LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Чернівецький апеляційний суд718/2006/20

від 05.05.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнити частково. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2020 року змінити.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2021 року м. Чернівці справа № 718/2006/20 провадження 822/491/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2020 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Нерушка Т.І. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. Посилається на те, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 червня 2019 року стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі по 1200 гривень на кожну дитину. Внаслідок часткового невиконання відповідачем рішень суду за ним утворилась заборгованість по виплаті їй аліментів за період з 13 травня 2019 року по 01 вересня 2020 року, що підтверджується розрахунком державного виконавця. Згідно з розрахунку розмір неустойки (пені) за період з 13 травня 2019 року по 01 вересня 2020 року становить 78744 гривні, так як сума пені не може бути більшою 100 % заборгованості по аліментам, вважає, що стягненню підлягає пеня в розмірі 25729 гривень 96 коп. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей за вказаний період в розмірі 25729 гривень 96 коп. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 до про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25729 гривень 96 копійок пені за прострочення сплати аліментів. Вирішено питання про судові витрати. Ухвалюючи рішення та вирішуючи питання про розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходив з письмових доказів, що є у матеріалах справи, а саме, розрахунку державного виконавця зі сплати аліментів. При здійсненні розрахунку пені, суд врахував, що відповідач за період з 13 травня 2019 року по 01 вересня 2020 року несвоєчасно сплачував аліменти, а тому підлягає стягненню пеня в розмірі 25729 гривень 96 копійок. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення порушив норми матеріального та процесуального права. Аргументи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зводяться до то, що суд першої інстанції, не виходячи зі змісту ст. 196 СК України повинен встановити факт заборгованості по аліментах й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки. Також посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не повідомив його про час та місце розгляду справи. Короткий зміст позиції інших учасників справи На апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала відзив. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а аргументи апеляційної скарги є безпідставними.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04 грудня 2003 року, який розірвано 09 жовтня 2018 року рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області. Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Кіцманського районного суду від 26 червня 2019 року у справі № 718/1315/2019 з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1200 гривень щомісячно на кожну дитину. Згідно довідки-розрахунку заборгованості по сплаті аліментів за виконавчим листом № 718/1315/2019 від 26 червня 2019 року станом на 01 вересня 2020 року заборгованість становить 25729 гривень 96 коп. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного. З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та ст.196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Суд першої інстанції, правильно встановивши, що з вини відповідача, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини за рішенням суду, виникла заборгованість по сплаті аліментів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з нього пені на користь позивачки. Однак, суд першої інстанції при перегляді заочного рішення не врахував наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Судом залишено поза увагою, що відповідач просив врахувати матеріальний та сімейний стан платника аліментів, посилаючись на відсутність своєї вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів, що виключало б покладення на нього відповідальності у формі пені. З розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач здійснює часткове погашення заборгованості по аліментах, зазначене також підтверджується копіями квитанції, які містяться в матеріалах справи та розрахунком із сплати аліментів. Апеляційний суд бере до уваги те, що сплата аліментів 2400 гривень в місяць, є прожитковим мінімумом, тобто аліменти, які сплачує відповідач створюють для останнього непомірний матеріальний тягар. Як вбачається з матеріалів справи, з вересня 2020 року відповідач працює в ТОВ «УПГ Інвест», єдиним джерелом доходу ОСОБА_2 є невелика заробітна плата, із якої утримуються податкові платежі та аліменти на дитину, однак сплачує аліменти в більшому розмірі. Також, відповідач посилається на те, що він доглядає та утримує матір похилого віку, яка є інвалідом ІІ групи та потребує стороннього догляду. Так, з наданих відповідачем доказів вбачається, що дійсно, він проживає з матір`ю - ОСОБА_7 , яка є інвалідом ІІ групи, та відповідно до довідки МСЕК № 221140 остання є недієздатною (а.с.66 зворот). Тому, враховуючи що у відповідача існує заборгованість перед позивачем із сплати аліментів, враховуючи матеріальний стан відповідача, розумність, доцільність стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, колегія суддів вважає за доцільне застосувати ч. 2 ст. 196 СК України та зменшити розмір неустойки. На підставі цього, колегія суддів, вирішуючи спір щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, враховуючи вказані обставини та досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, а також враховуючи той факт, що пеня повинна бути засобом розумного стимулювання боржника виконувати взяте на себе зобов`язання, а не перетворюватися на непомірний тягар для нього, вважає, що є підстави для зменшення розміру пені за прострочення сплати аліментів до 14000 гривень. Вказане, на думку апеляційного суду, буде відповідати принципу пропорційності відповідальності відповідача за невиконання аліментних зобов`язань. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про зміну рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2020 року в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 пені за прострочення сплати аліментів за період з 13 травня 2019 року по 01 вересня 2020 року, зменшивши її розмір з 25729 гривень 96 коп. до 14000 гривень. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнити частково. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2020 року змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14000 гривень пені за прострочення сплати аліментів. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови- 05 травня 2021 року. Головуючий М.І. Кулянда Судді: О.О. Одинак Н.Ю. Половінкіна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»