Постанова 4851 № 480/6183/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 р.Справа № 480/6183/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. представника відповідача Андронової І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, м. Суми, по справі № 480/6183/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (далі - позивач, ТОВ "Сумифітофармація") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просило суд: - визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про видачу Картки відмови UA807290/2020/00529 від 01.09.2020 у прийнятті митної декларації №UA 807290/2020/020868 від 01.09.2020, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів та рішення службової особи Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/001695/2 від 01.09.2020 - Солодка корінь сушений різаний в кількості 21000 кг; заявленої позивачем згідно митної декларації №UA807290/2020/020986 від 01.09.2020, в результаті чого позивачем необхідно надмірно сплатити до Державного бюджету України податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (20%) - 13079,13 грн. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про видачу картки відмови UA807290/2020/00529 від 01.09.2020 у прийнятті митної декларації №UA 807290/2020/020868 від 01.09.2020, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів. Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/001695/2 від 01.09.2020, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" згідно митної декларації №UA807290/2020/020868 від 01.09.2020. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (вул. Заливна, 11, поверх 1, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 31397624) витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958). Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року, в позові відмовити. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 01.09.2020 ТОВ "Сумифітофармація" здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару "Солодка корінь сушений подрібнений". Продавцем товару у відповідності до контракту №UAAZ-0820 від 10.08.2020 є компанія Agro Export Azerbaijan LLC (Азербайджан) (а.с. 16-19). У відповідності до пункту 2.2 вищезазначеного контракту загальна сума контракту складає 45000,00 (Сорок п`ять тисяч) доларів США. Згідно пункту 4.3. контракту оплата здійснюється у відповідності до умов, зазначених в специфікаціях. Згідно з пунктом 1.1. специфікації №1 до вказпного контракту від 10.08.2020 предметом постачання є: Солодка корінь сушений різаний в кількості 21000,00 кг за ціною 0,65 дол.США/кг на загальну суму 13650,00 дол. США. Відповідно до п.1.2 зазначеної специфікації умови поставки товару FCA Barda (Азербайджан). Згідно пункту 1.4. Специфікації №1 оплата за цією специфікацією здійснюється наступним чином: 8400 дол.США - оплата перед відвантаженням товару; 5250 дол.США оплата на протязі 10 днів з моменту отримання товару на складі позивача (а.с. 20). Представником декларанта (позивача) подано декларацію №UA807290/2020/020868 від 01.09.2020 (а.с. 87-88). Для митного оформлення представником декларанта (позивача) надано наступні документи: митну декларацію країни відправлення від 25.08.2020 (а.с. 15-16),контракт №UAAZ-0820 від 10.08.2020 (а.с. 16-19),специфікацію №1 від 10.08.2020 (а.с. 20),комерційний Інвойс №024 від 25.08.2020 (а.с 21),рахунок-проформу №026 від 10.08.2020 (а.с. 22),платіжне доручення в іноземній валюті від 11.08.2020 (а.с. 23),сертифікат якості №1-08/2020 (24-25),фітосанітарний сертифікат №АZ20110372/LX-F200011 (а.с. 26),пакувальний лист (а.с. 27),СMR №634914 від 25.08.2020 (а.с. 28),рахунок №28 від 25.08.2020 за транспортні послуги (а.с. 29). 01.09.2020 відповідачем видано картку відмови UA807290/2020/00529 у прийнятті митної декларації №UA 807290/2020/020868 від 01.09.2020, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с. 9) та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/001695/2 від 01.09.2020 (а.с. 11), яким визначено митну вартість, виходячи із ціни товару 0,82 дол. США/кг, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості (а.с. 11-12). Не погодившись із такими рішеннями відповідача ТОВ "Сумифітофармація" звернулось до суду із цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам. Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що такі рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України). Як вбачається з матеріалів справи, декларантом позивача до митного оформлення товару разом з митною декларацією№UA807290/2020/020868 від 01.09.2020 для підтвердження заявленої митної вартості товару надано наступні документи: митну декларацію країни відправлення від 25.08.2020 (а.с. 15-16),контракт №UAAZ-0820 від 10.08.2020 (а.с. 16-19),специфікацію №1 від 10.08.2020 (а.с. 20),комерційний Інвойс №024 від 25.08.2020 (а.с 21),рахунок-проформу №026 від 10.08.2020 (а.с. 22),платіжне доручення в іноземній валюті від 11.08.2020 (а.с. 23),сертифікат якості №1-08/2020 (24-25),фітосанітарний сертифікат №АZ20110372/LX-F200011 (а.