Постанова 4809 № 404/2002/21

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/271/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба І. В. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.07.2021 року м. Кропивницький Суддя Кропивницького Апеляційного Суду Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ПП - НОМЕР_1 , визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, ВСТАНОВИВ: Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26 квітня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 14.03.2021 р. о 02-45 год., у порушення п.2.9 (а) ПДР України, керував в стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом «ВАЗ 11183», д/н НОМЕР_2 по вул. Яновського в м. Кропивницький. Обґрунтовуючи свій висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи: відеозаписом (а.с.10) , протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №190241 від 14.03.2021 року (а.с.1), довідка про наявність посвідчення водія (а.с.2), результатом алкотестеру «DRAGER - 6810» №ARAM-2241 (а.с.3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.5), поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6-7). Не погоджуючись з рішенням суду, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить, поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити, у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дотримався вимог ч.1 ст.268 КУпАП розглянув справу без участі ОСОБА_1 , а також не повідомив його про час та місце розгляду справи, тому вважає, що строк апеляційного оскарження підлягає поновленню з поважних причин. Крім того, апелянт зазначив, що інспектор поліції повідомив йому, що він викликатиметься до суду повісткою, а також СМС повідомленням про розгляд справи, але він нічого не отримував, звертався до поштового відділення №30 на вул.Попова, проте йому повідомили, що ніякої кореспонденції із суду на його ім`я не надходило. У зв`язку з вищезазначеним, ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції допустив грубі порушення під час розгляду справи, зокрема розглянувши справу без його участі, порушивши його право на захист. В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, до початку апеляційного перегляду клопотань та заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Дослідивши матеріали справи, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. У зв`язку з цим, вважаю обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на своєчасну обізнаність апелянта з текстом оскаржуваної постанови, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає зокрема, у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9 а) ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Згідно із п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 в присутності двох свідків пройшов огляд на стан сп`яніння з використанням технічного засобу Драгер, за результатами якого виявлено 0,90% вмісту алкоголю. Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі з приводу того, що під час розгляду справи судом першої інстанції він не приймав особисту участь та внаслідок цього був позбавлений права на захист, надавати свої пояснення та заявляти клопотання, є безпідставними. Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статтей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою. Крім, того суд першої інстанції направляв повістки про виклик до суду 05.04.2021 та 26.04.2021 на адресу ОСОБА_1 , проте повістки повернулися, у зв`язку з неврученням адресату. Також, як вбачається з відеозапису (а.с.10), ОСОБА_1 повідомлявся працівника патрульної поліції, що справа буде розглядатися в Кіровському районному суді м.Кіровограда, а також поставив свій підпис у графі «особа ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», тобто йому було достеменно відомо, в якому суді слухатиметься розгляд справи. Відповідно до п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Так, з урахуванням дати вчинення адміністративного правопорушення конкретних обставин справи, строків, протягом яких на особу може бути накладене адміністративне стягнення, обізнаність ОСОБА_1 про наявне щодо нього провадження, суд правильно на виконання вимог закону розглянув справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вживши всі необхідні заходи до його повідомлення. Апеляційний суд зауважує, що право ОСОБА_1 , на особисту участь у судовому засіданні було цілком надане судом апеляційної інстанції, де ОСОБА_1 мав можливість надати апеляційному суду пояснення та будь-які докази, які не надав суду першої інстанції, проте будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду його апеляційної скарги, не скористався своїми процесуальними правами. Таким чином, суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП, в повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і їм дана належна оцінка, тому дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Будь-яких порушень законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26 квітня 2021 рокустосовно ОСОБА_1 залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького Апеляційного Суду Р.В.Широкоряд