Постанова 4803 № 932/9449/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4537/21 Справа № 932/9449/20 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В., при секретарі - Пивоваровій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 04 січня 2021 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про поділ спільного майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним, В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 , третя особа ПАТ «Альфа-Банк» про поділ спільного майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним. У грудні 2020 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0666 гектарів, на якій розташоване зазначене домоволодіння по АДРЕСА_2 , належне ОСОБА_2 та заборони: державним реєстраторам речових прав в тому числі приватним та державним нотаріусам внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснювати державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі, та вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0666 га за вищевказаною адресою. В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що в період шлюбу сторонами спільно було побудовано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що зареєстроване на ім`я відповідача. 01 лютого 2008 року відповідач підписала з ЗАТ «Альфа-банк» договір іпотеки №SMERS00590/1, передавши в іпотеку спірне нерухоме майно. У грудні 2020 року позивачу було передано лист АТ «Альфа-Банк» за вих. № 105598-34-б/б від 17 грудня 2020 року, в якому зазначено, що банк має право вимоги за кредитним договором №SME0008083, укладеним банком з ОСОБА_3 01 лютого 2008 року, забезпеченого виконанням зобов`язань по зазначеному кредитному договору Договором іпотеки №SMERS00590/1 від 01 лютого 2008 року, укладеним банком та ОСОБА_2 , вимагає усунути порушення, а саме сплатити борг за кредитним договором в загальному розмірі 3 052 267,32 доларів США. В листі банк зазначає, що в порядку ст.ст. 35, 36 Закону України «Про іпотеку» попереджає, що у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку АТ «Альфа-Банк» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Таким чином, АТ «Альфа Банк» як третя сторона у справі намагається у позасудовому порядку набути право власності на нерухоме майно, що є предметом розгляду справи про поділ спільного майна подружжя, на підставі договору іпотеки, що визнається в даній справі недійсним. Набуття права власності на нерухоме майно, що є предметом розгляду справи, АТ «Альфа-Банк» здійснить неможливим виконання рішення суду у разі ухвалення рішення щодо поділу майна подружжя та визнання договору іпотеки недійсним. Тому позивач вважає, що на час розгляду справи в суді необхідно вжити заходи забезпечення позову у зазначений ним в заяві спосіб. Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 04 січня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - АТ «Альфа-Банк», про поділ спільного майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним - задоволено частково. Заборонено вчинення будь-яких дій, направлених на відчуження Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1 та Ѕ частини земельної ділянки, площею 0,0666 гектарів, на якій розташоване зазначене домоволодіння по АДРЕСА_2 , власником яких є ОСОБА_2 . Заборонено державним реєстраторам речових прав в тому числі приватним та державним нотаріусам внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснювати державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,0666 гектарів, на якій розташоване зазначене домоволодіння по АДРЕСА_2 , на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі. Відмовлено у задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову. Ухвалу суду мотивовано тим, що доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову є обґрунтованими; наявний зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог та спроможності таких заходів забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірне утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; невжиття заходів забезпечення позову може дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі відчуження АТ «Альфа-Банк» у будь-який спосіб вказаного нерухомого майна. Не погодившись з такою ухвалою, ПАТ «Альфа-Банк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду про забезпечення позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що застосований захід забезпечення позову не співмірний із предметом спору, за умовами договору іпотеки будь-які права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки були відсутні. Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що забезпеченням позову можуть бути порушені права інших осіб, існування реальної загрози можливого невиконання рішення суду не обґрунтовано. Від учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 149- 153 ЦПК України, дійшов обґрунтованих висновків про доцільність забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги про те, що вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними з предметом спору, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки між сторонами наявний спір з приводу нерухомого майна, а згідно з п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати забороною вчиняти певні дії щодо майна, що належить відповідачу і знаходиться у нього або в інших осіб. Враховуючи, що майно щодо якого вжито заходів забезпечення позову, є предметом спору, судом першої інстанції у відповідності з положеннями ст.150 ЦПК України правомірно забезпечено позовні вимоги для захисту матеріально-правових інтересів позивача та забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому ухвала суду підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 04 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова