Постанова 4809 № 404/1217/21

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/185/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Поступайло В. В. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.05.2021 року. м. Кропивницький Кропивницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Олексієнко І.С., за участю захисника Чорногора Г.С. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік В С Т А Н О В И Л А: Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він 02.02.2021 року о 20 год. 06 хв. керував транспортним засобом «Mazda 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Вокзальній у м.Кропивницькому в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» №61 від 02.02.2021 року, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Своє рішення суд мотивував тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, висновком КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» №61 від 02.02.2021 року, відповідно до якого 02.02.2021 року о 21 год. 40 хв. ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння (амфетамін), відеозаписом подій. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відеозаписи під назвами «video» були створені після складання протоколу, а тому вони не могли бути додатками до протоколу. На відео, яке міститься у матеріалах справи, можна побачити, як поліцейський зупиняє транспортний засіб, після чого відео обривається, відеофіксація відновлена з певним проміжком часу, та загалом на відео відсутній значний проміжок часу, тому суд не повинен брати до уваги дані відеозаписи, так як вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом, та вони являються недопустимими доказами. Крім того, у матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння до закладу охорони здоров`я. Більш того, суд з власної ініціативи витребував додаткові докази, котрі не були долучені до матеріалів адміністративної справи, тобто таким чином перевищив свої повноваження, та самостійно почав здобувати докази вини ОСОБА_1 . Отже, при розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було долучено будь-яких інших належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши висновок захисника Чорногора Г.С. в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступного висновку. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов`язаний був з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Суд першої інстанції вказаних вимог КУпАП України дотримався в повному обсязі. Так, при розгляді справи суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України. Ч.1 ст.130 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів. Так, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджено, що ОСОБА_1 02.02.2021 року о 20 год. 06 хв. керував транспортним засобом «Mazda 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Вокзальній у м.Кропивницькому в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» №61 від 02.02.2021 року, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім цього, зміст запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, файл №video_2021-02-14_18-44-05 доводить факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Доводи ОСОБА_1 , які зводяться до того, що суд обґрунтував свої висновки недопустимими доказами, є необгрунтованими. Так, протокол про адміністративне правопорушення від 02.02.2021 року складений уповноваженою на те особою, без істотних порушень вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та, окрім іншого, містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій, та його дії щодо проходження огляду на стан сп`яніння, є вказівка на порушення вимог п. 2.9 ПДР України та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Більш того, перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , в тому числі щодо неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, суд апеляційної інстанції не встановив достатніх даних, які б дозволили спростувати належність, допустимість та достовірність доказів, наведених в оскаржуваній постанові, на підставі яких суддя обґрунтовував свої висновки. Навпаки, встановлені суддею під час розгляду справи обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення були підтверджені шляхом витребування із КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» та дослідження наступних документів: копії акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції №61 від 02.02.2021 року; витягу з Журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; копії результату лабораторного дослідження № 43 від 04.02.2021 року та копії висновку лікаря нарколога КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №61 від 02.02. 2021 року. З наведеного вище результату лабораторного дослідження, яке проводилося з метою визначення наркотичного засобу або лікарської речовини вбачається, що в сечі ОСОБА_1 було виявлено: амфетамін (а.с.63). Посилання апелянта на порушення процедури направлення його на проходження огляду у медичному закладі є необґрунтованими, оскільки працівники поліції у відповідності із вимогами розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735 забезпечили його доставку у медичний заклад протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, де ОСОБА_1 пройшов відповідний огляд. Доводи апеляційної скарги про відсутність направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння повністю спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що вищевказане направлення було складене поліцейським 1 роти 1 взводу батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенантом поліції Мироненком О.В. (а.с.61). Твердження апелянта, що долучений відеозапис складається з декількох різних фрагментів, неодноразово переривається, в той час як згідно діючого законодавства він здійснюється безперервно, а тому це є неналежним і недопустимим доказом, є безпідставним, оскільки законом не передбачено чітких вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису. Відеозаписи послідовні та охоплюють період з часу зупинки транспортного засобу до завершення оформлення документів, повністю передають перебіг події, а тому відсутні підстави для визнання їх недопустимими доказами. Крім того, будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував у визначеному законом порядку. Відтак, наведене вище свідчить, що працівниками поліції порядок проведення огляду водія ОСОБА_1 на виявлення стану наркотичного сп`яніння не було порушено, а їх дії відповідають вимогам зазначеної вище Інструкції. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції ОСОБА_1 суду не надав. Апеляційний суд відмічає, що вказані докази взаємоузгоджуються один з одним і підстав для сумніву в їх об`єктивності та суперечливості, як на те вказує апелянт, не вбачається. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи щодо ОСОБА_1 не надано і не здобуто в процесі апеляційного розгляду, а тому підстави для визнання їх недопустимими відсутні. Під час апеляційного перегляду не встановлено факту перебирання судом першої інстанції функцій обвинувача чи самостійного встановлення фабули адміністративних правопорушень, а тому доводи апелянта в цій частині також не заслуговують на увагу. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, не підтверджена належними і достатніми доказами та не узгоджується з дійсними обставинами справи, розцінюється апеляційним судом, як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідно до вимог п. 2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Інші доводи, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено, а цитування положень КУпАП та Інструкції не свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 02.02.2021 реалізував своє право володіти та керувати, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. З урахуванням наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову районного суду без зміни. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 квітня 2021 року щодо нього - залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду І.С. Олексієнко