Постанова 4856 № 560/3618/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3618/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 28 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач 08.07.2020 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 10.06.2019; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про призначення виплати ОГД, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги; зобов`язати відповідача прийняти рішення щодо видачі наказу про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 10.06.2019. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 в задоволенні позову відмовлено повністю. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наказом начальника державної установи "Ізяславська виправна колонія" від 15.05.2019 № 71/ОС-19 позивач звільнений зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), а не за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 вказаного Закону, у позивача відсутня одна з обов`язкових умов на призначення одноразової грошової допомоги для колишніх поліцейських, а саме, причиною звільнення такої особи повинна бути хвороба, що зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, тому відповідач правомірно відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги незалежно від підстави звільнення, що була зазначена у наказі про звільнення, оскільки інвалідність встановлена внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що у позивача відсутня одна з обов`язкових умов для призначення одноразової грошової допомоги для колишніх поліцейських, а саме, причиною звільнення позивача є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, а не хвороба, що зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 витребувано справу із суду першої інстанції. Ухвалою суду від 04.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою суду від 30.03.2021 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 28.04.2021. Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Позивач - ОСОБА_1 , на підставі наказу начальника державної установи "Ізяславська виправна колонія" від 15.05.2019 № 71/ОС-19, звільнений зі служби в Ізяславській виправній колонії (№31) за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0047616 від 10.06.2019 позивачу встановлена ІІ група інвалідності, захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. В липні 2019 року позивач звернувся до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України із заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції. 29.05.2020 листом №409-4.2-2020/Ш-309 Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України повідомлено позивача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з відсутністю підстав, і надало копію протоколу №25-19 від 15.07.2019. Згідно з протоколом засідання комісії Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби України №25-19 від 15.07.2019 у позивача відсутня одна з обов`язкових умов на призначення одноразової грошової допомоги, а саме причиною його звільнення є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, а не хвороба, що зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в поліції, тому підстави для призначення і виплати одноразової грошової допомоги відсутні. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" № 2713-IV від 23.06.2005 передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію" від 07.11.2015 №580-VІІІ (далі - Закон №580-VІІІ), а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону №580-VІІІ одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок № 4). Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016 № 916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1277/29409 від 22.09.2016, пункт 5 Розділу 1 Порядку №4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку № 4). Отже, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): 1. причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2. інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3. причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 822/3788/17, від 22.01.2019 у справі № 2340/2663/18, та від 15.04.2019 у справі № 823/1798/18 та вірно враховані судом першої інстанції. Крім того в подальшому така ж правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах № 822/999/18 від 23.04.2020, № 816/1220/18 від 16.12.2020. Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону №580-VІІІ призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону. Статтею 77 Закону №580-VІІІ визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби вполіції;3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі вполіції;4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави. Згідно матеріалів справи позивачу встановлена ІІ групу інвалідності, захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0047616 від 10.06.2020. Звільнення позивача зі служби відбулось 15.05.2019 відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби (наказ начальника державної установи "Ізяславська виправна колонія" від 15.05.2019 № 71/ОС-19). Отже, позивачу дійсно було встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби у поліції, але звільнення відбулось не через хворобу, а через реалізацію дисциплінарного стягнення. З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача не виникло право на отримання одноразової грошової допомоги за ст.97 Закону України "Про Національну поліцію", а тому відповідачем правомірно відмовлено у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки зі служби в поліції його було звільнено не за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції), а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог. Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, то підстав для зміни розподілу судових витрат немає. Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.