LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/7009/20-а

від 17.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 200/7009/20-а - задовольнити.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року справа №200/7009/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохін А.А. Сіваченка І.В. за участю секретаря судового засідання Кобець О.А. за участю сторін по справі: позивач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач1: не з`явився відповідач2: Астахов Р.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя Молочна І.С.) від 31 серпня 2020 року у справі № 200/7009/20-а (дата складання повного тексту рішення 31 серпня 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до Мирноградського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Мирноградського Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправними дії щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ; зобов`язання оформити та видати паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач зазначив, що судом першої інстанції не було враховано, що Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456, суперечить нормативно-правовому акту законодавчого органу влади - Положенню про паспорт громадянина України, затв. Постановою ВР України №2503-ХІІ від 26.06.1992 року, де не передбачено обов`язку для отримання паспорта вказаного зразка надавати органу ДМС України рішення суду. Позивач вважає, що судом першої інстанції порушено право на реалізацію прав і свобод людини і громадянина, закріплених у ст. 3 Конституції України. Відповідач2 проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Відповідач1, у судове засідання не прибув, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, представника відповідача2, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 24). 23.06.2020р. позивач звернувся до Мирноградського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, до якої додав: свідоцтво про народження, дві фотокартки, студентський квиток серії НОМЕР_2 дійсний до 30.06.2019, заяву за формою відповідно до наказів МВС України №320 від 13.04.2012 та №456 від 06.06.2019, сертифікат зовнішнього оцінювання НОМЕР_4 (а. с. 14-16). Ця заява мотивована тим, що отримання пластикової картки типу ID-1 є правом, а не зобов`язанням, а форма паспорта у вигляді паспортної книжечки не скасована і є діючою. Посилаючись на Конституцію України, яка гарантує право на свободу світогляду і віросповідання, просив оформити паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки за зразком 1994 року відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.. 23.06.2020р. Мирноградський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області надав відповідь №Б-8/6/1429-20, в якій позивачу відмовлено в оформленні та видачі паспорта-книжечки, оскільки подано не всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством. При цьому, перелік документів, яких на думку відповідача не було надано, не визначено. У вказаному рішенні процитовано положення п.13 р.1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», п.1 р.3 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №

456. Крім того зазначено, що судове рішення у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) не може бути підставою для видачі паспорту громадянина України зразка, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, оскільки є індивідуальним актом, що стосується прав та інтересів визначеної в рішенні особи (а. с. 15). У відзиві на позовну заяву (а.с.44) відповідач зазначив, що позивачем до заяви вх.№№Б-8/6/1429-20 від 23.06.2020 року не було додано рішення суду про зобов`язання територіального підрозділу ГУ ДМС у Донецькій області оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, що є обов`язковим відповідно до п.3 Постанови КМУ №302, також не було додано повного переліку документів які передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами, що також є обов`язковою умовою для оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Згідно з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до частин першої, восьмої статті 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI ( далі Закон № 5492-VI ) подання документів для оформлення і отримання документів, що посвідчують особу та встановлюють громадянство України, здійснюється: 1) громадянами України, які досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі їхньої особистої заяви; 2) громадянами України, які не досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі заяви батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, а якщо батьки не перебувають у шлюбі - за заявою того з батьків, з яким проживає особа, або інших представників. Відповідно до частини сьомої статті 16 указаного Закону уповноважений суб`єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду. За приписами частин 1, 2 статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III встановлено, що документом, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України. Зразки та порядок видачі паспорта громадянина України визначаються положенням про паспорт громадянина України, який затверджується Верховною Радою України. Відповідно до вказаної норми постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503-ХІІ), згідно з пунктами 2, 3 якого ( в редакції, чинної у спірний період) паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. У відповідності до пункту 13 Положення № 2503-XII для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» встановлено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Пунктом 1 розділу IІІ «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України , затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року N 456, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 р. за N620/33591, ( далі Порядок № 456 ) встановлено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). Заявник, який звертається за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку, додатково подає (за наявності) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, на ім`я якої оформлюється паспорт. За відсутності таких документів стосовно цієї особи проводиться процедура встановлення особи, визначена в розділі VIII цього Тимчасового порядку. У такому випадку заявник подає письмове звернення у довільній формі, у якому зазначаються адреси місць проживання, навчання, роботи, перебування в установах виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які залучатимуться до проведення процедури встановлення цієї особи. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач 23.06.2020р. звернувся до відповідача із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року. Ця заява мотивована тим, що отримання пластикової картки типу ID-1 є правом, а не зобов`язанням, а форма паспорта у вигляді паспортної книжечки не скасована і є діючою. Посилаючись на Конституцію України, яка гарантує право на свободу світогляду і віросповідання, просив оформити паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки за зразком 1994 року відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. До наведеної заяви позивачем було додано: -свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 у якому зазначені батьки: батько - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_4 ; -дві фотокартки 3.5х4,5 см., - студентський квиток з фотографією серії НОМЕР_2 дійсний до 30.06.2019р.; -заяву за формою, -сертифікат зовнішнього оцінювання НОМЕР_4 з фотографією (а. с. 14-16). Окремо була подана заява від 23.06.2020р., в якій позивач просив видати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, у зв`язку із релігійними переконаннями. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем для одержання паспорта громадянина України було надано відповідачеві передбачені пунктом 13 Положення № 2503-XII документи. Посилання відповідача на пункт 1 розділу IІІ Порядку № 456, з яким погодився суд першої інстанції, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки згідно пункту 1 розділу 1 цей Тимчасовий порядок визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку. У спірних правовідносинах відносно позивача не приймалось рішення суду про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем безпідставно було відмовлено у видачі позивачеві паспорта громадянина України зразка 1994 року Колегія суддів зазначає, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI). Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації. Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів особи, необхідним є зобов`язати відповідача оформити та видати позивачеві паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт №2503-ХІІ. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як вбачається з матеріалів справи позивачем за подання адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 1261,20 грн. Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 200/7009/20-а - задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №200/7009/20-а - скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мирноградського Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправними дії щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ; зобов`язання оформити та видати паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ - задовольнити. Визнати протиправною відмову Мирноградського Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Зобов`язати Мирноградське Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області оформити та видати ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мирноградського Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (місце знаходження: м-н Молодіжний, буд 37А, м. Мирноград, Донецька область, 85327) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.). Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 17 листопада 2020 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 17 листопада 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 17 листопада 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Т.Г. Гаврищук А.А. Блохін І.В. Сіваченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»