Постанова Харківський апеляційний суд № 635/2070/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 22 березня 2023 року м. Харків справа №635/2070/21 провадження № 22-ц/818/108/23 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого - Пилипчук Н.П., суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю., за участю секретаря - Гармаш К.В. учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа: приватний нотаріус Харківського районного суду нотаріального округу Харківської області Гаража Наталія Петрівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського районного суду нотаріального округу Харківської області Гаража Наталія Петрівна про звільнення майна з-під арешту, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського районного суду нотаріального округу Харківської області Гаража Наталія Петрівна про звільнення майна з-під арешту. В обгрунтування позову зазначає, що в провадженні Орджонікідзевськоrо районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа №2-396/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна. В межах розгляду вказаної справи ухвалою суду від 06 листопада 2007 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав на праві власності ОСОБА_2 та знаходився в іпотеці ПАТ «СЕБ БАНК» правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПУАТ «ФІДОБАНК». Ухвалою Орджонікідзевськоrо районного суду м. Харкова від 08 вересня 2008 року, у зв`язку з повторною неявкою сторін по справі, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна залишено без розгляду. Після закінчення розгляду зазначеної справи, заходи забезпечення позову не були скасовані. 27 березня 2013 року, на підставі Свідоцтва за реєстровим номером 844, що видане приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражею Н.П., ПУАТ «Фідобанк» набуло право власності на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 . В подальшому, на підставі рішення Харківської міської ради, номер будинку було змінено на

86. Таким чином, наявний арешт перешкоджає ПУАТ «ФІДОБАНК» розпоряджатись належним йому на праві власності майном. З урахуванням викладеного просило суд звільнити з-під арешту житловий будинок АДРЕСА_3 , накладений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гаража Н.П. на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2007 року по справі №2-396/08. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 листопада 2021 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» до участі у справі в якості правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства «Фідобанк». Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» задоволено. Звільнено з-під арешту житловий будинок АДРЕСА_3 , накладений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гаража Н.П. на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.11 2007 по справі №2-396/08. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що справу розглядав Харківський районний суд Харківської області, між тим в цьому районі не знаходиться вищезазначений будинок і не проживає жодний з відповідачів, також зауважив, що і позивач, до Харківського району Харківської області відношення не має. Вказує, що наданий позивачем Договір купівлі-продажу нерухомого майна, витяг з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та доданий до апеляційної скарги Витяг з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчить про те, що будинок АДРЕСА_3 знаходиться в Індустріальному районі м. Харкова, а справа по територіальній підсудності повинна розглядатися в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова. Звертає увагу суду на те, що прав ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ПуАТ «Фідобанк» не порушено, і позовні вимоги є надуманими та безпідставними, тому, що заявник під час звернення до суду і до моменту винесення рішення судом мав можливість розпоряджатися нерухомим майном і ніяких перешкод у нього для цього не було. Права ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» не порушувалися і не порушені. На момент накладення арешту (06 листопада 2007 року) права власності на вищезазначене нерухоме майно у ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» не було, не було права власності і у ПУАТ «Фідобанк». Вказує, що лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову, між тим права позивача порушено не було (це також підтверджується Доказами доданими до Заяви а саме договір купівлі-продажу нерухомого майна № GL16N619392/24), а звідси і підстав для звернення до суду у позивача не було. За таких обставин, суд не може прийняти рішення про задоволення позову. Поміж іншого зазначає, що ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2007 року про забезпечення позову, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не скасована, набрала чинності та має юридичну силу, порядок скасування заходів забезпечення позову регулюються ст.158 ЦПК України, відповідно до ч. 1 цієї статті, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, скасування цієї ухвали або її чинності, іншим судом, в іншій справі Цивільним процесуальним кодексом не передбачено. Звертає увагу суду на те, що суд невірно застосував ст. 55 ЦПК до правовідносин сторін у справі тому, що ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» в жодному разі не є правонаступником ПУАТ «Фідобанк», що підтверджується витягами від 04 січня 2022 року з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В цих витягах чітко зазначено, що у ПУАТ «Фідобанк» не існує правонаступників а ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» не являється ні чиїм правонаступником. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає. Розглядаючи справи по суті позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа підлягає розгляду Харківським районним судом Харківської області. Проте, погодитися з цим колегія суддів не може, виходячи з наступного. Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна. Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб. Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності. Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права. Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Статтею 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Цивільного процесуального кодексу України. Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність. Так, частина 2 вказаної статті передбачає, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності. У пункті другому постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України в п.2 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5 було роз`яснено судам, що спори, пов`язані із захистом права власності та інших речових прав, розглядаються судами відповідно до визначеної процесуальним законом юрисдикції. Відповідно до Цивільного процесуального кодексу(в попередній редакції) позови, що виникають з приводу захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини (виключна підсудність). До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо. Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Орджонікідзевськоrо районного суду м. Харкова від 06 листопада 2007 року у справі №2-396/08 в межах заходів забезпечення позову було накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 25 березня 2004 року приватним нотаріусом ХРНО, за реєстровим №756. 24 березня 2021 року ПАТ «Фідобанк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», звернувся до Харківського районного суду Харківської області, з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського районного суду нотаріального округу Харківської області Гаража Наталія Петрівна, в якому просив звільнити з-під арешту житловий будинок АДРЕСА_3 , накладений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гаража Н.П. на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2007 року по справі №2-396/08, посилаючись на те, що наявний арешт перешкоджає розпоряджатись належним їм на праві власності майном. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що спір у даній справі виник з проводу зняття арешту із вказаного вище нерухомого майна, а тому даний позов має розглядатися за правилами виключної підсудності на підставі ч.2 ст.30 ЦПК України, тобто за місцем знаходження останнього. Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 07 жовтня 2021 року (а.с.70-83), 20 червня 2014 року адресу вказаного нерухомого майна змінено на: АДРЕСА_3 , що за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Індустріального району м. Харкова, а отже відноситься до юрисдикції Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. За таких обставин, суд першої інстанції всупереч вимогам частини ч.2 ст.30 ЦПК України відкрив провадження у справі та розглянув позов з порушенням правил підсудності. Відповідно до вимог статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена судом першої інстанції про час та місце розгляду справи на 20 грудня 2021 року, в неї не було процесуальної можливості заявити про порушення правил підсудності, що є поважною причиною в розумінні статті 378 ЦПК України та свідчить про наявність підстав для скасування рішення прийнятого з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) та направлення справи на розгляд за встановленою законом підсудністю - до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Керуючись ст.ст.367, 374, 378, 382 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року скасувати. Справу направити на розгляд за встановленою законом підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 27 березня 2023 року. Головуючий - Н.П. Пилипчук Судді - О.В. Маміна О.Ю. Тичкова