Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 308/1524/21
від 28.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 308/1524/21 пров. № А/857/7477/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., представника позивача Олійника Р.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2021 року (прийняте у місті Ужгороді суддею Шумило Н.Б.; повний текст рішення виготовлено 16 березня 2021 року) в адміністративній справі № 308/1524/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора Департаменту патрульної поліції Боднара Андрія Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із цим позовом та просила визнати протиправною і скасувати постанову Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 1АВ № 0557485 від 22.07.2020, якою на неї, як керівника ТОВ «АВЕ Ужгород», що є власником транспортного засобу MERCEDES-BENZ 2633L, д.н.з. НОМЕР_1 , накладено стягнення у виді штрафу за порушення вимог частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила ОСОБА_1 , яка вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини у справі, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд безпідставно відхилив доводи про те, що в день, вказаний в оскаржуваній постанові автомобіль MERCEDES-BENZ 2633L, д.н.з. НОМЕР_1 перебував виключно на території Ужгородського району Закарпатської області, відтак транспортний засіб, який був зафіксований на момент автоматичної фіксації порушень на трасі М05 Київ-Одеса 28+450 (04.06.2020) не є транспортним засобом ТОВ «АВЕ Ужгород», а є його «двійником»; номерний знак, що був зафіксований камерою автоматичної фіксації, очевидно є дублікатом. Також, зазначає, що цей автомобіль у день правопорушення перебував у м. Ужгороді Закарпатської області, що підтверджується шляховим листом № 1895 за 03-04 червня 2020 року та шляховим листом № 2063 за 04-05 червня 2020 року. Крім того, вказує на те, що судом не здійснено оцінки доказів у їх взаємозв`язку і сукупності, а також те, що для накладення адміністративного стягнення у цій справі відсутній склад правопорушення. У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР України). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до пп."б" п. 12.9 ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил. Пунктом 12.4 ПДР України встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено, зокрема, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Як встановлено судом, 22.07.2020 інспектор ДПП Боднар А.І. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 1АВ № 00557485, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Зі змісту вказаної постанови видно, що 04.06.2020 о 12 год. 20 хв. за адресою М05 Київ-Одеса 28+450 зафіксовано транспортний засіб MERCEDES-BENZ 2633L, д.н.з. НОМЕР_1 , особа яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 32 км/год, чим порушила п. 12.9 (б) ПДР України. До матеріалів справи позивачем долучено два фотознімки фіксації обставин правопорушення, зроблені за допомогою відеореєстратора Каскад, на якому зазначені такі дані: дата 04.06.2020 (на першому фотознімку 12:20:17.437, на другому - 12:20:19.703), координати N50.258287 E30.310924, місце - автодорога М05 Київ-Одеса 28+450, д.н.з. НОМЕР_1 , напрямок руху: зустрічний; швидкість, основний (контрольний) канал: 82 (84.0) км/год; обмеження (перевищення) швидкості 50 (32) км/год. Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 вантажний сміттєвоз С, марки MERCEDES-BENZ, моделі 2633L, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, належить ТОВ «АВЕ Ужгород». Допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_2 пояснив, що є керівником технічного відділу ТзОВ «АВЕ Ужгород», відповідає за належний стан автомобілів. Вказав, що їхні автомобілі не виїжджають за межі території Ужгородського району, найвіддаленіша точка, в яку заїжджають с.Барвінок. Зазначив, що є видима різниця між їхнім автомобілем та автомобілем, який зображений на фотозображенні у постанові серії 1АВ № 00557484, зокрема: розміщення гідравлічного шлангу на лівій стороні, а не на правій, також різниця є у вихлопній системі транспортних засобів та накладці біля переднього знаку автомобіля. Допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_3 пояснив, що працює водієм у ТзОВ «АВЕ Ужгород», та 04.06.2020 він керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ 2633L, д.н.з. НОМЕР_1 та не виїжджав за межі Ужгородського району. На транспортний засіб встановлена система відстеження та їм заборонено їздити не по маршруту. Зазначив, що є відмінності між двома автомобілями, так як на транспортному засобі, що зображене на фото, в протоколі відсутні спереду мигалки, вихлопна труба над бункером, є антена, а на його автомобілі немає труби на бункері, шланги і гідравліка розміщені з правої сторони, а не зліва, бункер рифлений. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позов, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем дані не є такими, що безсумнівно вказують на те, що на фотозображеннях, які долучені до постанови серії 1АВ № 00557485 від 22.07.2020 зображено транспортний засіб «двійник»; не допускається видача номерних знаків того самого типу з тим самим інформаційним змістом на два і більше транспортних засоби; встановлення та демонтаж конструкцій, які за посиланням позивача та показами свідків є відмінними у зазначених транспортних засобах, могли бути здійснені власником транспортного засобу самостійно; показання свідків з приводу відмінностей між транспортним засобом зображеним у постанові та на фотознімках доданих позивачем є оціночними; жодного експертного висновку, щодо наявних індивідуальних ознак автомобіля який перебуває у власності ТзОВ «АВЕ Ужгород», та його відмінності від автомобіля, що міститься на фотозображенні в оскаржуваній постанові позивачем не надано; долучені до позову копії подорожнього листа № 1895 від 03-04 червня 2020 року та № 2063 від 04-05 червня 2020 року підтверджують лише те, що на автомобілі з номерним знаком НОМЕР_1 виконувалась робота, при цьому у таких не зазначено марки автомобіля, а щодо проставлених штампів, то такі нечитабельні; жодних документальних доказів використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу суду не надано, як і не надано жодних доказів, щодо звернення до правоохоронних органів чи УПП із заявою щодо використання іншими невстановленими особами державного реєстраційного номеру НОМЕР_1 . Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що факт вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП не спростований, прийняте рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є обґрунтованим. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно з пунктом 8 частиною 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Положеннями частин першої, другої статті 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься частина перша статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Статтею 279-1 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних". Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Процедуру оформлення працівниками органів і органів (підрозділів) Національної поліції України, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (далі - уповноважений поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі визначено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ № 13 від 13.01.2020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 року за № 113/34396. Відповідно до цієї Інструкції уповноважені поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, передбачені частинами першою - третьою статті 122 (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал світлофора, порушення правил зупинки, стоянки, порушення установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху), та частиною першою статті 123 (порушення правил руху через залізничний переїзд, крім в`їзду на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений) КУпАП (далі - адміністративні правопорушення). Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень в уповноваженому органі (підрозділі) Національної поліції України. Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснює уповноважений поліцейський шляхом опрацювання інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (далі - Система), та інших відомостей, отриманих за допомогою Системи з відповідних реєстрів, баз (банків) даних, необхідних для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - адміністративна постанова). Уповноважений поліцейський з використанням засобів Системи за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідної інформаційно-телекомунікаційної системи Державної прикордонної служби України, а також (за потреби) - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань установлює фізичну особу або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів наявні відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу,- належного користувача транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб,- особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (далі - відповідальна особа), або особу, яка ввезла на територію України транспортний засіб, зареєстрований за її межами. Під час опрацювання інформаційних файлів, метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками правопорушення та інших відомостей, отриманих за допомогою Системи з відповідних реєстрів, баз (банків) даних, необхідних для винесення адміністративної постанови (далі - матеріали автоматичної фіксації), уповноважений поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з`ясовує наступне: 1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі; 2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою; 3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; 4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи; 5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; 6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України; 7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За результатами опрацювання на першому етапі (рівні) матеріалів автоматичної фіксації уповноважений поліцейський: 1) за наявності доказів у справі про адміністративне правопорушення, відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб і про відповідальну особу, або особу, яка ввезла на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення цифрового підпису; 2) у разі необхідності додаткової перевірки фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, відсутності достовірної та/або повної інформації щодо зафіксованого транспортного засобу, особи, яка притягається до відповідальності, адміністративну постанову не виносить, а матеріали адміністративної справи з використанням засобів Системи невідкладно передає на другий етап (рівень) іншому уповноваженому поліцейському із зазначенням підстав передання для продовження їх розгляду шляхом більш детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів автоматичної фіксації, іншої інформації стосовно транспортного засобу та особи, яка притягається до відповідальності, отриманої із Системи, з подальшим прийняттям відповідного рішення; 3) у разі наявності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами невідкладно, з використанням засобів Системи, передає в автоматизованому режимі таку інформацію до відповідної функціональної підсистеми єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ (далі - ФП ЄІС МВС) з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством. При цьому адміністративна постанова не виноситься у зв`язку зі звільненням відповідальної особи або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від відповідальності за зафіксоване адміністративне правопорушення. На другому етапі (рівні) уповноважений поліцейський упродовж не більше трьох діб з моменту отримання із Системи опрацьовує передані на розгляд з першого етапу (рівня) матеріали автоматичної фіксації, оцінює наявні в них докази, за потреби з використанням відповідних ФП ЄІС МВС уточнює необхідні відомості для прийняття рішення у справі та за результатами опрацювання: 1) у разі наявності доказів учинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах автоматичної фіксації даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням цифрового підпису; 2) за наявності хоча б однієї з обставин, визначених статтею 247 КУпАП, закриває провадження у справі без винесення адміністративної постанови з унесенням відповідної інформації до Системи з накладенням цифрового підпису; 3) у разі отримання відомостей про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами невідкладно, з використанням засобів Системи, передає в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством, а адміністративна постанова не виноситься у зв`язку зі звільненням відповідальної особи або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від відповідальності за зафіксоване адміністративне правопорушення. Якщо під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації уповноважений поліцейський установить невідповідність типу, марки чи моделі зафіксованого на фотознімках (відеозаписі) з інформаційного файла транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи, або відсутність даних про цей транспортний засіб чи виявить ознаки інших правопорушень (зокрема, дорожньо-транспортної пригоди, експлуатації транспортного засобу, яким незаконно заволоділи, використання номерних знаків, що належать іншому транспортному засобу), не зазначених у пункті 1 цього розділу, невідкладно, з використанням засобів Системи, передає в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством України. З пояснень позивача видно, що він посилається на те, що транспортний засіб, який зафіксовано при фотофіксації адміністративного правопорушення, не має ніякого відношення до транспортного засобу ТОВ «АВЕ Ужгород», а є його "двійником", а номерні знаки швидше за все підроблені. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що розглядаючи справу про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі уповноваженим поліцейським, під час опрацювання матеріалів, не встановлено невідповідність типу, марки чи моделі зафіксованого на фотознімках (відеозаписі) з інформаційного файла транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи, або відсутність даних про цей транспортний засіб, а також не виявлено незаконного заволодіння чи використання номерних знаків, що належать іншому транспортному засобу. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що за наявності «двійника » транспортного засобу позивача із підробленими номерними знаками, уповноважений поліцейський володіє достатніми повноваженнями та процесуальними і технічними можливостями для виявлення цього факту. Разом з тим, цього факту виявлено не було, що спростовує зазначені доводи позивача. Позивачем зворотнього, під час розгляду справи в суді не доказано і не встановлено цього судом. Колегія суддів зазначає, що предметом оскарження у справах про адміністративні правопорушення є порушення прав та законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що, на їхню думку, мали місце при розгляді та вирішенні справи. Суд не встановив порушень при опрацюванні матеріалів в адміністративній справі, її розгляді та винесенні уповноваженим поліцейським постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає. За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2021 року в справі № 308/1524/21 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 28 квітня 2021 року.