Постанова 4850 № 200/15245/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2023 року справа №200/15245/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року (повне судове рішення складено 11 січня 2022 року в м. Слов`янську) у справі № 200/15245/21 (суддя в І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Мирноградського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії УСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) звернулися до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Мирноградського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (далі Мирноградським міський відділ ГУ ДМС, відповідач-1), Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (далі ГУ ДМС в Донецькій області, відповідач-2), в якому просять: - визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (відповідь №КО-187/6/1401-21/1401.2.1/14821-2 від 16.08.2021) щодо відмови в здійсненні повноважень з оформлення і видачі підпорядкованим територіальним підрозділом Мирноградським міським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області здійснити повноваження з оформлення і видачі підпорядкованим територіальним підрозділом Мирноградським міським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - визнати протиправними дії Мирноградського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (відповідь №1402.43-1058/1402.43.1-21 від 03.08.2021) щодо відмови в оформленні і видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов`язати Мирноградський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області оформити і видати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на наявність у її дитини права на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі № 200/15245/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позов. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_1 , виданого 06.07.2001. ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 26 липня 2006 року. 28 липня 2021 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Мирноградського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про видачу йому паспарту у зв`язку з досягненням 14-річного віку, у вигляді книжечки. Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області № 1402.43-1058/1402.43.1-21 від 03.08.2021 позивачу повідомлено про те, що територіальні підрозділи Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області можуть оформити і видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки виключно у разі подання заявником особисто документів, перелік яких встановлено Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, та на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, по досягненню 16-ти річного віку. Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для зобов`язання органу Державної міграційної служби України видати паспорт громадянина України у формі книжечки. За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Відповідно до частин першої, другої статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України (…). Частинами першою-п`ятою статті 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (частина перша статті 21 Закону № 5492-VI). Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України (…) містить безконтактний електронний носій. Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-XII), бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (надалі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається. За змістом пункту 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: (…) біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи. Відповідно до частини сьомої статті 16 указаного Закону уповноважений суб`єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду. Згідно з пунктами 2, 3 Положення № 2503-XII паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 13 цього ж Положення визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 320 для оформлення паспорта особа подає: заяву про видачу паспорта (додаток 1) (далі - заява); свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов`язкове фотографування в окулярах); платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або копію документа про звільнення від сплати державного мита; довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України, а в необхідних випадках - інші документи, визначені статтею 5 Закону України «Про громадянство України» (за необхідності); паспорт громадянина України для виїзду за кордон - для громадян України, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх на проживання в Україну; посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент звернення 28.07.2021 із заявою про видачу паспорта-книжечки, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не досяг 16 років. Згідно з пунктом 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки подана передчасно. При цьому місцевий суд не вбачав за можливе застосування до спірних відносин строків видачі паспорта у формі id-картки, оскільки позивачами самостійно обрано вид паспорту у формі книжечки, відповідно підлягає застосуванню правила видачі такого паспорту, про що засвідчено позивачками в заяві-анкеті на оформлення паспорта громадянина України. Крім того, позивачки в заяві просять застосувати до них саме Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII. Більш того, як вбачається зі змісту заяви про видачу паспорта, вона виконана у довільній формі, що суперечить пункту 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII. Беручи до уваги вимоги пункту 2 Положення № 2503-ХІІ та п. 1 розд. ІІІ Тимчасового порядку умовою для отримання паспорту громадянки України є досягнення особою ( ОСОБА_2 ) 16-річного віку. Оскільки ОСОБА_2 не дотримано вимоги зазначених норм, окружний суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для видачі паспорта у формі книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, і відповідно цей позов не підлягає задоволенню. Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду. Відповідно до частин другої та третьої статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Питання щодо дотримання принципу поваги до приватного життя суб`єкта персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорту, було предметом дослідження у зразковій справі № 806/3265/17 (провадження Пз/9901/2/18), за результатом розгляду якої Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 19 вересня 2018 року. Досліджуючи вказане питання, Велика Палата Верховного Суду виходила з такого. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 1 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» (надалі - Закон № 2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону № 2297-VI). Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частини п`ята, шоста статті 6 указаного Закону). Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних. Водночас, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи . Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. За наведеного вище правового регулювання, відмова у видачі паспорту громадянина України зразка 1994 року відповідно до наведених відповідачем аргументів є протиправною, про що також зроблено висновок судом апеляційної інстанції. Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що особа має право як на отримання паспорту у формі картки з 14 років, а також на отримання паспорту у формі книжечки, однак право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ виникає у особи після досягнення 16-річного віку. Звернення позивача за отримання паспорту громадянина України у формі книжечки, не досягнувши 16-річного віку, є передчасним. Колегія суддів зауважує, що згідно частини 2 статті 21 Закону № 492-УІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Порядком №302 також визначено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт (пункт 3). Таким чином, положення Тимчасового порядку №456 щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України особам, що досягли 16-річного віку, не відповідають ані Закону №5492-УІ, ані Порядку №302, тому в силу частини 3 статті 7 КАС України, яка передбачає, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, суд не застосовує положення Тимчасового порядку №456 щодо оформлення паспорту зразка 1994 року особам тільки після досягнення 16-річного віку. Також, виходячи з принципу якості закону, апеляційний суд вважає необхідним застосувати найбільш сприятливе для особи правове регулювання спірних правовідносин. Крім того, колегія суддів враховує, що Верховним Судом була розглянута справа №819/2190/17 з аналогічними обставинами (недосягнення заявником віку в 16 років), за наслідкам чого постановою від 27.05.2020 рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову були залишені без змін. Отже, доводи міграційного органу викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що на момент звернення до міграційного органу для оформлення паспорта громадянина України заявник не досяг 16-річного віку, то слід зазначити наступне, що подання документів для отримання паспорту відповідає п.14 Порядку №302, яким визначено вимоги до заяви-анкети, та п.7 Порядку №302, відповідно до якого оформлення паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. Зміст заяви-анкети містить обґрунтування та вимоги щодо видачі паспорту саме у вигляді книжки. Також до вказаної заяви було подано весь необхідний перелік документів, передбачений Положенням №2503-ХІІ. Надання позивачу Головним управлінням Державної міграційної служби України в Донецькій області відповіді №КО-187/6/1401-21/1401.2.1/14821-2 від 16.08.2021, не можна вважати відмовою в здійсненні повноважень з оформлення і видачі підпорядкованим територіальним підрозділом Мирноградським міським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та як наслідок зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області вчинити дії щодо оформлення і видачі підпорядкованим територіальним підрозділом Мирноградським міським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Колегія суддів зазначає, що позивач зверталась з заявою про видачу паспорта саме до Мирноградського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від якого і отримало відмову у вчинені відповідних дій. Виходячи з наведеного адміністративний позов підлягає частковому задоволенню. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого суду скасуванню. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі № 200/15245/21 задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі № 200/15245/21 скасувати. Прийняти нову постанову. Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Мирноградського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнати протиправною відмову Мирноградського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; Зобов`язати Мирноградський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. В решті позовних вимог відмовити. Повне судове рішення 30 березня 2023 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко