Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 805/742/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2020 року справа №805/742/18-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представника відповідача Орлатого В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року (повне судове рішення складено 08 жовтня 2019 року у м. Слов`янську) у справі № 805/742/18-а (суддя в І інстанції Аляб`єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Добропільського міського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року по справі № 805/742/18, яке набрало законної сили, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Добропільського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (далі - Міграційна служба) про визнання протиправною відмову у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (далі - Положення № 2503); зобов`язання відповідача оформити та видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503 без передачі будь-яких даних про дитину до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР - відмовлено. 16 серпня 2019 року до місцевого суду надійшла заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування такої заяви позивач зазначив, що Великою Палатою Верховного Суду розглянута зразкова справа № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), в якій суд дійшов висновку про протиправність відмови у видачі особі паспорту у формі книжечки у разі побоювання останньої, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, оскільки така відмова становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Заявник наполягав на тому, що із урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі, належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення № 2503. Ухвалою Донецького окружного адміністартивного суду від 08 жовтня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 805/742/18-а - відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу місцевого суду та ухвалити нове рішеня, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на порушення останнім норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування зазначено, що при прийнятті такого рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають вагоме значення для вирішення спірних правовідносин, а викладені останнім обставини є спотвореними та не відповідають дійсності. Зокрема, наполягав, що дата винесення судового рішення 26 березня 2018 року судом першої інстанції, який розглядав справу № 805/742/18-а та відмовив у задоволенні позовних вимог позивачу, співпадає з датою винесення судового рішення Великою Палатою Верховного Суду 26 березня 2018 року у справі № 806/3265/17. Про таку обставину апелянт дізнався з інформаційних каналів телебачення вже після 26 березня 2018 року, отже така обставина є новоявиявленою, натомість місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статті 361 Кодексу адміністартивного судочинства України (далі - КАС України). У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін. В судовому засіданні позивачі підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого. Як вже було зазначено судом вище, позивач вважає новоявиявленою обставиною прийнтяття Великою Палатою Верховного Суду рішення у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), яким, зокрема зобов`язано орган міграційної служби оформити та видати позивачу у наведеній справі паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503. Натомість, рішенням у справі № 805/742/18-а йому було відмовлено у задоволенні аналогічних позовних вимог. Таким чином, фактично заява про перегляд судового рішення зумовлена прийняттям рішенням Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі. Стаття 361 КАС України визначає підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, зокрема: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що жодних, передбачених частиною 2 статті 361 КАС України, підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивачами не вказано. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статті 6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції. Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі «Правєдная проти Росії», №. 69529/01; у справі «Рябих проти Росії», № 52854/99, пункт 52; у справі «Брумареску проти Румунії», № 28342/95, пункт 61). Тому, є доречними та правильними висновки суду першої інстанції, що в контексті пункту 1 частини другої 2 статті 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права. Відповідно до частини 1 статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Крім того, слід зазначити, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що наведені в заяві про перегляд судового рішення обставини не є нововиявленими в розумінні положень статті 361 КАС України, підстав для скасування рішення Донецького окружного адміністартивного суду від 25 березня 2018 року у справі № 805/742/18-а немає, тому у задоволенні заяви слід відмовити. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки грунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 08 жовтня 2019 року відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ч.4 ст.241, ч.5 ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст. 321, ч.1 ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 805/742/18-а - залишити без змін. Повне судове рішення - 14 січня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів: І. В. Сіваченко Т. Г. Гаврищук І. В. Геращенко