Постанова 4856 № 560/9283/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/9283/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 17 травня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства у справах ветеранів України (далі - відповідач) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач 26.07.2021 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив: 1) визнати протиправною відмову Міністерства у справах ветеранів України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , учаснику АТО, інваліду II групи, одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", викладену у повідомленні заступника міністра № 4310/02/09.1-21 від 28.04.2021, та у рішенні міжвідомчої комісії міністерства від 22.04.2021, викладеному у протоколі №4 від 22.04.2021; 2) зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України призначити та виплатити передбачену статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , учаснику АТО, інваліду II групи, у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого Постановою КМУ від 29.04.2016 №336. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було реалізовано право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", а при черговому (повторному) огляді МСЕК 13.11.2020 позивачу інвалідність вже не встановлювалася, як і не встановлювалася вища група інвалідності, а була змінена лише причина (категорія) інвалідності на "захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення", тому у позивача відсутнє право на фактично повторне отримання одноразової грошової допомоги. Відтак факт попередньої виплати особі одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності є причиною для відмови у здійсненні запитуваної виплати. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що друга група інвалідності у зв`язку із безпосередньою участю позивача в антитерористичній організації була визначена після освідування МСЕК 13.11.2020 за результатами якого йому було встановлено ІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення. Тобто право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у нього виникло лише 13.11.2020 і до цього часу не існувало права на отримання такої допомоги на підставі інших законів. Факт отримання позивачем раніше грошової допомоги згідно Закону України "Про національну поліцію" не є обґрунтованою правовою перешкодою для реалізації права на таку грошову допомогу за іншим Законом, зокрема, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що Мінветеранів не уповноважене приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги позивачу, оскільки це рішення приймає саме міжвідомча комісія, яка є окремим суб`єктом владних повноважень, який непідконтрольний Мінветеранів. При цьому вказано про дискреційні повноваження відповідача. Також відповідачем зазначено, що грошова допомога одноразова, тобто виплачується один раз саме у зв`язку із встановленням інвалідності, а не зміною групи чи причини такої інвалідності. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 03.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Позивач є учасником бойових дій та має пільги встановлені для ветеранів війни-учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 19.02.2018. Свідоцтвом про хворобу №396 від 04.12.2019 стверджено, що захворювання позивача так, пов`язане з проходженням служби в поліції. Згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 04.02.2020 №44/ос старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №2 Старосинявського відділення поліції Старосинявського відділу поліції ГУНП, з 04.02.2020 звільнено відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу). 26.02.2020 позивачу безтерміново встановлено другу групу інвалідності, захворювання так, пов`язане із проходженням служби в поліції, що стверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0059953. Ступінь втрати професійної працездатності становить 70%. 30.06.2020 Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області виплачено позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 189180,00 грн, що стверджено випискою по картковому рахунку позивача. Згідно з протоколом №15 засідання медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" з установлення причинного зв`язку захворювань, травм, каліцтв у працівників, колишніх працівників ОВС, поліцейських, колишніх поліцейських НП України, військовослужбовців, колишніх військовослужбовців НГ України від 14.09.2020 постановлено встановити причинний зв`язок захворювання у колишнього працівника ОВС та НП України ОСОБА_1 , 1977 р.н. з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення; пункт 11 у свідоцтві про хворобу №396 від 04.12.2019 щодо ОСОБА_1 , 1977 р.н., відмінити. На підставі Протоколу №15 від 14.09.2020, Постановою Медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" №15 відмінено п. 11 в свідоцтві про хворобу №396 від 04.12.2019. Зазначено: захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №024425 стверджено зміну категорії інвалідності позивача з 13.11.2020, а саме зазначено причину інвалідності: захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. Ступінь втрати професійної працездатності 70%. 04.12.2020 позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_2 , відповідно до якого він є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою від 12.01.2021 (вх. № З-234 від 22.01.2021) в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з захворюванням, одержаним під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №

