Постанова 4856 № 560/6202/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/6202/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 07 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деражнянської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в жовтні 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулись до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Деражнянської міської ради, в якій просять суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №13 від 03.09.2020 "Про розгляд звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу безоплатної приватизації земельних ділянок".

2. Зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за адресою: Хмельницька область, Деражнянський район, Деражнянська міська рада, за межами населеного пункту та передати у власність: 2.1. ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6821510100:05:018:0010 площею 2 га; 2.2. ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6821510100:05:018:0011 площею 2 га.

3. Стягнути з відповідача на користь: 3.1. позивачів моральну шкоду у розмірі по 7500 грн кожному; 3.2. позивачів витрати, пов`язані з наданням правової допомоги; 3.3. ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1681,6 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №560/6202/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Деражнянської міської ради відмовлено. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 68221510100:05:018:0011 до невитребуваних земельних часток (паїв) є безпідставним і помилковим. В рішенні суду першої інстанції помилково зазначено, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, відноситься до нерозподілениїх, невитребуваних земельних ділянок, земельних часток (паїв), при цьому суд не зазначає з яких доказів він це встановив. Позивач зазначила, що нею 19.06.2020 до Деражнянської міської ради була подана заява від 18.06.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель колишньої колективної власності орієнтовної площею 2,00 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Деражнянської міської ради Хмельницької області. Позивач вказує, що всупереч вимогам ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 118 Земельного кодексу України, відповідач у місячний строк не прийняв рішення щодо задоволення клопотання позивача чи надання мотивованої відмови. Деражнянська міська рада безпідставно зазначає у рішенні №13 від 03.09.2020, що не може передати земельні ділянки через незареєстроване право комунальної власності. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції, позивач 19.06.2020 зверталася до Деражнянської міської ради з заявою, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га. До заяви додала: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду та графічні матеріали. Листом Деражнянської міської ради від 08.07.2020 №371 позивача повідомлено, що власнику документа, що посвідчує право на земельну частку (пай) або його спадкоємцю встановлюється кінцевий строк для оформлення права власності на таку земельну ділянку - до 01.01.2025 року. Також позивача повідомлено, що з метою забезпечення захисту прав власників земельних часток (паїв) та їх спадкоємців міською радою питання щодо безоплатної передачі земельних ділянок іншим особам із земель колективної власності в приватну власність не розглядаються. Між позивачем та ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 23.07.2020 був укладений договір на виконання робіт з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель колишньої колективної власності орієнтовною площею 2,00 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Деражнянської міської ради Деражнянського району Хмельницької області. 28.07.2020 відповідач отримав заяву позивача від 27.07.2020, у якій позивач повідомив відповідача про замовлення розроблення проекту землеустрою без надання дозволу відповідача. До заяви позивачем було додано вищевказану копію договору на виконання робіт. 07.08.2020 розроблений ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві був погоджений експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Полтавські області. 10.08.2020 листом Деражнянської міської ради від 10.08.2020 №426 позивача повідомлено, що його звернення було розглянуто у місячний термін та надано мотивовану відмову від 08.07.2020 №371 представнику за довіреністю від 29.01.2020 ОСОБА_3 12.08.2020 у Державному земельному кадастрі була зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 6821510100:05:018:0011, яка відводилася позивачу. Рішення Деражнянської міської ради №13 від 03.09.2020 "Про розгляд звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу безоплатної приватизації земельних ділянок" позивачеві відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6821510100:05:018:0011 у власність. Позивач, вважаючи відмову викладену рішенні від 03.09.2020 №13 "Про розгляд звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу безоплатної приватизації земельних ділянок" протиправною та такою, що порушує його права, звернувся з позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, яку бажав отримати позивач відноситься до земель сільськогосподарського призначення колективної власності колишнього сільськогосподарського об`єднання пайовиків "Авангард", а саме нерозподілені та невитребувані земельні ділянки і земельні частки (паї), а тому позовна вимога позивача зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність задоволенню не підлягає. Як наслідок, не підлягає задоволенню і похідна позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди та клопотання про встановлення судового контролю. Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Згідно положень ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Судом встановлено, що Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. № 720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям. Відповідно до положень вказаного нормативно-правового акту паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектар сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства. З огляду на зазначене, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах, а місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені. Так, статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю. У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель). Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям). Враховуючи викладене, власнику документа, що посвідчує право на земельну частку (пай) або його спадкоємцю встановлюється кінцевий строк для оформлення права власності на таку земельну ділянку - до 01.01.2025. Таким чином, органи місцевого самоврядування мають право тимчасово розпоряджатися землями колективної власності шляхом передачі їх в оренду до моменту державної реєстрації права власності на них, з 2025 року звертатись до суду із заявою про передачу до комунальної власності земельних ділянок колективної влансості в порядку визнання майна безхазяйним (із встановленням права власників невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, які з поважних причин пропустили строк виділення їх в натурі (на місцевості) та безоплатно одержати земельні ділянки із земель комунальної власності. Згідно ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. З матеріалів справи встановлено, що земельна ділянка, яку бажав отримати позивач відноситься до земель сільськогосподарського призначення колективної власності колишнього сільськогосподарського об`єднання пайовиків "Авангард", що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю (а.с.28-29) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.24), тобто нерозподілені та невитребувані земельні ділянки і земельні частки (паї). Отже, спірна земельна ділянка не відноситься до земель, які на підставі Земельного кодексу України вважаються власністю територіальної громади. Колегія суддів зазначає, що сформовані та нерозподілені (невитребувані) частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, перебувають лише у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. За таких обставин суд вважає, що право прийняття організаційно-управлінських рішень в частині розпорядження спірною земельною ділянкою належатиме Деражнянській міській раді після проведення державної реєстрації права комунальної власності відповідно до чинного законодавства. Таким чином, позовна вимога позивача зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність задоволенню не підлягає. Як наслідок, не підлягає задоволенню і похідна позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди та клопотання про встановлення судового контролю. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.