LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803206/1340/21

від 18.05.2021 ·
Резолютивна:Відмовити особі, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2021 року.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/801/21 Справа № 206/1340/21 Суддя у 1-й інстанції - Плінська А. В. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 грн. та стягнуто судовий збір у розмірі 454,00 грн., за участю: захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , прокурора Панібрата В.Ю., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2021 року ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, визначеним п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», припинивши 27 листопада 2020 року свою каденцію депутата Самарської районної у м. Дніпрі ради у порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно та без поважних причин, поза межами 20-ти денного строку встановленого законодавством, а саме - о 08-53 год. 10 березня 2021 року подав декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. В матеріалах справи наявна апеляційна скарга ОСОБА_1 , в якій міститься його клопотання про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови суду першої інстанції, в якому зазначено, що строк пропущено з поважної причини, оскільки повний текст постанови йому не вручався та з матеріалами справи він ознайомився лише 29 квітня 2021 року. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника Кузьміна Р.В., який підтримав клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, думку прокурора, який заперечував проти поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного. За вимогами ст. 294 КУпАП оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення передбачено протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Правила ст. 294 КУпАП слід розглядати як конкретні аспекти права на доступ до суду. Згідно штампу вхідної кореспонденції Самарського районного суду м.Дніпропетровська апеляційна скарга на вищевказану постанову подана 06 травня 2021 року, тобто після закінчення десятиденного строку на оскарження постанови суду, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, однак суддя не вбачає наявності поважних причин пропуску строку з огляду на наступне. Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 було відомо про наявність щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 229 від 25 березня 2021 року та про направлення його до суду першої інстанції для розгляду, що підтверджується підписом останнього у відповідних графах протоколу, та про що не заперечується в апеляційній скарзі. Крім того, як слідує з матеріалів справи, протоколу судового засідання від 08 квітня 2021 року та технічного запису до нього ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у розгляді справи, надавав пояснення та був присутній під час оголошення оскаржуваної постанови у суді першої інстанції, а тому у нього були наявні об`єктивні можливості для оскарження постанови судді в межах строку на апеляційне оскарження. Посилання ОСОБА_1 на те, що копію оскаржуваної постанови ним було отримано лише 29 квітня 2021 року, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки в останнього були відсутні перешкоди для звернення до суду для ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії судового рішення в межах строку на оскарження. Відповідно до ст. 116 КПК України закон вимагає додержання процесуальних строків. Зазначені положення є визначальними і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов`язковість судових рішень, які вступили в законну силу, і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків. Лише наявність поважних причин, які повинна довести особа, яка заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у відповідності до ст. 117 КПК України є підставою для поновлення пропущеного строку. Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, постанова ВСУ від 13 липня 2016 року по справі № 3-774гс16), так і судова практика Європейського суду з прав людини. В той же час строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. З огляду на викладене ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2021 року не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та таких причин суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Відмовити особі, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2021 року. Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»