336. Згідно з Витягом з Протоколу засідання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.04.2021 №4, вирішено відмовити позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у зв`язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію". Листом Міністерства у справах ветеранів України від 28.04.2021 №4310/02/09.1-21, у відповідь на заяву позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності, повідомлено що згідно з протоколом засідання міжвідомчої комісії від 22.04.2021 №4 прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у зв`язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію". Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 7 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII особам, зазначеним у пунктах 11-15 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв`язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 29.04.2016 №336 затверджено Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, деяких категорій осіб (далі - одноразова грошова допомога) (далі - Порядок №336). Відповідно до п.п. 2 п. 3 Порядку № 336, у разі встановлення інвалідності особам, зазначеним в абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому пункту 2 цього Порядку, одноразова грошова допомога призначається та виплачується з дати, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Згідно п. 4 Порядку №336 у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги. Пунктом 6 Порядку №336 передбачено, що одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання призначається та виплачується особам, зазначеним в абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому пункту 2 цього Порядку, залежно від групи інвалідності в таких розмірах: 400 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи; 300 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи; 250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи. Розмір одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання особам, зазначеним в абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому пункту 2 цього Порядку, визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність. Якщо протягом двох років особам, зазначеним в абзацах другому - п`ятому пункту 2 цього Порядку, після первинного встановлення інвалідності при повторному огляді встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Відповідно до п. 9 Порядку № 336, Міжвідомча комісія розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні. Згідно з п.п. 2 п. 17 Порядку № 336, призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит. Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2020 позивачу безтерміново встановлено другу групу інвалідності, захворювання так, пов`язане із проходженням служби в поліції, що стверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0059953. Ступінь втрати професійної працездатності становить 70%. 30.06.2020 Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області виплачено позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 189180,00 грн, що стверджено випискою по картковому рахунку позивача. На підставі Протоколу №15 від 14.09.2020, Постановою Медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" №15 відмінено п. 11 в свідоцтві про хворобу №396 від 04.12.2019. Зазначено: захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №024425 стверджено зміну категорії інвалідності позивача з 13.11.2020, а саме зазначено причину інвалідності: захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. Ступінь втрати професійної працездатності 70%. Тобто, позивачем було реалізовано його право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності відповідно до Закону України "Про Національну поліцію України". Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", та не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зазначена відповідачем підстава для відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має належне правове обґрунтування, тому відсутні підстави для визнання її протиправною, як і рішення міжвідомчої комісії від 22.04.2021, викладеному у протоколі №4 від 22.04.2021. Як наслідок, відсутні підстави для зобов`язання Міністерства у справах ветеранів України призначити та виплатити передбачену статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку №336. Разом з тим колегія суддів відхиляє доводи позивача, що виплата одноразової грошової допомоги на підставі одного закону жодним чином не впливає на можливість отримання грошової допомоги за іншим законом, оскільки у 2020 році позивачу не встановлювалась інша група інвалідності, а лише відбулась зміна причини інвалідності, яка йому вже була встановлена. Вищезазначеними законодавчими актам передбачено, що грошова допомога є одноразовою, тобто виплачується лише один раз. Крім того колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 03.12.2020 у справі № 573/1006/17, від 16.04.2019 у справі 822/975/18, від 27.03.2018 у справі № 760/8809/17, від 27.11.2019 у справі № 757/35262/14-а, де вказано, що правова природа одноразової грошової допомоги полягає у наданні державою, крім основних видів соціального захисту передбачених статтею 46 Конституції України, права особі одноразово скористатися отриманням грошової суми коштів, як додатковою компенсацією за Законом України "Про Національну поліцію" або іншим законом, зокрема, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Принцип правової визначеності у правовідносинах пов`язаних з отриманням одноразової грошової допомоги полягає у тому, що скориставшись таким правом, зокрема, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", особа позбавлена можливості у майбутньому повторно претендувати на отримання такого ж виду соціальної допомоги, як одноразова грошова допомога відповідно до інших законів, зокрема, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Таким чином, оскільки позивачу вже була виплачена одноразова грошова допомога у зв`язку із встановленням інвалідності відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" відповідач прийняв правомірне рішення про відмову у призначенні ще однієї одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову щодо скасування рішення відповідача та зобов`язання його нарахувати та виплати одноразову грошову допомогу. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, то підстав для зміни розподілу судових витрат немає. Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.