Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/264/21

17.05.21 23-з/812/51/21 Єдиний унікальний номер судової справи 489/264/21 Провадження № 23-з/812/51/20 ПОСТАНОВА Іменем України 17 травня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Тищук Н.О., із секретарем - Пасечнюком І.П., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бондаренко Тетяни Знаменівни, у с т а н о в и в : 26 квітня 2021 року автоматизованою системою розподілу судової справи між суддями, матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2021 року було передано на розгляд судді Бондаренко Т.З. 6 травня 2021 року Миколаївський апеляційний суд у складі судді Бондаренко Т.З. своєю постановою поновив ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Справу призначено до розгляду на 10 годину 14 травня 2021 року. 13 травня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді. На обґрунтування заяви зазначав, що суд безпідставно поновив ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження, оскільки вважає достатнім та таким, що забезпечує право особи на суд, триденний строк для подання апеляційної скарги. Крім цього зазначає, що суд у своїй постанові про поновлення строку на апеляційне оскарження неточно відобразив та перекрутив його доводи. Вважає ці обставини такими, що викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді та вказують на заінтересованість у результаті розгляду справи. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заявника, приходжу до наступного висновку. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Оскільки питання відводу чи самовідводу судді не врегульовано нормами КУпАП, то з метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії права. Найбільш близькою галуззю права є кримінально-процесуальне, а саме - стаття 75 КПК України. Отже саме нею слід керуватись при вирішенні питання про відвід чи самовідвід судді. За змістом цієї норми суддя не може брати участь у провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. При цьому, учасники справи не повинні, з метою затягування часу розгляду справи (спровокованої тяганини), або уникнення цивільної чи адміністративної відповідальності, зловживати процесуальними правами, зокрема, системно заявляти клопотання по справі та відводи. З матеріалів справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 не був присутнім у судовому засіданні при винесенні Ленінським районним судом м. Миколаєва 30 березня 2021 року постанови про закриття провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. 19 квітня 2021 року ОСОБА_2 подана апеляційна скарга на вказану постанову, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Підставою поновлення строку зазначено отримання копії постанови 7 квітня 2021 року. В матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення ОСОБА_2 копії постанови 9 квітня 2021 року. Зазначені вище обставини, правила частини 2 статті 294 КУпАП та усталена практика ЄСПЛ щодо гарантій справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду, стали підставою для поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2021 року. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. ОСОБА_2 надав до суду заяву, в якій просив розглянути заяву про відвід судді без його участі. Проти задоволення заяви заперечував. Отже, зазначені ОСОБА_1 обставини не можуть вважатись такими, що викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді та вказують на заінтересованість у результаті розгляду справи, а тому не можуть бути достатньою підставою для задоволення відводу за змістом статті 75 КПК. За такого, заява про відвід судді не підлягає задоволенню. Керуючись статтею 8 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в : Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 відмовити в задоволенні заяви про відвід судді Бондаренко Тетяни Знаменівни у справі за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2021 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.О. Тищук