Постанова 4850 № 360/2921/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" травня 2021 р. справа №360/2921/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД про ухвалення додаткового рішення по справі № 360/2921/20 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчини певні,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРА ВУД МД» (далі позивач, ТОВ «ІНТЕГРА ВУД МД») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України (далі відповідач-1, ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.05.2020 № 1575723/40591705 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД № 12 від 31.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД № 12 від 31.10.2019 датою її подання до Державної податкової служби України - 13 листопада 2019 року. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено, а саме суд: визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.05.2020 № 1575723/40591705 про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД № 12 від 31.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД № 12 від 31.10.2019 датою її подання до Державної податкової служби України - 13 листопада 2019 року; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 гривень 00 копійок; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 гривень 00 копійок; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень 00 копійок. Головне управління ДПС, не погодившись з таким рішенням, звернулось до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 р. у справі № 360/2921/20 залишено без змін. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД, звернувся до Першого апеляційного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Заявник просив стягнути на його користь суму понесених у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи заяви, встановив наступне. Відповідно до п.3 ч. 1, ч. 2 та 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Відповідно до частини 1 та 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Частина 1 статті 139 КАС України встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України). Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат. Стаття 134 КАС України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Положення частин 1 та 2 статті 134 КАС України, кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат. У підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу при зверненні з апеляційною скаргою матеріали справи містять: копію договору про надання правової допомоги; копію додатку № 3/3 від 19.03.2021 щодо визначення гонорару за виконання доручення апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції у розмірі 5000 грн; акт надання правової допомоги від 07.04.2021 в якому визначено, що в межах виконання доручення адвокатом здійснено ознайомлення з апеляційною скаргою (1,5год) -1500 грн, підготовка та подання клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції (0,5 год) 500 грн, підготовка відзиву на апеляційну скрагу та його подання до сду (3 год) 3000 грн.; платіжне доручення № 46 від 07.04.2021 на суму 5000 грн. Отже, сума витрат на правову допомогу в апеляційній інстанції згідно вищевказаного Договору, додатку до нього та підтверджуючих документів складає - 5000,00 грн. Проаналізувавши зроблений позивачем розрахунок, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача. Відповідачами не було надано суду апеляційної інстанції клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також не вчинено дій по доведенню не співмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування. Суд звертає увагу, що відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі №907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами співмірність його витрат на правничу допомогу із складністю предмету позову його значення для позивача та обсягу наданих робіт. З врахуванням викладеного, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн при зверненні з апеляційною скаргою. Керуючись ст. 139, 243, 252, 308, 311, 321, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Заяву адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД про ухвалення додаткового рішення по справі № 360/2921/20 задовольнити. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД (ідентифікаційний код 40591705) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги, у сумі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень). Судове рішення набирає законної сили з моменту його підписання та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст судового рішення складено та підписано 12 травня 2021 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді І.В. Геращенко Г.М. Міронова