територіального підрозділу - Покровського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. В обґрунтування позову зазначив, що є батьком неповнолітнього ОСОБА_2 . Для отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року вони звернулися у жовтні 2020 року до відповідача з проханням щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року. Проте, отримали відповідь, якою відмовлено у видачі такого паспорта із посиланням на відсутність механізму видачі та правових підстав. Така відмова порушує законні права та інтереси дитини. Відповідач позов не визнав, зазначив, що до заяви не додано рішення суду, яке вступило в законну силу, щодо зобов`язання видати паспорт у формі книжечки, що передбачено Положенням №2503-XII та Тимчасовим порядком, діючими на момент звернення позивача. Також зазначив, що законодавством передбачена видача паспорта громадянина України зразка 1994 року виключно з 16 років. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВР України від 26.06.1992 року №2503. Спірні правовідносини також регулюються ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особи чи її спеціальний статус»., в якому відсутня заборона оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, починаючи з 14 років. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції в порушення ч. 3 ст. 291 КАС України, всупереч правовій позиції, викладеній Верховним Судом у зразковій справі №806/3265/17, звузив коло осіб, які мають право на отримання паспорту у вигляді книжечки, що за своєю суттю є дискримінацією осіб, що не досягли 16-річного віку, проте відповідно до вимог чинного законодавства мають обов`язок отримати паспорт. Позивач, його представник, третя особа просили задовольнити апеляційну скаргу. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.22). 17 жовтня 2020 року ОСОБА_2 та його законний представник ОСОБА_1 звернулися із заявою довільної форми до Покровського міського відділу Головного управління Державної Міграційної служби України про видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки за зразком 1994 року відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІ. Заява мотивована посиланням на захист персональних даних та недопустимістю втручання у сімейне життя. Вказана заява у додатку містила фотокартки, проте була складена не за встановленою формою (а.с.14-16). 20.10.2020 року Покровський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області листом за №Л-223/6/1444-20/1402.51/2018-20 надав відповідь, зазначивши про роз`яснення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», яким зокрема затверджено Тимчасовий порядок оформлення, обміну і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року № 456, щодо якого необхідно надати рішення суду про зобов`язання видачі паспорту у формі книжечки. Також було вказано про недосягнення ОСОБА_2 16 річного віку, через що в оформленні паспорту було відмовлено (а.с.17). Відповідь аналогічного змісту надана Головним управлінням Державної міграційної служби України в Донецькій області від 05.11.2020 року (а.с.18). Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що на час звернення за отриманням паспорту ОСОБА_2 не досяг 16-річного віку, тому звернення щодо видачі громадянина України у формі книжечки є передчасними, та підстави для його видачі у територіального органу ДМС відсутні. Крім того, заява про видачу паспорта виконана у довільній формі, що суперечить п.13 Положення №2503. Джерела права й акти їх застосування За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини першої статті 13 Закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі Закону №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України (…). Згідно частин 1-5 статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Як визначено частиною першою статті 21 Закону №5492 паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. На підставі частини третьої статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України (…) містить безконтактний електронний носій. Відповідно до частини другої статті 21 Закону №5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.(…) На підставі пунктів 3, 5, 6, 8 Положення №2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Водночас, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25 березня 2015 року №302 (далі Постанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається. На підставі пункту 2 постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: - з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; - з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. Пунктом 131 Постанови №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: (…) біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи. Отже, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи. Згідно частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Відповідно до частин першої, другої статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. На підставі частини сьомої статті 16 Закону №5492-VI уповноважений суб`єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у ч.7 цієї статті); 3)заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа; 4)дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду. Яке визначено пунктами 2,3 Положення №2503-XII паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06 червня 2019 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі Тимчасовий порядок №456), який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Пунктом 1 розділу ІІІ «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). Висновки суду апеляційної інстанції. Як свідчить відповідь відповідача від 20.10.2020 року позивачу відмовлено у видачі паспорту у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, оскільки ним не надано рішення суду, яке набрало законної сили про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, а також ОСОБА_2 не досяг 16-річного віку. Інших підстав відмови у видачі паспорта зразка 1994 року відповідь не містить. Проте, інформація вказана у листі від 20.10.2020 стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку. Суд першої інстанції при прийнятті