Постанова Харківський апеляційний суд № 953/12082/20
від 07.05.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 07 травня 2021 року м. Харків справа № 953/12082/20 провадження № 22-ц/818/2347/21 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого Пилипчук Н.П., суддів Тичкової О.Ю., Кругової С.С., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року, постановлену суддею Садовським К.С., - В С Т А Н О В И В : У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року справу передано на розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що позов було пред`явлено відповідно до положень ст.28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу за домовленістю подружжя можуть розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіальністю відноситься до Комінтернівського районного суду м. Харкова. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна. Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб. Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності. Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права. Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Статтею 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Цивільного процесуального кодексу України. Статтею 28 ЦПК України встановлена підсудність справ за вибором позивача. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Колегія суддів вважає, що право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 пред`явлено позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, з посилання на положення ст.28 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача), зазначивши, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що сторони обумовили в письмовому вигляді за чиїм місцем проживання чи перебування (позивача чи відповідача) повинна розглядатися дана справи. Доказів того, що на утриманні позивача перебуває малолітні або неповнолітні діти або якщо те, що він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, матеріали справи також не містять. За таких обставин, підстав для застосування альтернативної підсудності передбаченої положеннями ч.8 ст.28 ЦПК України колегія суддів не вбачає. Таким чином, застосуванню підлягають загальні правила територіальної підсудності передбаченої ч.1 ст.27 ЦПК України - позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Матеріали справи свідчать, що відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, сформованої 11 серпня 2020 року, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що за територіальністю віднесена до Слобідського району міста Харкова, що територіальністю відноситься до Комінтернівського районного суду м. Харкова. Дані обставини, відповідачем ОСОБА_2 не заперечуються. Більш того, у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначено, в якості свого місця проживання, саме вищевказану адресу: АДРЕСА_1 . Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дана справа повинна розглядатися Комінтернівським районним судом м. Харкова. Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду, яка постановлена з дотриманням вимог закону. Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.Ю. Тичкова С.С. Кругова