с. 26),пакувальний лист (а.с. 27),СMR №634914 від 25.08.2020 (а.с. 28),рахунок №28 від 25.08.2020 за транспортні послуги (а.с. 29). Отже, декларантом позивача було надано документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачені ч.2 ст. 53 МК України. Відповідач, не погодившись з заявленою декларантом позивача митною вартістю товару ввезеного на митну територію України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/001695/2 від 01.09.2020 за резервним методом. В обгрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару відповідач посилається на те, що відомості використані декларантом для визначення митної вартості товару не підтверджені в повній мірі документально, оскільки подані документи, що зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, а саме сума в платіжному дорученні від 11.08.2020 №105 не співпадає із сумою в проформі-інвойсі від 10.08.2020 №026, також не надано договір на транспортування товару, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 МК України. Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбаченихчастиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з ч.6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару. Проте, колегія суддів вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/001695/2 від 01.09.2020 незаконним, з огляду на наступне. Відповідно до п. п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст.242 КАС України колегія суддів враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин. Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості. Прийняттю оспорюваного рішення про коригування митної вартості спірного товару передувала процедура проведення консультацій між митним органом та декларантом. Шляхом направлення електронного повідомлення у позивача було витребувано додаткові документи, передбачені ч.3 ст.53 МК України, на підтвердження складових митної вартості товару. В обгрунтування таких дій митний орган в апеляційній скарзі посилається на наявність у нього сумніву у правильності визначення декларантом позивача митної вартості товару через те, що декларантом позивача при поданні митної декларації було надано митному органу документи, які містили розбіжності, а саме сума в платіжному дорученні від 11.08.2020 №105 не співпадає із сумою в проформі-інвойсі від 10.08.2020 №026, а також декларантом позивача до митного оформлення надано рахунок перевезення № 28 від 25.08.2020, проте підтвердження сплати (платіжний документ чи будь-який інший документ, який би підтверджував оплату) по даному рахунку до митниці не надано. Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що декларантом позивача під час митного оформлення товару митну вартість не підтверджено в повній мірі документально, документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, що були подані декларантом в підтвердження митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товару. У відповідності до п.2 ч.4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана. Отже, у разі невизнання митним органом заявленої митної вартості товару декларант письмово повідомляється про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана. Між тим, надіслане декларанту електронне повідомлення не містить обгрунтованих відомостей про причини, за яких заявлена декларантом позивача митна вартість не може бути визнана, в повідомленні не зазначено, які саме документи, визначені ч.2 ст. 53 МК України, подані декларантом під час митного оформлення товару в підтвердження митної вартості товару, містили розбіжності щодо митної вартості товару та яких документів не вистачало для визнання заявленої митної вартості товару. Колегія суддів зазначає, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом позивача, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Проте, колегія суддів зазначає, що електронне повідомлення відповідача не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто, не наведено, які недоліки в поданих документах або їх відсутність стали підставою для відмови у митному оформленні за митною вартістю зазначеною декларантом позивача. При цьому, посилання митниці на надання декларантом позивача митниці документів, що містили розбіжності, оскільки сума в платіжному дорученні від 11.08.2020 №105 не співпадає із сумою в проформі-інвойсі від 10.08.2020 №026, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке. Відповідно до п. 2.1 контракту №UAAZ-0820 від 10.08.2020 ціна одиниці товару та його кількість визначаються окремо для кожної відвантаженої партії та зазначається в спеціфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту. Згідно спеціфікації №1 до контракту №UAAZ-0820 від 10.08.2020 загальна сума даної специфікації складає 13650,00 дол. США. Умови поставки:FCA Barda, Азербайджан згідно Інкотермс 2010. До вартості товару включені всі складові для даних умов поставки, передбачених міжнародним законодавством. Оплата по цій специфікації здійснюється таким чином: 8400 дол. США-оплата перед відвантаження товару, 5250 дол. США-оплата протягом 10 днів після отримання товару на склад покупця. Згідно платіжного доручення від 11.08.2020 №105 позивачем було сплачено за товар 8400,00 дол. США, що відповідає умовам контракту. Також, з матеріалів справи слідує, що згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 16.09.2020 (а.