рішення також виходив з того, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою від 17.10.2020, не дотримався вимог Положення №2503, оскільки заява подана у довільній формі, а не за встановленим зразком. Проте, вказані обставини не були зазначені у відповіді відповідача як підстави для відмови у видачі паспорта зразка 1994 року. Матеріали справи свідчать, що бажання позивача отримати паспорт у формі книжечки обумовлене власними переконаннями та запереченнями обставин здійснення обліку персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі та запереченням щодо використання імплантованого безконтактного електронного носія у бланку документу. У справі встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою територіального підрозділу ДМС, до якого звернувся позивач, видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (у вигляді паспортної книжечки). Зважаючи на суб`єктний склад спірних правовідносин, підстави позову, зміст позовних вимог у зіставленні з наведеним нормативним регулюванням правовідносин, з яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам зразкової справи №806/3265/17, у якій Велика Палата Верховного Суду висловила правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах такої категорії (постанова від 19 вересня 2018 року, провадження №Пз/9901/2/18). Зокрема, вирішуючи спір (у справі №806/3265/17) по суті, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19 вересня 2018 року констатувала, що норми Закону №5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. Велика Палата Верховного Суду вважає, що це є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом»), не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція). Як підсумувала Велика Палата Верховного Суду, законодавець, прийнявши Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України. Будь-яке обмеження прав і свобод особи, за змістом згаданої постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено. З урахуванням наведених мотивів Велика Палата Верховного Суду у підсумку розгляду справи (№806/3265/17) вирішила визнати протиправною відмову територіального підрозділу ДМС у видачі заявнику паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт, відтак зобов`язала видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт. Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Як свідчать встановлені обставини справи, 17.10.2020 року ОСОБА_2 та його законний представник батько ОСОБА_1 звернулись до відповідача з заявою про оформлення та видачу паспорту громадянина України у формі книжечки. Зі змісту наведеної заяви вбачається, що остання була складена в довільній формі та подавалась на підставі приписів Закону України «Про звернення громадян». Для оформлення паспорта позивачі до заяви додали свідоцтво про народження дитини, дві фотокартки дитини, заяву про видачу паспорта відповідно до Наказу МВС України №320 від 13.04.2012 та наказу МВС України №456 від 06.06.2019 року, лист Міністерства освіти і науки України №1/9-347 від 24.06.2020. Водночас суд наголошує, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суд від 21 листопада 2018 року у справі №821/1974/17, від 26 червня 2019 року у справі №0840/3992/18, від 19 липня 2019 року у справі №2340/2876/18, від 25 липня 2019 року у справі №807/85/18, від 07 серпня 2019 року у справі №520/11053/18, від 29 листопада 2019 року у справі № 260/1414/18. Такі вимоги були виконані позивачем, а заява довільної форми містить всю необхідну інформацію, визначену Порядком №320. Оскільки заява позивача про отримання паспорту зразка 1994 року подавалась у встановленій законом формі та містила усі дані про особу та документи, необхідні для реалізації відповідного права, тому суду дійшов висновку про наявність правових підстав, в межах спірних правовідносин, для визнання протиправними дій ГУ Державної міграційної служби України в Донецькій області в особі територіального підрозділу - Покровського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд вважає безпідставним посилання відповідача щодо правомірності відмови у видачі паспорту громадянина України у формі книжечки сину позивача, з підстав не досягнення ним 16-річного віку на момент звернення із заявою про оформлення паспорта з огляду на наступне. Відповідно до пункту 2 Положення №2503-XII паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Разом з тим, частиною другою статті 21 Закону №5492-VI передбачено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Крім того, судова колегія зазначає, що положеннями Тимчасового порядку №456 та Законом №5492-VI і Порядком №302 встановлено різний вікового ценз на оформлення та видачу паспорта громадянина України, тому з урахуванням положень ч.3 ст. 7 КАС України, які передбачають, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Таким чином, у даному випадку колегія суддів застосовує положення Закону №5492-VI, яким передбачено віковий ценз на оформлення та видачу паспорта громадянина України з 14-річного віку. Також, суд акцентує увагу, що положення статті 21 Закону №5492-VI, які мають імперативний характер щодо зобов`язання кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України. Вищевикладене свідчить про необхідність зобов`язати відповідача оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову. Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 200/11575/20-а задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 200/11575/20-а скасувати. Позов ОСОБА_1 до Покровського міського відділу Головного управління Державної Міграційної служби України, Головного управління Державної Міграційної служби України у Донецькій області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області в особі територіального підрозділу - Покровського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області в особі територіального підрозділу - Покровського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 24 травня 2021 року. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному статтею 328 КАС України. Повне судове рішення складено 25 травня 2021 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Л.В. Ястребова