Постанова 4801 № 127/22455/20

Справа № 127/22455/20 Провадження № 22-з/801/62/21 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 рокуСправа № 127/22455/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Копаничук С.Г., суддів: Оніщука В.В., Медвецького С.К., за участю секретаря Очеретної М.Ю., учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», розглянувши заяву адвоката Кашпрук О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, в с т а н о в и в : В жовтні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди. Зазначили, що їм на праві спільної часткової власності належить Ѕ частина будинку по АДРЕСА_1 , інша 1/2 частина житлового будинку ОСОБА_3 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2020 року позов задоволено частково, усунуто перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в користуванні будинком по АДРЕСА_1 та зобов`язано ОСОБА_3 допустити працівників Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» до частини домоволодіння та земельної ділянки, що належать ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , для відновлення газопостачання побутовим споживачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та перенесення запірного крану (відключаючого пристрою) з газопроводу зі стіни частини будинку, належного ОСОБА_3 на частину домоволодіння (земельної ділянки), що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В іншій частині вимог- у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішенням Вінницького міського суду від 06 січня 2021 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 8 645,40 грн. судових витрат та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8 225 грн судових витрат у суді першої інстанції. Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. Стягнуто з ОСОБА_3 у відшкодування судових витрат на правничу допомогу по 1750 грн. на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22 квітня 2021 року до апеляційного суду надійшла заява представника позивачів - ОСОБА_4 про ухвалення додаткової постанови про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1225 грн. понесених ними судових витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції .Зазначила, що до закінчення судових дебатів вона заявила клопотання про намір подати заяву про стягнення судових витрат з розрахунком та доказами понесених витрат, пов`язаних з безпосереднім розглядом справи в апеляційній інстанції. 15 квітня 2021 року Вінницьким апеляційним судом проголошено постанову, якою рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін, а тому просила стягнути судові витрати на правничу допомогу за участь у засіданнях апеляційного суду та підготовку додаткових пояснень. 11.05.2021 року до апеляційного суду надійшло також клопотання представника ОСОБА_3 про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до 600 грн., з посиланням на те, що ОСОБА_3 є особою пенсійного віку з мізерною пенсією, а судові витрати вже стягувались постановою апеляційного суду у справі від 15.04.2021. Перевіривши вказані заяви і клопотання, дослідивши матеріали цивільної справи, розрахунок витрат, апеляційний суд вважає, що заява про відшкодування додатково понесених судових витрат у вигляді вартості наданої у суді апеляційної інстанції правничої допомоги підлягає частковому задоволенню. Відповідно до ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України). Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України). Згідно положень ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 29 січня 2020 року у справі № 367/4910/17-ц та від 02 березня 2020 року у справі № 370/27/16-ц. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Такий висновок викладений у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно ч.1,3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. З матеріалів справи вбачається, що постановою Вінницького апеляційного суду від 15 квітня 2021 року з ОСОБА_3 на користь позивачів було стягнуто по 1750 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що полягала у ознайомленні з апеляційною скаргою на 17 аркушах і підготовкою відзиву на неї, що зайняло 5 годин надання правничої допомоги, яку довірителі сплатили згідно квитанцій (а.с.т.2 а.с. 40,41) . Також вбачається, що до складу вказаних витрат не входив час надання правничої допомоги безпосередньо у засіданнях суду апеляційної інстанції, які зайняли 1 год. 57 хв., що при узгодженій сторонами договору вартості 700 грн. за 1 год. складає 1400 грн. З наданого розрахунку вбачається, що у вартість правничої допомоги було також включено 1 год.30 хв. на підготовку адвокатом додаткових пояснень . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно квитанцій від 20.04.2021 року сплатили за надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції по 1225 грн. (т.2 а.с.113,114). Разом із тим, необхідність підготовки і надання апеляційному суду додаткових пояснень у справі не є очевидною і обов`язковою, оскільки згідно ч.ч.1,2,5 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне. Відтак, додаткові пояснення не є заявою по суті справи і обов`язковим елементом, що передбачений процесуальним кодексом. У даному випадку при розгляді справи апеляційний суд не визнавав за необхідне і не вимагав додаткових пояснень від сторони позивачів, а тому колегія не вважає необхідним і доцільним відшкодування правничої допомоги по підготовці таких пояснень протягом 1 год 30 хв. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заява про стягнення судових витрат підлягає задоволенню частково з постановленням додаткового рішення, а розмір витрат позивачів на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, зазначений в розрахунку, не відповідає критерію розумності і підлягає зменшенню. Враховуючи принципи співмірності витрат на правничу допомогу, критерії розумності їх розміру, колегія суддів вважає, що відшкодуванню з ОСОБА_3 підлягають лише витрати на професійну правничу допомогу у апеляційному суді у вигляді участі у двох судових засіданнях у розмірі 1400 грн., тобто, по 700 грн. з кожного з позивачів. В задоволенні відшкодування вартості решти допомоги необхідно відмовити. Керуючись ст. ст. 136,141, 246, 270 ЦПК України, суд, Постановив: Заяву адвоката Кашпрук О.В. про стягнення судових витрат задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 700 грн на кожного у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткової постанови рішення. Головуючий С.Г. Копаничук Судді: С.К. Медвецький В. В. Оніщук