Постанова 4851 № 520/11058/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2021 р.Справа № 520/11058/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. представника позивача Соловей Г.В. представника відповідача Милейко К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, по справі № 520/11058/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд: -визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/001601/2 від 07.08.2020 року; - визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України № UA807170/2020/00879 від 07.08.2020 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (код ЄДРПОУ 30036332, вул.Єнакіївська, 2Є, м.Харків, 61158) до Слобожанської митниці Держмитслужби ( вул. Короленка,16Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001601/2 від 07.08.2020 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/00879. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби ( вул. Короленка,16Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (код ЄДРПОУ 30036332, вул.Єнакіївська, 2Є, м.Харків, 61158) судові витрати у розмірі 4204,00 грн. ( чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок). Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року, в позові відмовити. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Велотрейд є виробником велосипедів та з 1998 року основним видом економічної діяльності ТОВ Велотрейд за Квед 30.92 є виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок, дата державної реєстрації: 29.07.1998. номер запису: 1 480 120 0000 004551. 01.05.2020 року між TOВ Велотрейд та TANJIN TIGERBIKE CO., LTD (Китай) було укладено договір №01/05-2020 поставки продукції. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору предметом договору є поставка продавцем покупцю продукції, а саме частини і комплектуючі велосипедів, відповідно до інвойсу/ів в межах, встановлених цим договором. Згідно з п.2.1 договору ціна на продукцію, умови оплати і поставки по цьому договору визначаються в інвойсі (проформа інвойс) до договору. Відповідно до п. 8.1. договору, строк його дії- до 31.12.2025 року. До вказаного договору був оформлений Інвойс №НY-CK-202044 від 19.06.2020 року на загальну суму 22897,44 долара США. ТОВ Велотрейд розрахувався за поставлений товар в повному обсязі відповідно до платіжного доручення №191 від 28 липня 2020 року на суму 80613,02 доларів США. Декларантом позивача обрано 1 метод (графа 43) при заповненні митної декларації та розраховано митну вартість товару по МД ІМ №UА807170/2020/039736 від 07.08.2020. На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митного органу обов`язкові документи, копії яких додано до справи: договір № 01/05-2020 від 01.05.2020 року між ТОВ Велотрейд TIANJIN ТІGERBIKE CO., LTD; Інвойс №НY-CK-202044 від 19.06.2020 року; платіжне доручення в іноземній валюті від 28.07.2020 року № 191 на суму 80613,02 дол. США, до якої входила низка платежів, у тому числі за Інвойсом №НY-CK-202044 від 19.06.2020 року на загальну суму 22897,44 долара США; документи щодо транспортування (перевезення) товару, та документи, що підтверджують вартість перевезення, а саме договір з перевізником ТОВ Хіллдом Логістікс від 04.01.2018 № 204018-119, рахунок на оплату № 2917 від 30.07.2020, довідку № 3007-3 від 30.07.2020 ТОВ Хіллдом Логістікс про транспортно-експедиційні витрати; звіт про оцінку майна №06/08/2020/01 від 06.08.2020 р. Регіонального торгівельно-виробничого підприємства Гранід у формі ТОВ, з аналізу висновку якого слідує, що вартість об`єкту незалежної оцінки, частини та комплектуючі велосипедів в асортименті, країна походження Китай, та належить ТОВ Велотрейд, на момент оцінки 06.08.2020 року з округленням складає згідно медіанного (середньоарифметичною) значення та інформації наданої замовником на умовах доставки FОВ-XINGANG (Китай) (згідно договору поставки продукції №01/05-2020 від 01.05.2020, інвойсу НY-CK-202044 від 19.06.2020). Також, відповідачу було надано договір про надання послуг митного брокера з ФОП ОСОБА_1 ; сертифікат тощо. За даною МД в АСМО Інспектор було згенеровано наступні профілі ризиків за кодами: 105-2 Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 3500 до 4300 USD; перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр.44 МД (якщо такі не були подані митниці), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД; 117-2 ...здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган вказував, що задекларований рівень митної вартості товару нижчий рівня митної вартості подібних товарів, оформлених іншими митними органами; подані до митного оформлення документи не підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості На запит митного органу щодо витребування додаткових документів митним брокером вказано про надання разом з МД всіх необхідних документів. Враховуючи викладене, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001601/2 від 07.08.2020 за резервним методом та складено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/00879. З метою уникнення простою транспортних засобів та дефіциту товару у виробництві, декларантом оформлено товар під гарантію за митною декларацією: №UА807170/2020/039874 від 07.08.2020 Не погодившись з зазначеними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач оскаржив їх до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам. Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що такі рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України). Як вбачається з матеріалів справи, декларантом позивача до митного оформлення товару разом з митною декларацією ІМ №UА807170/2020/039736 від 07.08.2020 року було надано: договір № 01/05-2020 від 01.05.2020 року між ТОВ Велотрейд TIANJIN ТІGERBIKE CO., LTD; Інвойс №НY-CK-202044 від 19.06.2020 року; платіжне доручення в іноземній валюті від 28.07.2020 року № 191 на суму 80613,02 дол. США; рахунок на оплату № 2917 від 30.07.2020; довідку № 3007-3 від 30.07.2020 ТОВ Хіллдом Логістікс про транспортно-експедиційні витрати; звіт про оцінку майна №06/08/2020/01 від 06.08.2020 р. Регіонального торгівельно-виробничого підприємства Гранід у формі ТОВ; некласифікований документ від 27.07.2020 №серт. ССРІТ №201200А0/004206; договір про надання послуг брокера №22 від 25.07.2017; тех. опис від 07.08.2020; копія митної декларації країни відправлення №223120200001593111 від 18.06.2020; пакувальний лист № НY-CK-202044 PL від 19.06.2020 року; коносамент №SHWS220061000 від 23.06.2020; декларацію про походження товару № НY-CK-202044 PL від 19.06.2020 року. Отже, декларантом позивача було надано всі документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачені ч.2 ст. 53 МК України. Відповідач, не погодившись з заявленою декларантом позивача митною вартістю товару ввезеного на митну територію України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001601/2 від 07.08.2020 року за резервним методом. Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з ч.6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару. Митний орган посилаючись на те, що відомості використані декларантом для визначення митної вартості товару не підтверджені в повній мірі документально, а також подані документи, що зазначені у частині другій статті 53 МКУ не місять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001601/2 від 07.08.2020 року. Проте, колегія суддів вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001601/2 від 07.08.2020 року незаконним, з огляду на наступне. Відповідно до п. п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст.242 КАС України колегія суддів враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин. Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості. З матеріалів справи слідує, що прийняттю оспорюваного рішення про коригування митної вартості спірного товару передувала процедура проведення консультацій між митним органом та декларантом відповідно до п.5 ст. 55 та п.4 ст. 57 МК України. Результати проведеної консультації між митним органом та декларантом наведено в електронному повідомленні від 07.08.2020 року ( а.с.124). Згідно вказаного повідомлення митним органом у декларанта позивача в підтвердження заявленої митної вартості товару було витребувано додаткові документи, передбачені ч.3 ст. 53 МК України. В обгрунтування таких дій митний орган у апеляційній скарзі та у письмових поясненнях посилається на наявність у митного органу сумніву у правильності визначення декларантом позивача митної вартості товару через те, що декларантом позивача при поданні митної декларації було надано митному органу рахунки-фактури (інвойси) з суперечливими відомостями, а саме: інвойс від 19.06.2020 №HY-CK-202044 де у графі Payment зазначено: 100% prepayment (порядок розрахунків-100% предоплата) та інвойс від 19.06.2020 № HY-CK-202044, який було надано із платіжним дорученням від 28.07.2020 №191, де у графі Payment зазначено: payment within 120 days from the receipt of good (порядок розрахунків-120 днів з дня отримання товарів), при цьому рахунок-фактура № HY-CK-202044 датується «19.06.2020», а експортна декларація країни відправлення №223120200001593111 датується «18.06.2020», у наданій митній декларації країни відправлення №223120200001593111 від 18.06.2020 зазначено номер коносаменту, що не співпадає із реквізитами коносаменту, наданого до митного оформлення, також декларантом позивача неналежним чином були підтверджені витрати на транспортування товару, оскільки не було надано договору транспортного експедирування №204018 від 04.01.2018 року, банківські та інші платіжні документи, які б підтверджували факт оплати за транспортно-експедиційні послуги. Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що декларантом позивача під час митного оформлення товару митну вартість не підтверджено в повній мірі документально, документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, що були подані декларантом в підтвердження митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товару. Відповідно до ч.5 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Частиною 4 статті 57 МК України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У відповідності до п.2 ч.4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана. Отже, у разі невизнання митним органом заявленої митної вартості товару декларант письмово повідомляється про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана. Між тим, надіслане декларанту електронне повідомлення не містить обгрунтованих відомостей про причини, за яких заявлена декларантом позивача митна вартість не може бути визнана, в повідомленні не зазначено, які саме документи, визначені ч.2 ст. 53 МК України, подані декларантом під час митного оформлення товару в підтвердження митної вартості товару, містили неповні відомості щодо митної вартості товару та яких документів не вистачало для визнання заявленої митної вартості товару. Колегія суддів зазначає, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом позивача, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Проте, колегія суддів зазначає, що електронне повідомлення відповідача не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто, не наведено, які недоліки в поданих документах або їх відсутність стали підставою для відмови у митному оформленні за митною вартістю зазначеною декларантом позивача. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що декларантом позивача в підтвердження митної вартості товару не було надано договору транспортного експедирування, укладеного між ТОВ «Хіллдом Логістік» та ТОВ «Велотрейд» № 204018-119 від 04.01.2018 року, банківські та інші платіжні документи, які б підтверджували факт оплати за транспортно-експедиційні послуги, які є обов`язковими документами в підтвердження складових митної вартості товару, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке. Так, згідно п. 6 ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, договір транспортного експедирування, банківські та інші платіжні документи відповідно до п. 6 ч.2 ст. 53 МК України є обов`язковими документами, що підтверджують митну вартість товару. Проте, надіслане декларанту електронне повідомлення не містить переліку документів, передбачених ч.2 ст. 53 МК України, яких не вистачало для визнання заявленої декларантом позивача митної вартості товару, зокрема, посилань на договір про надання транспортного експедирування, банківські та інші платіжні документи, які б підтверджували факт оплати за транспортно-експедиційні послуги. Отже, враховуючи наведене вище колегія суддів приходить до висновку про не підтвердження відповідачем наявності обгрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом позивача, та як наслідок правомірності витребування додаткових документів. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що спрацювання ризиків АСАУР свідчить про наявність обгрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, що відповідає позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 15.08.2019 року по справі №826/19400/15 колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 12 травня 2020 року по справі №1.380.2019.002109 митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Тобто, митниця зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. А тому лише спрацювання ризиків АСАУР не може свідчити про невідповідність або дефектність документів поданих позивачем для митного оформлення товару. Колегія суддів зазначає, що приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимог МК України, з огляду на таке. Так, відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. При цьому, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів грунтується на висновках митного органу про те, що відомості використані декларантом для визначення митної вартості товару не підтверджені в повній мірі документально, а також подані документи, що зазначені у частині другій статті 53 МКУ не місять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 МК України. Проте, у вказаному рішенні не зазначено, які саме документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МКУ не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та які саме документи, визначені ч. 2 ст. 53 МКУ, не було надано декларантом позивача в підтвердження митної вартості товару. Колегія суддів зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товарів також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості спірного товару прийнято з порушенням митного законодавства. За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товару за змістом є незаконним. Посилання відповідача на те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752 митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Між тим, відповідачем не виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування рішення про коригування митної вартості. Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. Враховуючи, що картка відмови у прийнятті митної декларації відповідачем заповнена у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 по справі № 520/11058/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва У зв`язку з перебуванням судді Мінаєвої О.М. у відпустці повний текст постанови складено 26.04.2021 року