с. 98) позивач здійснив продавцю перерахування за товар в розмірі 5250,00 дол.США. Враховуючи оплату в сумі 8400,00 дол.США та в сумі 5250,00 дол.США, то загальний розмір оплати вартості товару становить 13650,00 дол.США, що відповідає вартості поставленого товару за контрактом та специфікацією №1 від 10.08.2020. Згідно рахунку-проформи №026 від 10.08.2020 року загальна вартість товару складає 13650 дол. США. Отже, наведене спростовує позицію відповідача про розбіжності в документах щодо ціни товару. Також, доводи відповідача про наявність розбіжностей у поданих документах у зв`язку з тим, що декларантом позивача до митного оформлення надано рахунок перевезення № 28 від 25.08.2020, проте підтвердження сплати (платіжний документ чи будь-який інший документ, який би підтверджував оплату) по даному рахунку до митниці не надано, також не надано договору на транспортування товару, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке. Так, згідно п. 6 ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, договір на транспортування товару та інші документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару відповідно до п. 6 ч.2 ст. 53 МК України є обов`язковими документами, що підтверджують митну вартість товару. Однак, під час митного оформлення товару позивачем в підтвердження витрат на транспортування товару було надано автотранспортну накладну №634914 від 25.08.2020, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №28 від 25.08.2020 року. Проте, надіслане декларанту електронне повідомлення причини через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та переліку документів, передбачених ч.2 ст. 53 МК України, яких не вистачало для визнання заявленої декларантом позивача митної вартості товару, зокрема, посилань на договір транспортування товару та інші документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не містить. Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено, що ним на виконання п.2 ч.4 ст. 54 МК України було вжито заходів щодо повідомлення позивача про причини через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та перелік документів, яких не вистачало для визнання заявленої декларантом позивача митної вартості товару, а тому відповідачем не доведено наявність обгрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом позивача, та як наслідок витребування додаткових документів. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Проте, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить посилань на не підтвердження позивачем заявленої митної вартості товару документами, які б підтверджували оплату рахунку перевезення № 28 від 25.08.2020. Враховуючи, що докази оплати рахунку перевезення № 28 від 25.08.2020 не були покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення, то відповідач в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України не може на них посилатися в обгрунтування правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості спірного товару прийнято з порушенням законодавства. Крім того, посилання митниці в апеляційній скарзі на те, що жодні надані крім інвойсу та автотранспортної накладної під час митного оформлення документи не містять відбитків печаток пункту пропуску митної території України, що викликає сумніви стосовно надання до митниці документів, які супроводжували саме цю партію товару, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне. Так, абзац 6 п. 7 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451, визначає, що після здійснення попереднього документального контролю посадова особа митного органу проставляє відповідні відмітки у формі відбитків штампа та печатки на товаросупровідних (товаротранспортних) документах та вносить інформацію про проведення такого контролю до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби. При цьому відповідачем не зазначено документів на яких мали бути проставлені відбитки печаток пункту пропуску митної території України, проте проставлені не були, а тому доводи відповідача про наявність у нього обгрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом позивача є необгрунтованими. Посилання відповідача на те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752 митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Між тим, відповідачем не виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування рішення про коригування митної вартості. Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. Враховуючи, що картка відмови у прийнятті митної декларації відповідачем заповнена у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 по справі № 480/6183/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 09.07.2021 року