Постанова 4857 № 380/9297/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/9297/20 пров. № А/857/5222/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року ( рішення ухвалено в м. Львові, головуючий суддя Гулкевич І.З.) у справі № 380/9297/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив: -зобов`язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повторно скерувати на розгляд Міністерства юстиції України матеріали ОСОБА_1 щодо виділення асигнувань для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням медико-соціальною експертною комісією групи інвалідності і відсотка втрати професійної працездатності; - зобов`язати Міністерство юстиції України виділити асигнування для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням медико-соціальною експертною комісією групи інвалідності і відсотка втрати професійної працездатності. В обґрунтування позову зазначає, що йому протиправно відмовлено у виділенні асигнувань щодо виплати одноразової грошової допомоги. Позивач зазначає, що на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 обласним МСЕК №1 вніс зміни до довідки від 30.01.2018 серії 12ААА №807096 та п.5 Довідки від 30.01.2018 серії 12ААА №002763 щодо причин втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, яке виникло під час проходження служби в органах внутрішніх справ або поліції з урахуванням висновків суду. Відтак, вважає відмову у виділенні асигнувань щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю (втратою професійної працездатності) неправомірною, просить позовні вимоги задовольнити повністю. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року задоволено частково адміністративний позов. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржило Міністерство юстиції України, вважаючи, що таке винесене з порушенням норм матеріального права, при тому, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи; а тому просило скасувати оскаржуване рішення та винести постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскільки Військово-лікарською комісією ОСОБА_1 було визначено, що його захворювання пов`язане з проходженням військової служби, а не в поліції, матеріали для виплати одноразової грошової допомоги були повернуті відповідачу на доопрацювання та для приведення їх у відповідність до норм чинного законодавства листом від 18.09.2020. Апелянт вказує, що на даний час матеріали, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства щодо виділення коштів Управлінню для виплати одноразової грошової допомоги позивачу в Міністерство юстиції не надходило. Таким чином, вважає, що відповідач діяв у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством. Крім того, повноваження Міністерства юстиції України з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги в даному випадку є дискреційними, тому вимоги щодо прийняття того чи іншого рішення з даного питання є втручанням суду у діяльність органів виконавчої влади. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим; просив апеляційну Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Покликається, зокрема, на те, що Міністерство юстиції України в порушення чинного законодавства та виходячи за межі своїх повноважень безпідставно відмовив у виділенні коштів. Оскільки справа в суді першої інстанції розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін і апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в письмовому провадженні, то колегія суддів вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи з 30.01.2018. 25 серпня 2020 ОСОБА_1 звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги к разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності. Відповідно до протоколу №6-20 від 28.08.2020 комісією прийнято рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за рахунок коштів виділених на КПКВК 3601020 КЕКВ 2730, відповідно до підп.4 п.1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". Висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 147 140,00 грн. затверджений 28 серпня 2020 року. Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надіслало висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги з документами до Міністерства юстиції України з проханням щодо виділення асигнувань для її виплати. Міністерство юстиції України листом від 18 вересня 2020 року № 41588/11036-32-20/16.3.2 за результатами розгляду питання виділення асигнувань для виплати ОГД позивачу матеріали останнього повернуло до Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України. У подальшому Західне міжрегіональне управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України повернуло документи ОСОБА_1 для усунення недоліків, вказаних у згаданому листі Міністерства юстиції України. Не погодившись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що бездіяльність Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо видачі наказу про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку про призначення допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності суперечить Закону № 580-VIII та Порядку №4. При цьому, ні Законом № 580-VIII, ні Порядком № 4 не передбачено окремої перевірки Міністерством юстиції України підстав для призначення допомоги в порядку вирішення питання виділення фінансування на її виплату. Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 5 ст. 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-ІV визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію" (580-19), а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України. Із змісту п. 2 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію України» № 580-VІІІ від 02.07.2015 (надалі Закон № 580-VІІІ) видно, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Підпунктом "в" пункту 3 частини першої статті 99 Закону №580-VІІІ встановлено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, зокрема, визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. Відповідно частини шостої статті 100 Закону №580-VІІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права. Статтею 101 Закону №580-VІІІ встановлені підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Згідно з частиною другою статті 97 Закону №580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Пунктом 1 розділу ІІ Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4), визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів. Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Копії документів завіряються підписом власноруч, та перевіряються особою, що приймає документи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги регулюється розділом IV Порядку №4, який передбачає, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою. У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу. Крім того, висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій. Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови. Розрахунок потреби в коштах для виплати ОГД в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається органами поліції до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції, навчальними закладами до фінансового підрозділу Міністерства внутрішніх справ за встановленою формою. Виділення коштів органам поліції для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом центрального органу управління поліції шляхом розподілу асигнувань в межах коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України на зазначені цілі. Тобто, за результатами розгляду поданих працівником кримінально-виконавчої служби документів про призначення ОГД на підставі відповідного висновку, керівником органу кримінально-виконавчої служби приймається рішення про призначення ОГД або, у разі відмови у призначенні ОГД, складається письмове повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови. Як видно з матеріалів справи, 28.08.2020 Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України затверджено Висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності в розмірі 147140,00 грн. Вказаним висновком відповідач підтвердив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності. Відтак, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України зобов`язане було видати наказ про призначення виплати одноразової грошової допомоги, який є підставою для визначення потреби в коштах для виплати допомоги. Проте, як встановлено судом, в порушення вимог пункту 3 розділу IV Порядку №4 відповідний наказ відповідач не видав. Натомість, відповідач надіслав висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги до Міністерства юстиції України з проханням щодо виділення асигнувань для її виплати. Листом від 18 вересня 2020 року № 41588/11036-32-20/16.3.2 Міністерство юстиції України за результатами розгляду питання виділення асигнувань для виплати ОГД позивачу матеріали останнього повернуло до Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України. У подальшому Західне міжрегіональне управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України повернуло документи ОСОБА_1 для усунення недоліків, вказаних у згаданому листі Міністерства юстиції України. Таким чином, колегія суддів зазначає, що Західне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України допустило протиправну бездіяльність щодо видачі наказу про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку про призначення допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності суперечить Закону № 580-VIII та Порядку №4. При цьому, суд першої інстанції вірно зауважив, що ні Законом № 580-VIII, ні Порядком № 4 не передбачено окремої перевірки Міністерством юстиції України підстав для призначення допомоги в порядку вирішення питання виділення фінансування на її виплату. Крім того, Порядок № 4 не передбачає можливості повернення поданих заявником для призначення ОГД документів на доопрацювання, переоформлення чи на усунення недоліків за наявності вже затвердженого висновку про її призначення. При цьому, апеляційний суд враховує Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» в якому зазначено, що суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа який воно надане, може вважатись такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, оскільки Міністерство юстиції України та Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України як суб`єкти владних повноважень діяли не у спосіб передбачений законами та Конституцією України.\ Відповідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У разі встановлення протиправності дій та рішень суб`єкта владних повноважень у суду виникає обов`язок відновити порушене право особи, зумовлене цими протиправними діями/рішеннями, шляхом, який максимально спрямований на захист права особи, право якої порушене, та на відновлення законного становища. Зважаючи на той факт, що Західне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України допустило протиправну бездіяльність щодо невидачі наказу про виплату позивачеві одноразової грошової допомоги у строки, визначені пунктом 3 розділу IV Порядку №4, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку зобов`язавши видати такий наказ. Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ефективним способом захисту порушеного права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи є також визнання протиправними дій Міністерства юстиції України щодо повернення матеріалів стосовно виділення асигнувань для виплати позивачеві одноразової грошової допомоги у розмірі 147140,00 грн. та зобов`язання Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України після видачі наказу про виплату позивачеві одноразової грошової допомоги звернутися до Міністерства юстиції України для вирішення питання виплати йому такої грошової допомоги. Також, при розгляді даної справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Враховуючи наведене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 у справі № 380/9297/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин