Постанова Київський апеляційний суд № 757/16440/18-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи : 757/16440/18-п Номер провадження : 33/824/2456/2021 Категорія: ст. 124 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 05 травня 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенюк О.Г. на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Як встановлено постановою судді, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 22.032018 в м. Києві, на вул. М. Драгомирова, 9 б, керуючи автомобілем марки «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила п. 10.1 ПДР України, а саме: перед початком руху, не переконалась в безпечності руху, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ), після чого, від удару ще здійснила зіткнення з стоячим попереду автомобілем марки «Лексус» д.н.з. НОМЕР_3 ( ОСОБА_3 ). Своє рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суддя мотивував тим, що невинність ОСОБА_2 підтверджується її поясненнями, висновком експерта № 000245/01 від 19.05.2018, згідно якого водій автомобіля марки «Ауді» в даній дорожній обстановці повинен був керуватися п. 12.1 ПДР України, тобто міг своїми односторонніми діями уникнути ДТП. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Семенюк О.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить дослівно: «1. Поновити строк на апеляційне оскарження Постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року.

2. Призначити судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Київ, вул. С. Хохлових, 5), на вирішення якої поставити наступні питання : - як повинні були діяти водій автомобіля «AUDI А7» р.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_1 та водій автомобіля «MITSUBISHI» Р.Н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 в даній дорожній ситуації згідно з вимогами Правил дорожнього руху ? - в діях кого з водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам ПДР України, які перебувають в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП та зіткненням транспортних засобів? - чи вбачаються в діях водія автомобіля «MITSUBISHI» Р.Н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 з технічної точки зору невідповідності вимогам п.п. 10.1, 10.2 ПДР України та чи знаходяться вони в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням ДТП?

3. Постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року скасувати». В обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , представник ОСОБА_1 - адвокат Семенюк О.Г. посилається на те, що оскаржити в установлений законом строк вказану постанову ОСОБА_1 не зміг, оскільки про час та місце судового розгляду його не повідомляли, під час судового розгляду присутнім не був, а тому йому не було відомо як розглядався адміністративний матеріал і до яких висновків дійшов суд. Проте нещодавно йому зателефонувала ОСОБА_2 і повідомила, що вона в ДТП не винувата. Саме після цього ОСОБА_1 був змушений перевірити цю інформацію та 09 квітня 2021 року отримав на руки копію постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року. У зв`язку з цим, як вважає апелянт, причина з якої ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження є поважною, а тому просить про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 та доводи, якими представник ОСОБА_1 обґрунтовує причини пропуску строку на подання скарги, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Семенюк О.Г. підлягає поверненню особі, яка її подала, у зв`язку з відсутністю підстав для поновлення пропущеного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з наступних підстав. Відповідно до вимог, передбачених ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як убачається з матеріалів, які надійшли на адресу суду апеляційної інстанції, постанова судді Печерського районного суду м. Києва, відповідно до якоїпровадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 було закрито на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, була винесена 11 липня 2018 року, а апеляційну скаргу на цю постанову разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, представник ОСОБА_1 - адвокат Семенюк О.Г. подала (направила поштою) лише 19 квітня 2021 року, після спливу більше ніж двох років і дев`яти місяців з моменту її винесення, тобто з пропуском десятиденного строку, який, відповідно до вимог закону, обчислюється з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії чи ознайомлення з її текстом. Незважаючи на те, що в апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції вважає, що наведені в ній обставини не дозволяють зробити висновок про те, що передбачений законом строк на подання скарги було пропущено з поважних причин, з огляду на таке. Дійсно, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , не містять будь-якої інформації про те, що ОСОБА_1 , як учасник ДТП, повідомлявся про розгляд справи в Печерському районному суді м. Києва або що на його адресу направлялась копія судового рішення, яке оскаржується. Разом з тим, вказані обставини не можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 був позбавлений будь-яких можливостей дізнатись про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 та про результат цього розгляду, оскільки будь-яких перешкод об`єктивного характеру для цього не існувало і в апеляційній скарзі вони не наведені. Навпаки, як прямо зазначається в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 не потрібні були результати розгляду справи для отримання страхового відшкодування, оскільки його автомобіль був застрахований по полісу, який передбачав відшкодування по КАСКО. Після ДТП страхова компанія повністю відшкодувала спричинену ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду і він не збирався звертатись до суду. Тобто, будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22 березня 2018 року в м. Києві, внаслідок якої були пошкоджені транспортні засоби та знаючи про те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено лише щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не тільки мав можливість, а й, при бажанні, повинен був цікавитися рухом та результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , якщо це стосувалося його законних прав та інтересів, у тому права на оскарження відповідного судового рішення. Проте, користуючись своїми правами на власний розсуд, ОСОБА_1 , протягом тривалого часу не виявляв будь-якого бажання навіть дізнатись про те, яке рішення прийнято у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , що свідчить про ігнорування особою, в інтересах якої подано скаргу, своїх прав, в тому числі права на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення та відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року. Норми законодавства про адміністративні правопорушення, в тому числі щодо оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, безсумнівно спрямовані на забезпечення охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку та зміцнення законності. Разом з тим, вони спонукають громадян і до сумлінного виконання ними своїх прав та обов`язків, передбачених законом, оскільки забезпечення їх реалізації залежить не тільки від органів правосуддя, а від активності самих громадян, тим більше у випадках, які стосуються оскарження постанов суддів у справах про адміністративні правопорушення. Відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для прийняття такого рішення. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»). Окрім цього, у кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання в принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (п. 41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України»). Повноваження вищих судових органів щодо перегляду повинні реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (п. 42 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України»). Прохання адвоката Семенюк О.Г.поновити строк на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, подане більше ніж через два роки і дев`ять місяців з дня її винесення, не може бути визнане виправданим навіть за умови, що ОСОБА_1 не був повідомлений про прийняте рішення, яке оскаржується, оскільки, при бажанні, мав можливість не тільки дізнатись про це рішення, а й оскаржити його в розумні строки. Таким чином, приймаючи до уваги те, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Семенюк О.Г., не містить у собі будь-яких даних, які б свідчили про об`єктивність та поважність причин пропуску строку на оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року, суд апеляційної інстанції вважає необхідним відмовити адвокату Семенюк О.Г. у поновленні строку на апеляційне оскарження вказаної вище постанови. За таких обставин, враховуючи те, що апеляційна скарга адвоката Семенюк О.Г. була подана після закінчення строку, передбаченого законом на її подання, а суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для поновлення цього строку, зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, а матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 - до Печерського районного суду м. Києва. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Семенюк О.Г. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 . Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвокатаСеменюк О.Г. на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року, відповідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 - закрито за відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, повернути особі, яка її подала, а матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 - до Печерського районного суду м. Києва. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Білоцерківець О.А.