Постанова 4803 № 205/4671/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/504/22 Справа № 205/4671/21 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник К. О. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2022 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянув матеріали за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2022 року, щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В: Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. 02 травня 2022 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в якій останній просить поновити строк апеляційного оскарження судового рішення, як пропущений з поважних причин. В обґрунтування поважності причин пропуску строку оскарження судового рішення, ОСОБА_1 посилається на те, копію постанови він отримав 30 березня 2022 року та йому не було своєчасно вручено копію постанови. Про час, дату та місце цього судового засідання ОСОБА_1 та його адвокат повідомлені належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили, а тому, згідно ст. 294 КУпАП, їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши доводи клопотання ОСОБА_1 в обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 та його адвокат були обізнаними про час та дату судового засідання, призначеного на 10 вересня 2021 року, оскільки згідно наявних в матеріалах справи клопотань, останні просили відкласти розгляд справи. Проте, суд першої інстанції, враховуючи неодноразові відкладення судового засідання за клопотанням ОСОБА_1 та його адвоката, а також строки розгляду справи, 10 вересня 2021 року, за відсутності ОСОБА_1 та його адвоката, виніс оскаржувану постанову. Також звертаю увагу на те, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року апеляційна скарга адвоката Доронкіна І.І. в інтересах ОСОБА_1 була повернута останньому, оскільки суд не встановив підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 наявності оскаржуваної постанови і її змісту, що спростовує посилання останнього на отримання ним копії постанови в березні 2022 року, як на поважну причину пропущення строку на апеляційне оскарження. Слід звернути увагу, що вказані вище норми закону вимагають додержання процесуальних строків, зазначені положення є визначальними і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов`язковість судових рішень, які вступили в законну силу і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків. Лише наявність поважних причин, які повинна довести особа, яка заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, є підставою для поновлення пропущеного строку. Однак, враховуючи наведені вище обставини, вважаю, що ОСОБА_1 достеменно знав про слухання справи 10 вересня 2021 року, та про наявність винесеної постанови, проте тривалий час інтересу до результатів її розгляду не проявляв, маючи об`єктивну можливість в межах строку апеляційного оскарження подати апеляційну скаргу. Даний висновок повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановления нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, Постанова ВСУ від 13 липня 2016 року по справі № 3-774гс16 (№ в ЄДРСРУ 58986625) так і судова практика Європейського суду з прав людини. В той же час, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Враховуючи наведене вище, вважаю, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції, зазначені ОСОБА_1 в обґрунтування клопотання, не є поважними, а відтак, не можуть бути підставою для поновлення такого строку. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Відмовити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2022 року, та апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Кононенко