Постанова 4814 № 553/2795/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/2795/17 Номер провадження 22-з/814/35/21 Доповідач ап. інст. Чумак О. В. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Чумак О.В. суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Омелай Наталії Михайлівни на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2020 року, ухвалене суддею Крючко Н.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - в с т а н о в и л а : Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2020 року за клопотанням представника відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Омелай Н.М., закрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільної сумісної власності, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Роз`яснено правові наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст. 256 ЦПК України. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя задоволено. Визнано спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 та в цілому складається з: коридору 1-площею 6,30 кв.м., кімнати жилої 2- площею 21,70 кв.м., вбудованої шафи 3- площею 0,70 кв.м., санвузла 4- площею 3,30 кв.м., кімнати жілої 5- площе. 11,60 кв.м., кухні 6- площею 6,30 кв.м., жилою площею 33,30 кв.м.. Поділено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільне сумісне майно, набуте в період шлюбу, у рівних частинах по 1/2 частини спільного майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 та в цілому складається з: коридору 1-площею 6,30 кв.м., кімнати жилої 2- площею 21,70 кв.м., вбудованої шафи 3- площею 0,70 кв.м., санвузла 4- площею 3,30 кв.м., кімнати жілої 5- площе. 11,60 кв.м., кухні 6- площею 6,30 кв.м., жилою площею 33,30 кв.м.. Виділено у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частини спільного майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 та в цілому складається з: коридору 1-площею 6,30 кв.м., кімнати жилої 2- площею 21,70 кв.м., вбудованої шафи 3- площею 0,70 кв.м., санвузла 4- площею 3,30 кв.м., кімнати жілої 5- площе. 11,60 кв.м., кухні 6- площею 6,30 кв.м., жилою площею 33,30 кв.м. В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Омелай Н.М. про стягнення з позивача ОСОБА_2 судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу відмовлено. З вказаним рішенням місцевого суду не погодився відповідач ОСОБА_1 , оскарживши його в апеляційному порядку. Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 січня 2021 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Омелай Наталії Михайлівни задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2020 року скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя, відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4200 грн. 15.02.2021 р. ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу, в обґрунтування якої зазначив, що апеляційний суд при винесенні постанови, якою скасовано рішення місцевого суду та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 , не вирішив питання про стягнення витрат, які понесені ним у суді першої інстанції за надання правової допомоги адвокатом Омелай Н.М. у сумі 14960 грн. Відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Позивачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Любченко О.О. в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. У письмовому поясненні, що надійшло в адресу суду 13.04.2021 р., ОСОБА_2 прохає розглянути справу без її участі та у відсутність її представника. Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явилися. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені, про що свідчить заява представника відповідача - адвоката Омелай Н.М., яка надійшла від неї на електронну адресу суду 14.04.2021 р. Колегія суддів, дослідивши вказане клопотання, приходить до висновку про можливість розглянути справу у відсутність учасників справи, враховуючи те, що вони належним чином повідомлені про день, час і місце її розгляду. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до такого висновку. Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати . Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 22.01.2021 р. при розгляді справи № 925/1137/19. Як убачається з матеріалів справи, інтереси відповідача ОСОБА_1 в суді першої інстанції представляла адвокат Омелай Н.М. відповідно до ордеру ПТ № 035718 від 29.11.2017 р. та договору про надання правової допомоги від 29.11.2017 р. (т. 1 а.с. а.с. 78-80). 16.09.2020 р. під час судового засідання в суді першої інстанції до судових дебатів адвокат Омелай Н.М. надала розрахунок судових витрат, відповідно до якого розмір витрат на правову допомогу, надану нею ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції, становить 14960 грн. У розрахунку наведено перелік дій, вчинених адвокатом Омелай Н.М. у зв`язку з розглядом цієї справи у суді першої інстанції, зокрема, вказано, що нею витрачено 2 години на зустріч з клієнтом, надання консультації та узгодження правової позиції - на суму 1360 грн., виходячи з того, що вартість однієї години роботи становить 680 грн.; дві години на підготовку та подання відзиву на позов на таку ж суму; аналогічний час витрачено на підготовку та подання зустрічної позовної заяви та вартість роботи також складає 1360 грн.; на підготовку та подання клопотання про витребування доказів також витрачено 2 години роботи, на суму 1360 грн.; на формування правової позиції по справі -2 години роботи на суму 1360 грн. Крім цього, витрачено 12 годин на представництво та захист інтересів у суді (відвідання судових засідань) на суму 8160 грн., виходячи з вартості однієї години роботи 680 грн. Надано акт виконаних робіт, квитанції від 07.12.2017 р. № 19/17 на суму 5600 грн., від 13.11.2019 р. № 112 на суму 9360 грн. про здійснення ОСОБА_1 оплати гонорару адвокату за надані послуги (т. 2 а.с. 240,244). У письмовій заяві, що надійшла до апеляційного суду 13.04.2021 р., ОСОБА_2 не погодилась з розміром витрат на правничу допомогу, пославшись на те, що сторона відповідача відмовилась від зустрічного позову, за складання якого було сплачено 1360 грн. Крім цього, просила врахувати, що у справі проведено 25 судових засідань, на 11 з яких він не з`являвся. Його явку було визнано обов`язковою. Він систематично ухилявся від явки до суду та повідомлявся через оголошення на веб-сайті суду. Отже, вважає, що тривалість розгляду справи у суді першої інстанції обумовлена безпосередньо тією обставиною, що відповідач ОСОБА_4 не з`являвся у судові засідання, що свідчить про зловживання процесуальними правами. Колегією суддів встановлено, що дана справа перебувала на розгляді з 26.10.2017 р. по 17.09.2020 р. По справі було призначено 26 судових засідань за вказаний період. Адвокат Омелай Н.М. фактично приймала участь у 16 судових засіданнях, загальна тривалість яких становить 12 годин. Як зазначено у розрахунку, вартість однієї години роботи адвоката Омелай Н.М., витрачених на представництво та захист інтересів відповідача у суді (відвідання судових засідань) становить 680 грн. Загальна вартість наданих послуг - 8160 грн. Між тим, дев`ять судових засідань у цій справі було відкладено у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_1 , який на виклики суду не з`являвся, тоді як його явка була визнана обов`язковою та він неодноразово викликався шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суду. З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та стягнення з позивачки ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесену ним у суді першої інстанції, у сумі 7000,00 грн., що є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Саме такий розмір витрат колегія суддів вважає обґрунтованим з урахуванням поведінки відповідача під час розгляду справи, який в судові засідання не з`являвся та його явка визнавалася судом обов`язковою у дев`яти випадках. При цьому, колегія суддів враховує ту обставину, що ОСОБА_1 відмовився від зустрічного позову у зв`язку з відсутністю предмету спору, про що адвокатом Омелай Н.М. 16.09.2020 р. подано відповідну заяву та ухвалою суду від 17.09.2020 р. закрито провадження у справі за зустрічним позовом (т. 2 а.с. 239, т. 3 а.с. 5-7). Керуючись ст. ст. 246, 270, 381, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Заяву ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень). Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В.Чумак Судді Ю.В.Дряниця Т.О.Кривчун