Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/6982/20-а
від 16.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2021 року справа №200/6982/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника відповідача Астахова Р.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року (повне судове рішення складено 13 листопада 2020 року в м. Слов`янську) у справі № 200/6982/20-а (суддя в І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання незаконною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (далі - Управління) про зобов`язання вчинити певні дії. Позов вмотивовано тим, що ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , звернулась до Краматорського міського відділення ГУ ДМС України в Донецькій області з проханням вклеїти в паспорт громадянина України останнього фотокартку у зв`язку із досягненням ним 25-річного віку. Відповідач відмовив у вищезазначеному проханні, обґрунтувавши це приписами Постанови КМУ № 302 від 25.03.2015 та Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про єдиний демографічний реєстр і документи, що підтверджують громадянство України, засвідчують особу або її соціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI), якими фактично єдиним засобом отримати паспорт є отримання паспорта у формі ID-картки, що, на думку позивача, суттєво обмежує право ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , на вибір форми паспорта громадянина України. Позивач вважає відмову протиправною та неконституційною, у зв`язку з чим звернувся до суду з вимогами зобов`язати відповідача вклеїти в його паспорт нову фотокартку за досягненням 25-річного віку. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позов. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Позивач до апеляційного суду не прибула. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. ОСОБА_2 , згідно довідки МСЕК № 426807 серія 10 ААА, є інвалідом 1 (першої) групи та визнаний недієздатним відповідно до рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 вересня 2006 року. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 09 січня 2007 року у справі № 2-о/27/07р. встановлено опіку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 , в чиїх інтересах діє ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, має паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки серії НОМЕР_1 . 07 липня 2020 року позивач звернулась до Краматорського міського відділення Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області для здійснення процедури вклеювання у паспорт громадянина України фотокартки у зв`язку із досягненням ним 25-річного віку. 08.07.2020 року у відповідь на заяву ОСОБА_1 відповідач надав лист, в якому пояснив позивачу про відсутність законних підстав для вклеювання до паспорту зразка 1994 року фотокартки після досягнення 25-річного віку відповідно до Постанови Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-XII. Зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 внесено зміни до підпункту 6 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" визначено, що обмін паспорта здійснюється, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначаються Законом № 5492-VI. Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 (далі - постанова КМУ № 302). Згідно з п. 3 постанови КМУ № 302 паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, тобто у формі паспортної книжечки, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016, є чинним протягом строку, на який його було видано. Постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 "Про затвердження положень про паспорт громадянина України" (далі-постанова № 2503-ХІІ), затверджені положення про паспорт громадянина України. Згідно з п. 3, 8 постанови № 2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєне таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ № 302 (пп. 6 п.6), обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток. Відповідно до пунктів 1, 2 додатка 2 «Технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм» до Постанови № 302 бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій. У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443 щодо запису і зчитування даних. До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (Закон № 1474-VIII). Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. Поряд із тим, за пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII, Кабінет Міністрів України зобов`язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. У межах встановленого Законом № 1474-VIII строку уряд прийняв постанову від 26.10.2016 № 745, якою вніс відповідні зміни до Постанови № 302 (положення цієї Постанови (у новій редакції) наведено). Постанова № 745 набрала чинності з 01.11.2016, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №
302. Положення про паспорт (у редакції постанови Верховної Ради України від 02.09.1993 №3423-ХІІ) прийнято на виконання вимог статті 5 Закону України від 08.10.1991 № 1636-ХІІ «Про громадянство України» (який втратив чинність згідно із Законом України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ «Про громадянство України»). На підставі Положення про паспорт (у редакції постанови Верховної Ради України від 02.09.1993 №3423-ХІІ) Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.1994 №353 (далі - Постанова № 353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України. Цю постанову з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 185 «Деякі питання виконання Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визнано такою, що втратила чинність. Однак постановою від 12.06.2013 № 415 уряд зупинив дію постанови від 13.03.2013 № 185, заодно відновивши дію Постанови № 353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразка 1994 року). Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис « Україна » , нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Отже, за чинним законодавством громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов`язаний протягом місяця після досягнення 25- і 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки. Як зазначено вище та встановлено судом, ОСОБА_2 , згідно довідки МСЕК № 426807 серія 10 ААА, є інвалідом 1 (першої) групи та визнаний недієздатним відповідно до рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 вересня 2006 року. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 09 січня 2007 року у справі № 2-о/27/07р. встановлено опіку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має паспорт у формі паспортної книжечки, при цьому з вимогою вклеїти фотокартку у зв`язку з досягненням ним 25-річного віку опікун звернулась лише 07.07.2020, тобто з досягнення позивачем 25-річного віку, пройшло більше ніж 8 років, відповідно, порушивши місячний строк, визначений у постанові № 2503-XII. Отже, вклеювати фотокартку до недійсного паспорту є порушенням вимог законодавства, в цьому випадку такий паспорт підлягає обміну, тому позов задоволенню не підлягає. Якщо ж позивач не бажає, щоб ОСОБА_2 отримав паспорт у формі ID-картки, вона має право звернутися до відповідача з проханням про видачу йому нового паспорту при обміні у формі книжки. Разом з тим, на день, коли позивачу виповнилось 25 років, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_3, в нього вже був законний представник (опікун) - ОСОБА_1 , тому твердження позивача, щодо пропуску строку на звернення щодо вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України ОСОБА_2 через відсутність в нього опікуна не відповідає дійсності, а його знаходження на лікуванні в психоневрологічному інтернаті є недоречним. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відмова позивачу, яка оформлена у формі письмової відповіді від 08.07.2020 № 1402.48-1475/1402.48.1-20 згідно з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 795 про внесення змін до пп. 6 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 302 із зазначенням що, відповідно до Положення № 2503-ХІІ для вклеювання нових фотокарток до паспорту громадянина України зразка 1994 року по досягненню особою відповідного віку, громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку, прийнята в межах чинного законодавства та не порушує законних прав ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 . Така сама позиція міститься в рішенні Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі № 200/2694/19-а. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Отже, враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу норм, які регулюють спірні відносини, у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи встановлені фактичні обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволенню позовних вимог та вважав за необхідне відмовити у задоволенні позову. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. При апеляційному провадженні сторонами судові витрати не понесені. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 200/6982/20-а - залишити без змін. Повне судове рішення - 16 лютого 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Сіваченко Судді Е. Г. Казначеєв Т. Г. Гаврищук