Постанова Чернівецький апеляційний суд № 718/763/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2021 року м. Чернівці Справа № 718/763/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Кулянди М.І., Лисака І.Н. секретар Паучек І.І. позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2021 року головуючий в суді першої інстанції суддя Мізюк В.М. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом. Уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з квітня 2015 року по січень 2021 року в сумі 55000 гривень 59 копійок. Посилалася на те, що згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 травня 2015 року ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в сумі по 700 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 7 квітня 2015 року. Відповідач вказані зобов`язання не виконує, ухиляється від сплати аліментів та станом на 1 лютого 2021 року допустив заборгованість в сумі 54 100 гривень 59 копійок. У зв`язку з наведеним, відповідач повинен сплатити пеню в сумі 55000 гривень 59 копійок. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40000 гривень неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заборгованість по аліментах виникла у відповідача у зв`язку з важким матеріальним та сімейним станом. А тому є підстави для зменшення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити та зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів до суми 10000 гривень. Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Кіцманського районного суду від 6 травня 2015 року визнано ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі по 700 гривень щомісячно до його повноліття, починаючи з 7 квітня 2015 року (а.с.11-12). Відповідач ухилявся від сплати аліментів на утримання сина, внаслідок чого, за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів станом на 01 лютого 2021 року в сумі 54 100 гривень 59 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості державного виконавця Деревенко Д.Л. від 13 березня 2021 року (а.с. 6). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини. Відповідно до частини 1 статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та статті 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання. Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів. Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням. Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів. Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. У статті 196 СК України не встановлено будь яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі 333/6020/16-ц (провадження № 14-61цс18). Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний про необхідність утримувати дитину ОСОБА_3 , у тому числі і на підставі відповідного судового рішення. Проте свої зобов`язання вчасно не виконував. Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по аліментах складає 54 100 гривень 59 копійок згідно розрахунку державного виконавця Деревенко Д.Л. (а.с.6). Вказаний розрахунок відповідач ОСОБА_2 не оспорював. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заборгованість за аліментами виникла з вини відповідача ОСОБА_2 , а тому позивачка має право на стягнення з останнього неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 54 100 гривень 59 копійок. Враховуючи положення частини 1 статті 196 СК України, матеріальний та сімейний стан платника аліментів суд першої інстанції правомірно зменшив розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів до 40 000 гривень. Щодо інших аргументів апеляційної скарги Колегія суддів вважає помилковим аргумент апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач має на утриманні троє дітей своєї співмешканки від першого шлюбу та одну спільну дитину, оскільки вимогами сімейного законодавства не передбачено, що відповідач ОСОБА_2 повинен утримувати чужих дітей. Відповідно до частин 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що він не працевлаштований, не має стабільного доходу та не має у власності нерухомості та земельних ділянок, колегія суду не приймає до уваги у зв`язку з їх необґрунтованістю. При цьому необхідно врахувати, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, йому було достеменно відомо про наявність рішення про стягнення з нього на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів. Суд також враховує, що розмір аліментів в сумі 700 гривень на місяць є незначним. Положенням частини 1 статті 179 СК України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Наявність заборгованості зі сплати аліментів свідчить про те, що дитина була позбавлена майна, що належить їй за законом. Стягнення пені за прострочення виконання аліментних зобов`язань є механізмом захисту порушеного права дитини на належне утримання. У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Відповідач, відповідно до вимог статтей 77, 81 ЦПК України не надав суду доказів, що заборгованість по аліментах утворилась з незалежних від нього причин. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність його вини у простроченні сплати аліментів, а тому повинен нести цивільну відповідальність, встановлену законом. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повна постанова складена 12 серпня 2021 року. Головуючий О.О. Одинак Судді: М.І. Кулянда І.Н. Лисак