Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/7153/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2020 року м. Чернівці справа № 727/7153/20 провадження 822/471/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 лютого 2021 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Семенко О.В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. Посилається на те, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 18 квітня 2011 року розірвано між ними шлюб та стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 800 гривень, рішенням цього ж суду від 09 серпня 2018 року розмір аліментів змінено на 1300 гривень, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Внаслідок часткового невиконання відповідачем рішень суду, за ним утворилась заборгованість з виплати їй аліментів за період з 13 березня 2011 року по 01 серпня 2020 року, що підтверджується розрахунком державного виконавця. Згідно з розрахунку розмір неустойки (пені) за період з 13 березня 2011 року по 01серпня 2020 року становить 22518 гривень 94 коп., так як сума пені не може бути більшою 100 % заборгованості по аліментах тому стягненню підлягає пеня в розмірі 19300 гривень 95 коп. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на дитину за період з березня 2011 року по серпень 2020 року в розмірі 19300 гривень 95 коп. та судові витрати у справи. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 лютого 2021 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на дитину за період з березня 2011 року по серпень 2020 року в розмірі 19300 гривень 95 коп. Вирішено питання про судові витрати. Ухвалюючи рішення у справі та вирішуючи питання про розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходив з письмових доказів, що є у матеріалах справи, а саме: розрахунку державного виконавця зі сплати аліментів. При здійсненні розрахунку пені, суд врахував, що відповідач за період з березня 2011 року по травень 2020 року несвоєчасно сплачував аліменти, а тому підлягає стягненню пеня в розмірі 19300 гривень 95 коп. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі порушив норми матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що на момент звернення до суду заборгованість по сплаті аліментів була погашена, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки пені.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22 вересня 2001 року, який розірвано 18 квітня 2011 року рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці. Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 18 квітня 2011 року, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на дитину задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 800 (вісімсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 22 березня 2011 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 542 гривні 84 копійки. Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 18 травня 2011 року змінено рішення суду першої інстанції та виключено з резолютивної частини рішення вказівку «але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку». Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 серпня 2018 року, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1300 гривень щомісячно, починаючи з 13 березня 2018 року до настання повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 лютого 2021 року, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідною до вимог закону. Рішення не набрало законної сили. Позивач ОСОБА_4 разом з донькою ОСОБА_5 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів АСВП №57219642; 26757370 від 12 серпня 2020 року, виданого головним державним виконавцем Другого відділу ДВС м.Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області Е.Юзефович, вбачається, що розмір заборгованості боржника ОСОБА_2 за період з березня 2011 року по серпень 2020 року складає 19300 гривень 95 коп. Станом на 31 липня 2020 року борг по виплаті аліментів відсутній (а.с.47-49). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини. Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та ст.196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання. Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів. Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням. Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів. Статтями 12, 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення. Проте свої зобов`язання вчасно не виконував. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 12 серпня 2020 року по виконавчому листу розмір заборгованості боржника ОСОБА_2 , за період з березня 2011 року по серпень 2020 року, складає 19300 гривень 95 коп. Станом на 31 липня 2020 року борг по виплаті аліментів відсутній. Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі 333/6020/16-ц (провадження № 14-61цс18). Суд першої інстанції обчислив розмір пені (19300 гривень 95 коп.) з дотриманням указаної методики та дійшов правильного висновку, що позивачка має право на неустойку за період з березня 2011 року по липень 2020 року. Апеляційний суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з березня 2011 року по липень 2020 року, який наведений у рішенні суду першої інстанції. Разом з тим, частиною 1 ст. 196 СК України встановлено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. З матеріалів справи вбачається, що з березня 2011 року по липень 2020 року ОСОБА_2 не виконував належним чином рішення суду про стягнення аліментів. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що заборгованість за аліментами виникла з вини ОСОБА_2 , а тому позивачка має право на стягнення з останнього неустойки (пені) за період з березня 2011 року по липень 2020 року. Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що з 2011 року він не мав постійного доходу (роботи) у зв`язку з цим утворювалась заборгованість зі сплати аліментів, при цьому, не надаючи доказів, що він будь-яким чином обмежений у працевлаштуванні, якими можуть бути, зокрема, медичні документи щодо обмеження у певних видах трудової діяльності тощо. Також не надано відповідачем доказів того, що ним приймаються заходи з метою пошуку роботи. Відповідач, відповідно до вимог ст.ст.77,81 ЦПК України не надав суду доказів, що заборгованість по аліментах утворилась з незалежних від нього причин. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність його вини у простроченні сплати аліментів, а тому повинен нести цивільну відповідальність, встановлену законом. ОСОБА_2 не довів неправильність складеного державним виконавцем розрахунку заборгованості по аліментах від 12 серпня 2020 року №35511/4. Посилання апелянта на те, що заборгованість по аліментах, а тому й відсутні підстави для стягнення пені є помилковими, виходячи з того, що пеня за прострочення сплати аліментів стягується за період часу, з березня 2011 року по липень 2020 року. Доводи апелянта про те, що висновок суду першої інстанції щодо стягнення з нього на користь позивачки неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на законі та не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами оскільки, апелянт не спростував своєї вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів з березня 2011 року. Посилання апелянта про звільнення його від сплати судового збору, на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» є безпідставним, враховуючи наступне. Згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 є відповідачем у справі, тобто не особою, чиї права були порушені. Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII. У ст.22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст.12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 Закону № 3551-XII. Наведене узгоджується з позицією викладеною, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17. Ураховуючи те, що предметом спору у цій справі є вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 пені за прострочення аліментів, відсутні підстави вважати, що справа пов`язана із порушенням права апелянта (відповідача у справі) як учасника бойових дій чи будь яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій. Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови - 22 квітня 2021 року. Головуючий М.І. Кулянда Судді: О.О. Одинак Н.Ю. Половінкіна